Єдиний унікальний № 331/2890/21 Головуючий в 1 інст. Пивоварова Ю.О.
Провадження № 33/807/523/21 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
15 липня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу, за участі ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Концура О.О., за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Концура Олега Олександровича на постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 23 травня 2021 року о 00 годині 17 хвилин в м. Запоріжжі, вул. Святого Миколая, 29 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Концур О.О. вважає постанову суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції порушив вимоги норм матеріального і процесуального права при розгляді справи.
Вважає, що обставини, які викладені в протоколі, не відповідають дійсності. Уповноваженими особами УПП в Запорізькій області порушено порядок проведення огляду, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений без законних підстав, визначених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки транспортного засобу працівники поліції ОСОБА_1 не поінформували. Матеріали справи не містять відео фіксації правопорушення, процесу зупинки транспортного засобу, причин зупинки.
Вказаним обставинам, суд першої інстанції належної оцінки не надав, а лише зазначив, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як зупинка транспортного засобу.
В справі відсутні докази, які б вказували на те, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів.
Окрім цього, відсутні й докази того, що відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння була прийнята працівником поліції у присутності свідків.
Також захисник зазначає, що з долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається наявність явних ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , на ньому лише зафіксовано пропозицію працівника патрульної поліції пройти огляд.
Мова, поведінка ОСОБА_1 є адекватно та не надавала будь-яких об'єктивних підстав для висновку про наявність ознак наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_1 виконував вимогу працівника поліції щодо зупинки транспортного засобу, намагався зв'язатися із адвокатом, повідомляв про неправомірність дій працівника поліції. Зафіксовані події не містять обставин виявлення працівником поліції ознак наркотичного сп'яніння таких як: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці.
Відеозапис події наочно демонструє відсутність будь-яких свідків при фіксуванні факту відмови від проходження огляду у медичному закладі.
Захисник наголошує, що внаслідок неправомірних дій працівників поліції, їх очевидної упередженості, у тому числі під час оформлення відмови від проходження огляду та складання протоколів, 23 травня 2021 року о 2 годині 50 хвилин ОСОБА_1 самостійно звернувся до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР для проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння. За наслідками огляду ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено, про що складено відповідних висновок.
Сторона захисту просить апеляційний суд постанову суду першої інстанції від 22 червня 2021 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Концура О.О., які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили постанову судді скасувати та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП України, повно і всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від 23 травня 2021 року серії ААБ №266481 (а.с.1), з якого вбачається, що ОСОБА_1 23 травня 2021 року о 00:17 годині в м. Запоріжжі, вул. Святого Миколая, 29 керував транспортним засобом НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.
рапортом працівника поліції (а.с.3) в якому відображено, що під час несення служби у складі екіпажу №302 працівниками поліції зупинено транспортний засіб НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування працівником поліції було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.
направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 травня 2021 року (а.с.4), в якому відображено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
постановою серії ЕАН №4245987 від 23 травня 2021 року (а.с.6), якою встановлено, 23 травня 2021 року о 00:17 годині водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 ПДР України та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Оптичним носієм інформації у вигляді СД-диску (а.с.9), на якому містяться відеозаписи, які зроблені працівниками поліції під час події та з яких вбачаються обставини правопорушення і порядок складання матеріалу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши в судовому засіданні наведені докази, суд першої інстанції згідно до вимог ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим, вірно встановив фактичні обставини справи щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння і його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта про порушення права на користування юридичною допомогою адвоката, як на окрему підставу для скасування постанови судді є безпідставними, оскільки участь адвоката при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді не є обов'язковою, а є правом особи (ст. 268 КУпАП).
Твердження сторони захисту про порушення працівниками поліції вимог КУпАП в частині того, що під час фіксування відмови водія від проходження огляду не були свідки, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу.
Адже, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення;
Отже, залучення свідків під час події 23 травня 2021 року не було обов'язковим за умов фіксування на спеціальні технічні засоби, які мають функцію фото та відео зйомки.
Так, в матеріалах справи є відеозапис під найменуванням « НОМЕР_3 » на якому вбачається, що водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, але ОСОБА_1 згоду на проходження не дав, а лише умисно намагався уникнути спілкування, що поліцейськими було обґрунтовано розцінено, як відмова від проходження огляду.
Посилання на незаконність причини зупинки водія також не можуть бути взяті, як доказ, який виключає винуватість ОСОБА_1 в порушенні вимог п.2.5 ПДР України, оскільки ні ОСОБА_1 , а ні захисником не було оскаржено дії співробітників поліції в установлено порядку, що підтверджується відсутністю вмотивованого судового чи адміністративного рішення.
Доводи про те, що ОСОБА_1 не мав ознак наркотичного сп'яніння та перебував в нормальному стані, суд апеляційної інстанції вважає також безпідставними.
Оскільки, виходячи пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, йому інкримінується, що водій порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, де одним з основних елементів складу вказаного правопорушення слугує його об'єктивна сторона, яка має формальний склад - відмова водія від проходження огляду для визначення стану сп'яніння.
Таким чином, перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, не ставиться до його вини, оскільки диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП містить окремий склад адміністративного правопорушення у вигляді відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також суд апеляційної інстанції не може взяти, як доказ невинуватості ОСОБА_1 висновок КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР №2703 (а.с.30), оскільки такий огляд був проведений за відсутності працівника поліції та проводився самостійно, з власної ініціативи особи, що не передбачено вимогами ст. 266 КУпАП, вимогами Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС та МОЗ України №1459/735 від 9 листопада 2015 року.
Інші доводи, вже були предметом розгляду суду першої інстанції, та суд першої інстанції дав їм оцінку і навів свої висновки, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції. Перевірені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Таким чином, вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог ст. ст. 33 - 35, 38, ч.1 ст.130 КУпАП, урахувавши характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставини, вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керуванням всіма видами транспортних засобів, є тим стягненням, що відповідно до ст. 23 КУпАП, буде сприяти запобіганню вчинення ним нових правопорушень і розумінням на психологічному рівні, рівня тяжкості скоєного протиправного діяння.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Концура О.О., залишити без задоволення.
Постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 331/2890/21