Єдиний унікальний номер судової справи 201/6959/21
Номер провадження 1-кс/201/2219/2021
Іменем України
19 липня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 05.07.2021 року, -
ОСОБА_3 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою, в якій просила суд визнати бездіяльність та зобов'язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за його заявою від 05.07.2021 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.373, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365 КК України громадянкою дізнавачем ОСОБА_4 .
В поданій заяві зазначено наступне: «05.07.2021 року мною направлено до Дніпропетровської обласної прокуратури заяву про вчинення кримінального злочину дізнавачем ОСОБА_4 ВП № 4 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області за ознаками злочинів ч.1 ст. 373, ч .1 ст.364, ч.1 ст.365 КК України, в примушуванні давати покази дізнавачем у формі психологічного впливу з метою отриманні потрібної для посадової особи будь якої інформації, яка в мене є наявною та саме надати їй покази 24.06.2021 року на 10:30. При цьому усвідомлювала, що це є злочином у вигляді примушування потерпілого давати покази, та надавати покази шляхом неправдивих показів, як Побої та мордування ч.1 ст.126 ККУ .Так, як заявлених мною злочинів дуже багато в ЄРДР в різний час фіксації в ЕРДР та мають характер рецидиву, я наполягала вислати мені витяг з ЕРДР, повістку про виклик за вимогами КПК України або особисто мені вручити та надати змогу підготуватись. ОСОБА_4 представилась мені в телефонній розмові слідчою, при цьому дізнавач повністю усвідомлювала, що ч.1 ст.126 ККУ це інший злочин, ніж заявлений мною злочин про домашнє насильство ст.126-1 ККУ. Також вона знала, що на протязі моїх численних звернень на лінію 102 , яке ВП №4 КРУП ГУНП отримує своєчасно з приводу перешкоджання з'явленню свідків, потерпілого та умисного покриття злочинів кривдниці керівництвом, вона стала мені наполягати в допиті саме за ч.1 ст.126 ККУ та заявила, що вона буде таки вести мій допит за ознаками злочину побої та мордування. На моє питання, хто вніс неправдиві відомості до ЕРДР про злочин, який я не заявляла. Дізнавач стала роздратованою, та наполегловою, що вона усвідомлює про примусовий допит після заявленого мною злочину на 102 , через пять хвилин, 10:45 написала мені вайбер , що ст, 126-1 ККУ відкрита у слідчого. Про цей злочин в примушуванні давати покази за ст. побої та мордування. Я повідомила куратуру з домашнього насильства ГО «Ла-Страда-Україна», що скоєно повторне покриття керівництвом СВ та СД ВП №4 КРУП ГУНП кривдників. Докази надаю у формі аудіо-запису з дізнавачем ОСОБА_4 . Та надаю докази фіксації злочину працівником правоохороного органу дізнавачем ОСОБА_5 на лінію 102 з метою фіксації для моніторингу ГУНП у Дніпропетровській області. Доказами надсилання заяви про злочин через УКРПОШТУ свідчать докази фіскальний чек від 05.07.2021 р , накладна інформація про повідомлення трекінг код N05000024683352 та доказами отримання Дніпропетровською обласною прокуратурою моєї заяви є роздруківка з офіційного сайту Укрпошти, де проведено фіксацію вручено за довіреністю 06.07,2021 р, а також за особистим зверненням до канцелярії по телефону моя заява зареєстрована за № 34632 від 07.07.2021 р та направлена прокурору першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури. Станом на 12.07.2021 р. відповіді про внесення відповідальною особою Дніпропетровської обласної прокуратури відомостей про злочин, в супереч вимогам КПК не надійшло. Мені так ніхто н приводу внесення відомостей до ЕРДР за моєю заявою».
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду надала заяву, в якій просила скаргу розглянути без її участі і задовольнити, а також було надано додаткові докази вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Представник Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України, та розглянути скаргу без участі сторін з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
В силу ст. 107 КПК України, у зв'язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
05.07.2021 року ОСОБА_3 звернулася з заявою до Дніпропетровської обласної прокуратури про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.373, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365 КК України громадянкою дізнавачем ОСОБА_4 .
На даний момент відомостей про внесення уповноваженими особами Дніпропетровської обласної прокуратури за поданою заявою до ЄРДР слідчому судді не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.
Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою скаржника порушує його права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин уповноваженими особами не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в заяві безпідставно не внесені до ЄРДР, слідчий суддя дійшов до висновку, що вимога про зобов'язання уповноваженої особи внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування підлягає задоволенню.
Доходячи до такого висновку, слідчий суддя також враховує положення ст.ст. 8, 9 КПК України, згідно яких в Україні діє верховенство права. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 07 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Також відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Крім того, наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення № 298).
Підпунктом 1 п. 1 розділу 3 Положення передбачено внесення відомостей про повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення до Реєстру у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України.
Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298, а саме як зазначено заявником - ч. 1 ст.373, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365 КК України.
Вимоги скарги в частині визнання незаконною бездіяльності відповідальної особи Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 05.07.2021 року, не підлягає задоволенню, оскільки означені вимоги не узгоджуються з повноваженнями слідчого щодо здійснення судового контролю, який полягає в ухваленні рішень у відповідності до приписів ч. 2 ст. 307 КПК України про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 2, 25, 28, 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 05.07.2021 року - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 05.07.2021 року, про що надати заявнику відповідний витяг з ЄРДР.
В іншій частині вимог скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її вручення учасникам провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_1