Єдиний унікальний номер судової справи 201/5561/21
Номер провадження 3/201/3155/2021
19 липня 2021 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ополинська І.Г., за участю прокурора Білень А.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яка надійшла з управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який працює в ТОВ ДНП, раніше був депутатом Індустріальної районної ради у м. Дніпрі, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
На чергових місцевих виборах, які відбулися 25 жовтня 2015 року ОСОБА_1 обрано депутатом Індустріальної районної у місті Дніпрі ради.
Відповідно до п.п. «б» п. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» депутатів місцевих рад віднесено до суб'єктів на яких поширюється дія вказаного Закону.
Отже ОСОБА_1 , будучи депутатом Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, згідно п.п. «б» п. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та суб'єктам декларування відповідно до ст. 3 Закону.
Відповідно до ст. 141 Конституції України та даних Міністерства юстиції України Індустріальна районна у місті Дніпрі рада з 27.11.2020 року знаходиться в стані припинення, на підставі цього каденція депутатів Індустріальної районної у місті Дніпрі ради VII скликання припинено.
02.09.2020 року відповідно до рішення № 80/60 Дніпровської міської ради про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради, було вирішено реорганізувати районні у м. Дніпрі ради та їх виконавчі комітети шляхом приєднання їх до виконавчих органів Дніпровської міської ради.
Відповідно до рішення № 81/60 про затвердження положень про адміністрації районів Дніпровської міської ради, яке набирає чинності з 26.10.2020 року в пункті 1.3 положення про адміністрацію Індустріального району Дніпровської міської ради Адміністрація є правонаступником Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпрі ради у зв'язку з їх реорганізацією шляхом приєднання.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його було обрано.
Перша сесія VIII скликання Дніпровської міської ради відбулася 27 листопада 2020 року, тому на підставі викладеного, каденція депутатів районних у місті Дніпрі рад була припинена.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
ОСОБА_1 , будучи депутатом Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, набув обов'язку електронного декларування з 01.07.2017 року.
Встановлено, що 31.03.2017 року, 29.03.2018 року, 31.03.2019 року ОСОБА_1 щорічні декларації за 2016, 2017 та 2018 роки шляхом заповнення відповідної форми, тобто даним фактом підтверджено обізнаність ОСОБА_1 з порядком роботи реєстру та його вміння користуватися ним при заповненні та подачі декларації.
Відповідно до даних Акредитованого центру сертифікації ключів АО КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 виготовив сертифікат електронного цифрового підпису 08.04.2021 року.
Встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію за минулий 2020 рік наступного року після припинення діяльності лише 18.05.2021 року о 20 годині 30 хвилин, тобто поза межами строку встановленого для подачі декларації.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визнав частково і не заперечував того факту, що декларацію за минулий 2020 рік після припинення повноважень депутата за раніше не охоплений період подав лише 18.05.2021 року о 20 годині 30 хвилин. Стверджував, що був не обізнаний про свій обов'язок подати таку декларацію у встановлений законодавством строк.
Прокурор Білень А.І. вважала, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою законом на такі дії особою, із дотриманням ст. 254, 256 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена у повному обсязі і підтверджується наявними у справі належними і допустимими доказами, а тому просила визнати останнього винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Заслухавши міркування прокурора Білень А.І., пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні останнього, якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчинення адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Оскільки обов'язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначений Законом України «Про запобігання корупції», а тому диспозиція норми ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акту, тому, формулюючи суть адміністративного правопорушення, вказівка на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Так, ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яка передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та його вина у скоєнні цього правопорушення є цілком доведеною та підтверджується наступними матеріалами адміністративної справи, дослідженими під час судового розгляду, зокрема поясненнями ОСОБА_1 , довідкою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про надання послуг КЕП, рапортами оперуповноваженого відділу УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України від 18.05.2021 року, роздруківкою із сайту ЦВК України, запитом управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» Дніпровської міської ради від 12.04.2021 року, листом КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» Дніпровської міської ради від 15.04.2021 року, запитом управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 05.04.2021 року, відповіддю Адміністрації індустріального району Дніпровської міської ради від 09.04.2021 року, копією рішення Дніпровської міської ради 7 скликання № 80/60 від 02.09.2020 року, копією рішення Дніпровської міської ради 7 скликання № 81/60 від 02.09.2020 року, копією положення про адміністрацію Індустріального району Дніпровської міської ради, запитом управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до Державного архіву Дніпропетровської області від 05.04.2021 року, відповіддю Державного архіву Дніпропетровської області від 12.04.2021 року.
Отже, аналізуючи досліджені під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, документи та матеріали, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Так, будучи депутатом Індустріальної районної у місті Дніпрі ради ОСОБА_1 виконував діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Під час виконання своїх обов'язків, був обізнаний про необхідність подавати декларації, в тому числі, за типом «перед звільненням» та про передбачені Законом строки подання декларацій.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Проте, припинивши свої повноваження як депутата Індустріальної районної у місті Дніпрі ради 27.11.2020 року ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», п. п. 3 п. 5 розділу 2 порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016, № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», що зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за №959/29089, несвоєчасно - 18.05.2021 року, тобто поза межами строку встановленого для подачі декларації, подав декларацію за минулий 2020 рік, наступного року після припинення діяльності, шляхом вчинення відповідних дій спрямованих на подачу та заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та його вина у вчиненні такого правопорушення є цілком доведеною.
Разом із цим, оцінюючи доводи сторони ОСОБА_1 щодо несвоєчасного подання декларації за типом «перед звільненням» з причин необізнаності про такий свій обов'язок, є хибними та спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою про список депутатів Індустріальної районної у місті Дніпрі ради VII скликання, які під підпис були ознайомлені з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», в якому, серед інших, стоїть підпис ОСОБА_1 , що останній підтвердив під час розгляду справи.
Отже, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, визначаючи останньому вид і розмір адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую дані про особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан та обставини, що обтяжують і пом'якшують його відповідальність.
З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі дотримання законів України, а так само попередження здійснення ним нових правопорушень необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 33, 283, 284, 285, 287-289, 299 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Г. Ополинська