Дата документу 23.07.2021
Справа № 334/1441/21
Провадження № 2/334/2970/21
23 липня 2021 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Бредіхіна Ю.Ю.,
за участю секретаря Коваль К.С.,
представника позивача - Євтушенка О.В. ,
представника відповідача-1 - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення суми,
установив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 65 336,95 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 2270 грн.
Позов обґрунтований тим, що позивач - концерн «Міські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідачі, в свою чергу, споживають вказані послуги за адресою: АДРЕСА_1 . Система опалення помешкання відповідачів є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від'єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони.
Послуга з централізованого опалення надавалась відповідачам в межах опалювального сезону, а послуга з централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) постійно, проте відповідачами не виконувався обов'язок по оплаті за надані комунальні послуги.
Відповідачі 2,3 відзиву на позов не надали.
Відповідач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів існування заборгованості з оплати послуг позивача (відсутні тарифи, обсяги споживання тощо). Крім того, відповідач-1 просив суд застосувати строки позовної давності.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою суду від 08.06.2021 року скасовано заочне рішення у справі, справу призначено до розгляду по суті на 07.07.2021 року.
Судове засідання, яке відбулось 07.07.2021 року відкладено на 23.07.2021 року. У вказані засідання відповідачі 2, 3 не з'явились. Будь-яких заяв чи клопотань з цього приводу не надали. Про час, дату та місце його проведення повідомлені у встановлений законодавством спосіб.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
Позивач є виконавцем послуг з виробництва та постачання теплової енергії для централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) у житловий будинок у якому розташована квартира, у якій зареєстрований відповідач.
Між позивачем та відповідачем - ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.02.2016 року. За умовами якого позивач зобов'язався своєчасно надавати відповідачу відповідні послуги належної якості за адресою АДРЕСА_1 , а відповідач зобов'язався їх сплачувати у визначені договором порядку та строки.
Позивач у період з 01.03.2014 року по 31.12.2020 року надав послуги загальною вартістю 88 658,91 грн.
Вказані послуги частково сплачено та погашено за рахунок субсидії в сумі 23 321,96 грн., згідно розрахунку заборгованості.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно із приписами статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до вимог статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 9 договору від 01.02.2016 року визначено, що платежі за послуги вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 610 ЦК України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг та розв'язання спорів сторони погодили у договорі від 01.02.2016 року.
Виходячи з принципу розумності, який передбачає добросовісність зовнішнього прояву поведінки учасника цивільних відносин з точки зору правомірності, обґрунтованості, доцільності такої поведінки, а також можливості передбачення таким учасником обставин, які можуть вплинути на його права та обов'язки інших учасників цивільних відносин, суд критично оцінює заперечення представника відповідача-1.
Відповідач-1 не заперечує щодо факту отримання послуг позивача, проте протягом усього часу надання таких послуг не звертався у визначеному договором порядку за отриманням інформації щодо обсягу спожитих послуг чи тарифів. Також суду не надано жодного акту-претензії стосовно не надання або ж неналежного надання послуг. Отже, відповідач-1 за увесь час дії договору між сторонами не вчинив будь-яких юридично значимих дій з приводу з'ясування тих обставин на які він посилається у якості заперечень на позовні вимоги.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача до відповідача із яким укладено договір, а саме - ОСОБА_2 .
В той же час за змістом положень статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідачі не співвласниками квартири АДРЕСА_2 . Доказів того, що між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладались договори або існують інші підстави для виникнення саме солідарного зобов'язання суд не надано.
Відтак суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплинула і до додаткової вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Відповідач, скориставшись своїм правом передбаченим вимогами ст. 267 ЦК України, подала до суду заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).
Натомість позивач, знаючи про своє порушене право, звернувся до суду із позовом лише 01.03.2021 року.
З огляду на викладене, та враховуючи заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу в задоволенні позову в частині вимог за період з березня 2014 року по березень 2018 року у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) суму основного боргу у розмірі 46 119 (сорок шість тисяч сто дев'ятнадцять) гривень 30 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) судовий збір у розмірі 1602 (одна тисяча шістсот дві) гривні 32 копійки судового збору.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Повний текст рішення складено та підписано 26.07.2021 року.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін