ЄУН 336/4608/2021
пр. № 2/336/3471/2021
м. Запоріжжя 26 липня 2021 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Федорченко А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, за яким зазначила, що сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та знаходиться на утриманні останньої.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини сторін у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісяця і до повноліття дитини.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Справа була призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, при цьому відповідач, не подав відзив.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Частиною 3 ст.181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
У роз'ясненнях, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" та ст. 182 СК Українизазначено, що при вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають значення.
Судом встановлено, що позивач та відповідач по справі мають спільну неповнолітню дитину, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За поясненнями позивача, названа дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідача є обґрунтованими та законними, і при визначені їх розміру суд враховує матеріальне становище, стан здоров'я сторін, їх дитини (доказів інвалідізації, обмеження працездатності чи перебування когось на лікарському обліку або наявності захворювань суду надано не було), а тому вважає за необхідне позов задовольнити, стягнувши аліменти у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, зважаючи на рівний обов'язок батьків щодо їх участі у утриманні дитини, на достатність, на думку суду, вказаного розміру та й на те, що розмір стягуваних аліментів не буде становити чи перевищувати й половини заробітку (доходу) відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-182, 184 СК України, ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 14.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 908 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В. Зарютін