_Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-670/2010р. Головуючий
в 1 інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 34 Доповідач в апеляційній
інстанції Алєєва Н.Г.
22 квітня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Алєєвої Н.Г., Сундукова В.М.,
при секретарі: Маслові О.О.,
за участю: позивачки ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7, представника НАСК „Оранта” - Глушик О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення місцевого суду Ленінського району міста Севастополя від 28 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” в особі Севастопольської міської дирекції, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, вточнивши вимоги просила стягнути з відповідача матеріальний збиток, заподіяний дорожньо-транспортною пригодою в сумі 8093грн.21коп., моральну шкоду - 3000грн., витрати на проведення експертизи - 374грн. та судові витрати - 136грн.20коп.
Вимоги мотивовані тим, що 17.08.2008р. з вини відповідача, якій керував автомобілем „Ауді” держ.номер НОМЕР_1, відбулась дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої автомобілю позивачці - „Ніссан” держ.номер НОМЕР_2 були заподіяні механічні пошкодження. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження, сума заподіяного позивачці збитку, з урахуванням індексу інфляції становить 8093грн.21коп. Діями відповідача позивачці також заподіяна моральна шкода, вартість якої вона оцінює в 3000грн.
Ухвалою суду від 02.03.2009 року до участі у справі в якості співвідповідача залучена Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (далі - НАСК „Оранта”).
Рішенням суду, з урахуванням ухвали від 22.02.2010 року про усунення помилки, позов задоволений частково, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 стягнуто:
-7388грн.76коп. - матеріальний збиток,
-1000грн. - моральну шкоду,
-704грн.45коп. - суму інфляції,
-374грн. - витрати на проведення експертизи,
-123грн.17коп. - судові витрати, а разом - 9590грн.38коп.
В задоволенні решти вимог, а також у позові до НАСК „Оранта” - відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у позові, апелянт вказує, що він є неналежним відповідачем, оскільки 15.05.2008 року застрахував свою цивільно-правову відповідальність у НАСК „Оранта”.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.2,5 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Зі справи видно, що ОСОБА_6 являється власником автомобілю „Ауді” держ.номер НОМЕР_1. 17.08.2008 року о 17:00 год. в районі будинку по пр.Ген.Острякова,217 в м.Севастополі, управляючи вказаним автомобілем, двигаючись заднім ходом, не переконався у безпеці маневру, та здійснив наїзд на належний ОСОБА_4 автомобіль „Ніссан” держ.номер НОМЕР_2, якій стояв поряд з будинком, в результаті чого автомобіль позивачки зазнав механічних пошкоджень, вартість яких, згідно висновку автотоварознавчого дослідження, становить 7388грн.76коп.
Факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) ОСОБА_6 в судах першої та апеляційної інстанцій не спростовував, та його вина підтверджується постановою місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 29.08.2008 року, якою він визнаний винним в порушенні Правил дорожнього руху, передбачених ст.ст.124,122-2 КпАП України та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136грн. в дохід держави (а.с.5).
Суд належно оцінив викладене, а також доводи позивачки про те, що їй заподіяні душевні страждання, яких вона зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна, та правильно ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріального збитку в сумі 7388грн.76коп., моральної шкоди - 1000грн. а також витрат на проведення експертизи - 374грн. та судових витрат - 123грн.17коп.
Доводи ОСОБА_6 про те, що згідно страховому полісу №ВА/3640236 (а.с.16), між ним та НАСК „Оранта” укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якому при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, тобто належним відповідачем у справі є НАСК „Оранта”, яка і повинна нести обов'язок по відшкодуванню заподіяного позивачці збитку, - правильно не прийняті до уваги судом.
Відповідно до ст.35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування потерпілому здійснюється на підставі заяви останнього. При цьому, названим законом обов'язок по вжиттю заходів для встановлення особи потерпілого на страховика не покладений.
Зі справи видно, та не спростовується ОСОБА_6, що повідомлення про настання страхового випадку подано ним у Севастопольську дирекцію НАСК „Оранта” 04.09.2008 року (а.с.15), в той час як дорожньо-транспортної пригода (страховий випадок) мала місце 17.08.2008 року, тобто з порушенням строку, встановленого ст.33 Закону України „Про обов'язкове страхування ...”. При цьому, у поданій заяві ОСОБА_6 не вказав особу, на користь якої підлягає виплаті страхове відшкодування, а також не повідомив ОСОБА_4 про те, що його цивільна-правова відповідальність застрахована, для відшкодування шкоди ОСОБА_4 необхідно подати заяву до НАСК „Оранта” про виплату страхового відшкодування. У зв'язку з чим ОСОБА_4 з такою заявою до НАСК „Оранта” не зверталась.
Більш того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 категорично відмовилась подавати заяву до страховика, оскільки рівень матеріальної відповідальності відповідача значно перевищує розмір страхового відшкодування, яке могло бути виплачено за договором страхування.
Суд правильно оцінив викладене та обґрунтовано ухвалив рішення про стягнення заподіяної ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди, судових витрат з ОСОБА_6
Підстав для скасування, зміни рішення у вказаній частині колегія не вбачає, так як останнє не суперечить вимогам ч.1 ст.1191 ЦК України, п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року в редакції від 24.10.2003 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, згідно яким шкода може бути стягнута за вибором потерпілого безпосередньо з особи, яка її причинила, якщо межі її відповідальності та відповідальності страховика однакові. При цьому колегія враховує і ті факти, що у разі виплати страхового відшкодування ОСОБА_4, НАСК „Оранта” згідно п.”в” ст.38.1.1 Закону України „Про обов'язкове страхування ...” має право на пред'явлення регресного позову до ОСОБА_6, розмір матеріальної відповідальності якого по даній справі перевищує розмір відповідальності страховика за договором страхування, укладеним між НАСК „Оранта” та ОСОБА_6
Разом з тим, висновки суду про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 інфляційних витрат в сумі 704грн.45коп. не засновані на законі, тому рішення суду в цієї частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_4 в задоволенні названої частини позову.
Керуючись викладеним, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення місцевого суду Ленінського району міста Севастополя від 28 січня 2010 року в частині задоволення вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6, Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” в особі Севастопольської міської дирекції про стягнення інфляційних втрат в сумі 704грн.45коп. - скасувати, ухвалити нове рішення, яким в названій частині позову ОСОБА_4 - відмовити.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: /підпис/ В.О. Єфімова
Судді: /підпис/ Н.Г. Алєєва
/підпис/ В.М. Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду міста Севастополя Н.Г. Алєєва