1Справа № 335/8801/20 4-с/335/31/2021
02 липня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря судового засідання Деркач А.А., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова Заіра Арсенівна; Акціонерне товариство «МетаБанк», про визнання дій приватного виконавця неправомірними, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А., в якій просить: визнати незаконною та скасувати постанову від 05.05.2021 ВП № 64144123 про опис та арешт майна боржника; визнати незаконною та скасувати постанову від 31.05.2021 ВП № 64144123 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання та передачу майна на реалізацію; змусити приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукову З.А. зняти арешт, який накладено 05.05.2021 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; призупинити виконавче провадження № 64144123 для надання можливості оскарження у суді виконавчого листа № 2-2454/10 виданого 05.10.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ «МетаБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 56 668,61 грн. та судових витрат у розмірі 686,69 грн.
Вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 335/8801/20 6/335/243/2020 поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-2454/10 щодо ОСОБА_1 , який виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 05.10.2020 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32-11-08/0042-МК від 23.04.2008.
На виконання судового рішення, на підставі виконавчого листа виданого 05.10.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою З.А. 14.01.2021 було відкрито виконавче провадження ВП № 641144123 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 56 668,61 грн., судових витрат у розмірі 686,69 грн., витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця. Усього на суму 63 479,83 грн.
05.05.2021 приватним виконавцем винесено оскаржувану постанову ВП № 64144123 про опис та арешт майна боржника, в якій мало бути зазначено конкретний перелік майна, згідно п. 10 розділу VІІІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої Наказом від 02.04.2012 № 512/2 Міністерства юстиції України (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5), зареєстрованої 02.04.2012 за № 489/20802.
ОСОБА_1 зазначає, що перший раз він дізнався про існування виконавчого провадження, коли приватний виконавець нанесла візит до його земельної ділянки 469, де вона пред'явила власникам СТ Комунаровець постанову про відкриття виконавчого провадження № 64144123 від 14.01.2021, погрожуючи арештом ділянки із подальшим продажем її в рахунок заборгованості за виконавчим листом.
Однак, оскільки заявник не мав інформації про рішення суду, ним була направлена заява до приватного виконавця щодо незаконних дій у виконанні провадження та надання роз'яснень. У заяві він також повідомляв, що квартира, адреса якої вказана у виконавчому листі: АДРЕСА_2 , давно була продана. Подавши приватному виконавцю свої нову поштову адресу, адресу електронної пошти і контактний номер телефону, він попросив надати йому можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. У відповідь він отримав лише копію постанови про відкриття виконавчого провадження і код доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень.
Згідно даних системи ОСОБА_1 стало відомо, що приватний виконавець винесла наступні постанови: 14.01.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64144123, про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення з боржника основної винагороди; 12.02.2021 про арешт коштів боржника; 05.05.2021 про опис та арешт майна боржника; 31.05.2021 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання та передачу майна на реалізацію.
Вищевказані постанови не мають оригінальних підписів, дат. В оскаржуваній постанові про опис та арешт майна боржника відсутні дані про обмеження права користування, ПІБ представника Стягувача, відповідального зберігача майна, понятих, відсутні їх адреси та підписи. Окрім того, в опису постанови зазначено тільки адресу земельної ділянки й її площею, тобто у перелік не внесено майно, яке знаходиться на земельній ділянці (будинок 80-х років) будівництва, комунікації тощо.
У своїх заявах приватному виконавцю ОСОБА_1 зауважував, що відповідно до пункту 7 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто 120 000 грн.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. На земельній ділянці знаходиться будинок, який є єксплуатуємим впродовж року житловим садовим домом і використовується для постійного проживання та відпочинку. Цей будинок розташований на земельній ділянці, котра належить заявнику на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (кадастровий номер 2322155900:02:004:1074), і є його єдиним житлом в Україні.
31.05.2021 приватний виконавець виніс другу оскаржувану постанову ВП № 64144123 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання та передачу майна на реалізацію. Але відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна проводиться за взаємною згодою сторін. Але ОСОБА_1 не було залучено до взаємовизначення вартості його земельної ділянки, тому призначення суб'єкта оціночної діяльності він вважає незаконним.
У судове засідання заявник не з'явився, направив суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги скарги підтримав.
Приватний виконавець Шавлукова З.А. у судове засідання надала заяву про розгляд скарги за її відсутності.
Також, 01.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою З.А. було надано суду відзив на скаргу ОСОБА_1 , відповідно до якого просила у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.
Згідно відзиву на скаргу, приватний виконавець зазначає, що діяла в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень. Так, у виконавчому листі зазначено адресу проживання боржника: АДРЕСА_2 . Будь-якої іншої інформації стосовно його місця проживання їй надано не було, ні стягувачем, ані судом, ані боржником. У зв'язку з чим, саме на адресу, зазначену у виконавчому документі, рекомендованими поштовими відправленнями нею направлялися всі процесуальні документи виконавчого провадження. Таким чином, зазначає, що нею було дотримано вимоги чинного законодавства стосовно надсилання документів виконавчого провадження.
У ході виконавчого провадження було встановлено, що боржнику на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2322155900:02:004:1074), у зв'язку з чим нею 05.05.2021 винесено постанову про опис та арешт зазначеного майна. Даний об'єкт нерухомого майна у розумінні чинного законодавства не є житлом.
Боржнику було роз'яснено його право, передбачене ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 11 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 04.02.2012 року - знайомитися з матеріалами виконавчого провадження в офісі приватного виконавця у спеціально визначений для прийому час і у тому обсязі, в якому він бажає, за усним клопотанням до виконавця.
Також боржнику було надано можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет з використанням ідентифікатору доступу, зазначеного в п. 6 постанови про відкриття виконавчого провадження.
Запитів на надання належним чином завірених копій або сканованих копій конкретних постанов виконавчого провадження на адресу виконавця не надходило.
Станом на сьогоднішній день жодної копійки за рішенням суду боржником сплачено не було.
Крім того, як зазначає приватний виконавець чинне законодавство не містить норми, яка б передбачала прийняття судом рішень у рамках скарги на дії виконавця, спрямованих на забезпечення позову, у тому числі зупинення виконавчого провадження. У зв'язку із викладеним, просила у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Представник АТ «МетаБанк» Михайловський Д.С. у судове засідання надав заву про розгляд скарги у його відсутність, проти задоволення скарги заперечує.
При цьому, 01.07.2021 на адресу суду надійшли письмові заперечення на скаргу ОСОБА_1 , відповідно до яких представник просив у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Як зазначив представник, 14.01.2021 АТ «МетаБанк» звернувся з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2454/10, виданого 05.10.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання якого було зазначено у виконавчому листі: АДРЕСА_3 , на користь АТ «МетаБанк» заборгованості на загальну суму 57 355,30 грн. Тобто, стягувач скористався своїм правом, та пред'явив виконавчий лист стосовно ОСОБА_1 на примусове виконання до приватного виконавця Шавлукової З.А., за останньою відомою адресою боржника, вказаного у виконавчому листі, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
У рамках відкритого виконавчого провадження, приватний виконавець, керуючись ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», вся поштова кореспонденція надсилалась за останньою відомою адресою проживання боржника, яка була вказана у виконавчому листі.
Перевіряючи, в рамках виконавчого провадження, матеріальний стан боржника, приватним виконавцем Шавлуковою З.А. було виявлено у державному реєстрі нерухомого майна земельну ділянку, яка належить на праві власності боржникові та розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
05.05.2021 приватним виконавцем Шавлуковою З.А. було здійснено виїзд за місцем знаходження вищезазначеної земельної ділянки та винесено постанову про опис та арешт майна від 05.05.2021, яка повністю відповідає вимогам ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник стягувача наголошує, що про опис та арешт майна земельної ділянки ОСОБА_1 стало відомо у день складання постанови, адже він сам у скарзі зазначає, що перший раз дізнався, що існує відкрите виконавче провадження тоді, коли виконавець проводила опис та арешт його земельної ділянки. Враховуючи положення ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 пропущено строк на оскарження постанови приватного виконавця Шавлукової З.А. про опис та арешт майна.
Що стосується постанови про призначення суб'єктам оціночної діяльності - суб'єктам господарювання для участі у виконавчому провадженні від 31.05.2021, то вказана постанова, на думку представника стягувача, також винесена у відповідності до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи вимоги п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 5 ст. 57 цього ж Кодексу, приватний виконавець правомірно призначила для оцінки нерухомого майна суб'єктам оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, а також після отримання звіту надіслала його копію сторонам провадження.
Більш того, скан-копія результату оцінки нерухомого майна розміщено у системі АСВП, доступ до якого є і у ОСОБА_1 у тому числі. Боржник своїм правом надати заперечення проти визначеної вартості майна, не скористався, а тому відповідно до положень чинного законодавства погодився із результатами оцінки.
Враховуючи те що, дії ОСОБА_1 свідчать про те, що він у такий спосіб намагається ухилитися від виконання рішення суду, що є неприпустимим, представник АТ «МетаБанк» просив у задоволенні скарги відмовити.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка учасника справи, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням 247 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши викладені у скарзі доводи, та доводи викладені у запереченнях, матеріали справи, суд приходить до такого.
Судом встановлено, що 21.05.2010 рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-2454/10 позовні вимоги АТ «Мета Банк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 56 668, 61 грн., держмито у розмірі 566,69 грн. та витрати на ІТЗ у сумі 120,00 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2020, поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-2454/10, який виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 05.10.2020 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32-11-08/0042-МК від 23.04.2008, в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованості в сумі 56 668,61 грн., а також судові витрати в розмірі 686,69 грн. Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-2454/10, який виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 05.10.2020 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32-11-08/0042-МК від 23.04.2008, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованості в сумі 56 668,61 грн., а також судові витрати в розмірі 686,69 грн.
14.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою З.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 64144123 з примусового виконання листа № 2-2454/10, виданого 05.10.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь АТ «МетаБанк» заборгованості на загальну суму 57 355,30 грн.
У ході виконавчого провадження приватним виконавцем було встановлено, що боржнику на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2322155900:02:004:1074), у зв'язку з чим, 05.05.2021 нею було винесено постанову про опис та арешт зазначеного майна.
Також, 31.05.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Шавлуковою З.А. у виконавчому провадженні № 64144123 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження».
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Аналогічна норма закріплена у ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень ст.ст. 120, 122, 123 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
Виходячи з викладених вище норм, скарга повинна бути подана у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.
Як вбачається зі скарги та доданих до неї матеріалів, про порушення свого права заявник був обізнаний ще 05.05.2021, що підтверджується його ж поясненнями викладеними у скарзі, в свою чергу скарга направлена до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя лише 22.06.2021, тобто з пропуском встановленого ст. 449 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» строку на подання скарги.
Клопотань, у відповідності до ч. 2 ст. 449 ЦПК України, стосовно поновлення пропущених строків для подання скарги заявником до неї не додано.
Таким чином, враховуючи те, що заявником при зверненні до суду з вимогами про визнання незаконними та скасування постанов приватного виконавця, пропущено встановлений ч. 1 ст. 449 ЦПК десятиденний строк та клопотання про його поновлення до скарги не додано, суд дійшов висновку про залишення скарги без розгляду.
Проте, залишення скарги без розгляду не перешкоджає зверненню до суду зі скаргою за умови подання клопотання про поновлення пропущеного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 126, 127, 258-260, 353-355, 449 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_1 про визнання дій приватного виконавця неправомірними - залишити без розгляду.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 02.07.2021.
Суддя І.А. Крамаренко