Якимівський районний суд Запорізької області
іменем України
Справа № 330/3130/20
2/330/180/2021
"01" липня 2021 р. смт. Якимівка
Якимівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Павленко Н.В., прокурора Дущак Д.В., представника відповідача адвоката Фоменка С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Якимівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позивач Кирилівська селищна рада до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої вчиненим адміністративним правопорушенням,
встановив:
Заступник керівника Мелітопольської місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом в інтересах Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області в якому вказав, що Мелітопольською місцевою прокуратурою вивчено матеріали Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства України щодо незаконного вилову водних біоресурсів на території Запорізької області. У ході перевірки, проведеної відділом рибоорохонного патруля № 1 Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства (Азовським рибоохоронним патрулем), встановлено, що 17 квітня 2018 року о 03.30 на узбережжі Азовського моря в смт Кирилівка біля бази відпочинку «Сигнал» державним інспектором відділу рибоохоронного патруля № 1 був затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займався незаконним виловом риби, забороненим знаряддям лову - підйомною пасткою у кількості 8 штук, виловив рибу бичок - 4445 одиниць вагою 198 кг, чорноморсько - азовський прохідний оселедець - 5 одиниць вагою 0,7 кг. Зазначеним правопорушенням державі заподіяно шкоду у розмірі 151 980,00 грн, яка підтверджується розрахунком матеріальної шкоди, проведеним головним державним інспектором Азовського басейного управління. ОСОБА_1 у порушення вищевказаних вимог правил любительського і спортивного рибальства, здійснив незаконний вилов риби: бичок - 4445 особин, чорноморсько - азовський оселедець - 5 особин за допомогою заборонених знарядь лову - 8 підйомними пастками. У зв'язку із викладеним, головним державним інспектором рибоохоронного патруля №1 Рудиною Владиславом Миколайовичем відносно ОСОБА_1 складено протокол (№ 012305) про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП (грубе порушення правил рибальства), який направлено до Якимівського районного суду Запорізької області для розгляду по суті. Крім того, ОСОБА_1 надав пояснення, що 17 квітня 2018 року на узбережжі Азовського моря в смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області він займався виловом риби за допомогою забороненого знаряддя лову - підйомною пасткою, загальна кількість виловленої риби становить - 4445 шт. чорноморсько-азовського бичок та 5 шт. прохідного оселедця, із вказаним правопорушенням згоден. В постанові Якимівського районного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року у справі № 330/880/18 суд зазначив, що у діях ОСОБА_1 мається склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КпАП України, однак справу закрито у зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. У зв'язку із чим, ОСОБА_1 вдалось уникнути адміністративної відповідальності. Проте, шкода, завдана Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області, у сумі 151 980,00 грн на даний час не відшкодована. Азовським басейновим управлінням Державного агентства рибного господарства до суду подавався позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі адміністративним правопорушенням (справа № 330/2505/18). Судом встановлено, що ОСОБА_1 було скоєно незаконні дії, а саме незаконний вилов риби забороненими знаряддями, але у позові відмовлено з підстав ненадання до суду доказів на підтвердження кількості виловленої риби та розміру заподіяної шкоди. Згідно із таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного добування (збирання) або знищенням громадянами України, іноземцями, особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Постановою КМУ від 21.11.2010 №1209, фахівцем Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства України проведено розрахунок збитків, нанесених рибному господарству України, які склали 151 980,00 грн.
В зв'язку з чим просили суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суму шкоди, завданої рибному господарству України, яка спричинена адміністративним правопорушенням у розмірі 151980 грн. 00 коп., та кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 3330,70 грн.
В судовому засіданні прокурор Дущак Д.В. підтримала доводи позову та просила його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Фоменко С.І. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснивши суду, що відповідно
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що 17 квітня 2018 року о 03.30 на узбережжі Азовського моря в смт Кирилівка біля бази відпочинку «Сигнал» державним інспектором відділу рибоохоронного патруля № 1 був затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займався незаконним виловом риби, забороненим знаряддям лову - підйомною пасткою у кількості 8 штук, виловив рибу бичок - 4445 одиниць вагою 198 кг, чорноморсько - азовський прохідний оселедець - 5 одиниць вагою 0,7 кг. Зазначеним правопорушенням державі заподіяно шкоду у розмірі 151 980,00 грн, яка підтверджується розрахунком матеріальної шкоди, проведеним головним державним інспектором Азовського басейного управління. ОСОБА_1 у порушення вищевказаних вимог правил любительського і спортивного рибальства, здійснив незаконний вилов риби: бичок - 4445 особин, чорноморсько - азовський оселедець - 5 особин за допомогою заборонених знарядь лову - 8 підйомними пастками.
Головним державним інспектором рибоохоронного патруля №1 Рудиною Владиславом Миколайовичем, відносно ОСОБА_1 складено протокол (№ 012305) про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП (грубе порушення правил рибальства), який було направлено до Якимівського районного суду Запорізької області для розгляду по суті
Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення № 330/880/18 було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 у зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що з приводу вказаних обставин, Якимівським районним судом вже розглядалась справа за з позовом Азовського басейного управління Державного агентства рибного господарства до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі адміністративним правопорушенням (справа № 330/2505/18).
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 29 січня 2019 року у задоволені позову було відмовлено з тих підстав, що суду не було надано належних доказів на підтвердження кількості виловленої риби та розміру заподіяної шкоди.
31 грудня 2020 року прокурор звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а саме в інтересах позивача Кирилівської селищної ради.
Як зазначає прокурор обґрунтування наявності підстав для представництва, звернення прокурора до суду з позовом у цій справі спрямовано на захист інтересів територіальної громади смт. Кирилівка права якої порушено, відповідно до положень ч.1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки на думку прокурора Кирилівською селищною радою такий захист здійснюється неналежним чином.
Разом з цим, такі доводи прокурора суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Із частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Водночас тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Суд вважає недоведення прокурором нездійснення чи неналежного здійснення відповідним органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, з огляду на таке.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманими від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов'язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Суд погоджується з доводами представника відповідача, що належним позивачем по справі є органи Державного агентства рибного господарства України.
Так, відповідно до Наказу №26 від 19 січня 2012 року Міністерства аграрної політики та продовольства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 березня 2012 року за №379/20692, затверджено «Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України». Відповідно до п.3,4, 4.11, 6.16 якого, основним завданням Управління є реалізація повноважень Державного агентства рибного господарства України у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.
Управління в межах визначеного району діяльності та відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Разом з цим, Кирилівська селищна рада на думку суду не є органом, який від імені держави уповноважений здійснювати функції, щодо пред'явлення позову про відшкодування шкоди внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, оскільки такі повноваження не передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» чи іншими нормативними актами.
Крім того, слід враховувати, що шкода спричинена вказаним адміністративним правопорушенням рибному господарству України, яке є належним позивачем по справі та саме в інтересах вказаної особи прокурору необхідно звертатись з позовом для захисту інтересів держави.
За таких обставин, заявлені прокурором вимоги в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову прокурора слід відмовити.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.12,1381,263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволені позову заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позивач Кирилівська селищна рада до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої вчиненим адміністративним правопорушенням - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення суду буле виготовлено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Суддя