іменем України
Справа № 210/3903/21
Провадження № 1-кс/210/1759/21
"20" липня 2021 р. м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12021046710000152 від 05 червня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, а саме, останній раз: 25.05.2021 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України, до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком з іспитовим строком 2 роки,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, -
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся слідчий СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_6 , з вказаним клопотанням, яке погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУПН в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046710000152 від 05.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, до відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернулась гр. ОСОБА_7 з повідомлення про те, що 07.05.2021 в період часу з 11 годин 50 хвилин по 12 годин 20 хвилин біля буд. №53 по вул. Соборності в м. Кривий Ріг невстановлена особа таємно, шляхом вільного доступу здійснила крадіжку мобільного телефону марки Самсунг, чим спричинила ОСОБА_7 матеріальну шкоду.
Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі постанови заступника начальника СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 доручено слідчому СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Криворізької південної окружної прокуратури у складі: ОСОБА_3 ,(старший групи), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим за умисні корисливі злочини проти власності, зокрема останній раз25.05.2021 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування строком з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, і маючи невідбуту та непогашену в установленому законом порядку судимість, в період іспитового строку, повторно, вчинив злочин проти власності за наступних обставин.
07.05.2021 приблизно об 11.45 годині, діючи повторно, ОСОБА_4 , перебуваючи по вулиці Соборності, 53 у Металургійному районі, м. Кривого Рогу, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись відсутністю уваги з боку малолітніх ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та інших очевидців, впевнившись в тому, що його ніхто не бачить таємно викрав майно, а саме:мобільний телефон «Samsung Galaxy S7» з двома слотами для сім-карт, срібного кольору з об'ємом пам'яті 32 GB, вартість якого відповідно до висновку експерта №2597 від 07.07.2021 складає 3060,00 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 , вчинив усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, у зв'язку з чим, реалізував свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та з місця скоєння ним кримінального правопорушення зник, тим самим обернув викрадене майно на свою користь і в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, в результаті чого своїми діями спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, діючи повторно, ОСОБА_4 , 04.07.2021, приблизно о 15.20 годині, перебуваючи на території парку ім. Богдана Хмельницького у Металургійному районі, м. Кривого Рогу зустрівся з раніше знайомою йому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , побачив у останньої мобільний телефон «Samsung A30» з оперативною пам'яттю 64 GB, в цей момент у нього виник злочинній намір, спрямований на шахрайське заволодіння чужим майном і обернення його у подальшому на свою користь. ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, шляхом зловживання довірою ОСОБА_13 , взяв у останньої мобільний телефон під приводом зателефонувати, при цьому заздалегідь не маючи наміру повертати вищевказаний телефон. В свою чергу, ОСОБА_13 будучи помилково впевненою в доброчесних намірах ОСОБА_4 добровільно передала йому свій мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А30», SM-A305FN/DS, модель SM-A305FZKOSEK, S/N: НОМЕР_1 ,IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , кольору Black, з об'ємом пам'яті 64 GB, вартість якого відповідно до висновку експерта №2713 від 15.07.2021 складає 2910,00 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 , вчинив усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, у зв'язку з чим, реалізував свій злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та з місця скоєння кримінального правопорушення зник, тим самим обернув викрадене майно на свою користь і в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, в результаті чого своїми діями спричинив потерпілій ОСОБА_13 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
За вищевказаними обставинами 19.07.2021 обгрунтовано повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який у шлюбі не перебуває, малолітніх, неповнолітніх дітей, або інших осіб на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 29.07.2005 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 13.04.2006 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 10.05.2007 з Ізяславської ВК Хмельницької області (№31) по відбуттю строку покарання;
- 10.06.2008 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна Звільнився 30.01.2013 з Синельниковської ВК Дніпропетровської області (№94) умовно-достроково, не відбутий строк 2 роки 3 місяці 24 дня;
- 19.02.2014 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 315, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 України частково приєднати вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, від 10.06.2008, остаточно до відбуття призначити 6 років 1 місяць позбавлення волі, з конфіскацією майна. Звільнився 28.08.2018 з Ігренської ВК Дніпропетровської області (№133), умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 4 дня;
- 25.05.2021 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, відповідно до ст.76 КК України звільнений від відбування покарання з випробування строком з іспитовим строком 2 роки.
Відносно якого направлені обвинувальні акти до судів м. Кривого Рогу:
- 28.07.2020 Криворізькою місцевою прокуратурою №3 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185 КК України по кримінальному провадженню №12020045750000016 від 05.07.2020;
- 11.12.2020 Криворізькою місцевою прокуратурою №3 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу за ч.2 ст. 185 КК України по кримінальному провадженню №12020040750001403 від 20.10.2020;
- 26.02.2021 Криворізькою місцевою прокуратурою №1 до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за ч.2 ст. 185 КК України по кримінальному провадженню №12021040710000003 від 04.01.2021;
- 20.05.2021 Криворізькою південною окружною прокуратурою до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за ч.2 ст. 190 КК України по кримінальному провадженню №12021041710000168 від 29.04.2021, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно»; ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками «заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно».
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду місць подій від 07.05.2021 року, від 16.07.2021, показаннями потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , показаннями свідків: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , впізнанням за фотознімками свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_12 ; потерпілою ОСОБА_13 , показаннями підозрюваного ОСОБА_4 , висновком експерта № 2597 від 07.07.2021, висновком експерта № 2713 від 15.07.2021.
При вирішенні питання про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу відповідно до ст. 178 КПК України враховано наступні обставини: вагомість наявних доказів вчинення підозрюваного злочину; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
міцність соціальних зв'язків у підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема ОСОБА_4 , родинних зв'язків та утриманців не має; відсутність у підозрюваного ОСОБА_4 постійного місця роботи та інших законних джерел доходу; репутацію підозрюваного, зокрема ОСОБА_4 схильний до вчинення корисливих злочинів: крадіжок, шахрайських дій шляхом обману або зловживання довірою, про що свідчить наявність в останнього судимостей за вчинення корисливих злочинів проти власності; за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів; майновий стан підозрюваного, зокрема ОСОБА_4 будь-яких законних джерел доходу, в тому числі для задоволення природних потреб у їжі, одязі та житлі, не має; наявність судимостей у підозрюваного, зокрема ОСОБА_4 має не зняті та не погашені судимості, вчинив кримінальні правопорушення в період іспитового строку, а також є обвинуваченим у вчиненні інших злочинів, обвинувальні акти за якими перебувають на розгляді у Дзержинському, Саксаганському районних судах м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Враховуючи викладене, під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підставою застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190 КК України, а також необхідність запобігти спробам останнього вчинити наступні дії:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 ніде не працює, неодружений, на утриманні дітей не має, що свідчить про відсутність в нього будь-яких соціальних зв'язків, та можливість зміни ним місцезнаходження з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, і тим самим ухилення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив нові умисні корисливі злочини маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, та в період ісритового строку, а також, на розгляді у Дзержинському та Саксаганському судах м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувають кримінальні провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні аналогічних корисливих злочинів проти власності. Крім того, даний ризик підтверджується майновим станом підозрюваного, зокрема ОСОБА_4 будь-яких законних джерел доходу, в тому числі для задоволення природних потреб у їжі, одязі та житлі, не має.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 веде стійкий злочинний спосіб життя, на проживання заробляє шляхом вчинення корисливих злочинів.
Таким чином, необхідність виконання завдань кримінального провадження, передусім захисту суспільства та окремих громадян від протиправних посягань, недопущення вчинення підозрюваним нових умисних злочинів, в усталеній практиці Європейського суду з прав людини та положень п.п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно яких обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, розглядається як першочерговий чинник, що виправдовує обмеження вказаних прав. При цьому, інтереси суспільства та держави превалюють над частковим вимушеним обмеженням у встановленому законом порядку прав окремої людини.
Зазначене вище свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу, тому просив суд його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , просив суд обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний щиро робить спробу виправитися.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника (кожного окремо), дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантується кожному право на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також зокрема запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судовому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.
Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; тощо, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.
В силу положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Судом досліджено матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12021046710000152 від «05» червня 2021 року, які додано до клопотання, з яких вбачається, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінальних правопорушень; наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України, про що 19 липня 2021 року вручено повідомлення про підозру останньому.
Враховуючи обставини передбачені ст.178 КПК України, зокрема особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та реєстрації, працює неофіційно. При цьому, слідчому судді не надано доказів того, що ОСОБА_4 може ухилятись від явки до органу досудового розслідування та суду, продовжує вчиняти злочини, раніше ухилявся від слідства, суду чи виконання судових рішень, оскільки, на момент виклику останнього до органу поліції для дачі пояснень від 19.07.2021 року та для пред'явлення повідомлення про підозру, явився самостійно за викликом слідчого і від явки не ухилявся.
Відповідно п.3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки. В п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003 в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваної під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема такі приписи: «При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» (п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України), «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якшого запобіжного заходу» (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 р. у справі «Хайредінов проти України»).
Відповідно до п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
В даному випадку слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні не довели, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст. 177 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, оскільки безпосередньо не надані докази того, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення. Наявність тяжкості вчинених злочинів не є беззаперечною підставою до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Проте враховуючи, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України і існує обґрунтована підозра причетності даної особи до вчинення даних кримінальних правопорушень та те, що триває досудове розслідування по даному кримінальному провадженню, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінованими статтями, проаналізувавши обставини вчинення правопорушень, соціальні зв'язки останнього, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Разом з тим, у відповідності до статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про практику Суду як джерело права. У ч.5, ст.9 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому рішення Європейського суду з прав людини містять положення відносно того, що посилання на тяжкість обвинувачень як головний чинник при оцінці ймовірності того, що підозрюваний переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини - є недостатнім.
Оскільки, слідчим у клопотанні не були доведені обставини, зазначені у п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зазначене вище на думку слідчого судді, дає підстави для часткового задоволення зазначеного клопотання, а саме, відмовити у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за необхідне обрати менш суворий запобіжний захід, у вигляді нічного домашнього арешту, з покладанням на підозрюваного обов'язків передбачених п.п. 1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_17 , за погодженням з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12021046710000152 від 05 червня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України - запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши останньому з 22.00 години вечора поточного дня до 07.00 годину ранку наступного дня, покидати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 17 вересня 2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- не покидати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 години вечора поточного дня до 07.00 годину ранку наступного дня;
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі м. Кривого Рогу;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання або місце роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк домашнього арешту ОСОБА_4 - з 20 липня 2021 року по 17 вересня 2021 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,покласти на ДОП СП відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області обов'язки щодо контролю та проведення перевірок за місцем мешкання останнього.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_4 під розпис, копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 21 липня 2021 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1