Справа № 738/647/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/535/21
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
22 липня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
засудженого - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2021 року,
Цією ухвалою щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 12.11.2020 вироком Старобільського районного суду Луганської області за ч.2 ст.190, ст.71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців,
відмовлено в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, а саме обмеженням волі.
Обґрунтовуючи своє рішення, місцевий суд вказав на відсутність підстав для заміни ОСОБА_8 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, та на передчасність такого клопотання.
Не погодившись із рішенням суду, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання та замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке - обмеження волі, на підставі ст.82 КК України. Вказав на необґрунтованість рішення суду, оскільки він відбув відповідну частину покарання та став на шлях виправлення. Зазначив, що суд не взяв до уваги його характеризуючі дані за час відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді; засудженого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу місцевого суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи слідує, що вироком Старобільського районного суду Луганської області від 12 листопада 2020 року ОСОБА_8 засуджений за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Стробільського районного суду Луганської області від 18.03.2014 року та ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції ЗУ від 26.11.2015 року №838-VIII) ОСОБА_8 зараховано у строк покарання строк його попереднього ув'язнення за період з 13.08.2020 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (а.с.п.14-16).
Згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вищевказаний вирок Старобільського районного суду Луганської області набрав законної сили 15 грудня 2020 року (а.с.п.17).
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_8 обчислюється з 13 серпня 2020 року.
Відповідно до ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, та після фактичного відбуття засудженим відповідної частини призначеного судом строку покарання.
Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року № 2 передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою для прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Як убачається з п.17 вищевказаної Постанови, під час судового розгляду справ про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким суди повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.
У місцях позбавлення волі ОСОБА_8 перебуває з 14 серпня 2020 року. За час перебування в Старобільському СІЗО характеризувався негативно: допустив порушення режиму тримання, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. На даний час стягнення погашене в установленому законом порядку.
В Менській ВК №91 засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання з 29.01.2021 року по теперішній час.
Згідно наявної у матеріалах справи характеристики, за час відбування покарання в Менській ВК № 91 засуджений ОСОБА_8 характеризується наступним чином: дотримується вимог, що визначають порядок та умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконує. До дисциплінарної відповідальності не притягувався. На профілактичних обліках засуджений не перебуває. Після розподілу з дільниці КДіР згідно поданої письмової заяви від 16.01.2021 виконує обов'язки робітника їдальні установи. До роботи відноситься посередньо, поставлені завдання виконує під контролем, заходи заохочення не застосовувались. Згідно графіку залучається до робіт з благоустрою установи та робіт з поліпшення житлово-побутових умов у гуртожитку відділення. До робіт ставиться посередньо (а.с.п.23-25).
Відповідно до постанови № 6 Спостережної комісії Менської міської ради (протокол № 3 від 07.05.2021 року), комісія на засіданні прийшла до висновку про передчасність застосування до засудженого ОСОБА_8 пільги у вигляді заміни невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання, а саме обмеженням волі (а.с.п.34).
Посилання апелянта на поверхове дослідження даних про його особу є непереконливими, так як при вирішенні питання про заміну призначеного ОСОБА_8 покарання більш м'яким, місцевий суд вислухав учасників судового провадження, дослідив особову справу засудженого, а також дані щодо його поведінки під час перебування в ДУ «Менська ВК №91», і прийшов до висновку про необґрунтованість клопотання ОСОБА_8 .
Отже, місцевий суд при розгляді клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, належно оцінив всі обставини справи та дійшов правильного висновку про необхідність відмови у його задоволенні, з чим погоджується і колегія суддів.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі судом першої інстанції рішення, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2021 року щодо нього - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4