Провадження № 2-а/331/50/2021
Справа № 331/2789/21
20 липня 2021 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю секретаря Постарнак М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Запорізькій області (адреса місця роботи: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. № 96) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
28 травня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, в якому позивач просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.05.2021 р. серія ЕАН № 4229850 про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 510,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП; провадження по справі - закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.05.2021 він керував автомобілем МАЗ 64229, держ. № НОМЕР_1 з причепом ( НОМЕР_2 ), який належить підприємству ТОВ «РЕМШЛЯХБУД», де він працює водієм. На вулиці Миколи Краснова, буд. 13, його зупинив співробітник поліції та склав постанову за перевезення вантажу, який виступав за межі транспортного засобу більш ніж на 2 м, що є порушенням ч.4 постанови КМУ № 30 та п. 22.5 ПДР.
Із зазначеною постановою він не погоджується на підставі того, що заміри співробітником поліції не здійснювались; в постанові не зазначено які саме габарити були порушені (ширина, висота чи довжина), та який саме розмір було встановлено на ТЗ.
Згідно вимог діючого законодавства для встановлення імовірної невідповідності габаритів транспортного засобу, заміри повинні здійснюватися на стаціонарному або пересувному пункті габаритно-вагового контролю із наступним наданням довідки про здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення нормативних габаритів, чого насправді зроблено не було. Будь-які виміри, здійснені без повірених вимірювальних приборів, здійснені не в пункті габаритно-вагового контролю - є лише припущенням щодо фактичних габаритів транспортного засобу або вантажу, що в силу ст.62 Конституції України, є неприпустимим.
Таким чином співробітниками поліції не було встановлено факту порушення п. 22.5 ПДР в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами України. Отже, подія та склад адміністративного порушення в його діях відсутні.
Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від нього до суду не надходило.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву. (а.с. 12)
Обов'язку щодо подачі відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всіх доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, у строк, зазначений в ухвалі суду від 20 липня 2021 р. року, не виконав.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи відсутність повідомлень належним чином повідомленого відповідача про причини неявки в судове засідання та прийнявши до уваги заяву позивача, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 4229850 від 19.05.2021 року, інспектор, лейтенантом поліції УПП в Запорізькій області Шведенком М.М. складено постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 510 грн. (а.с. 9).
Суть правопорушення - 19.05.2021 р. ОСОБА_1 керував автомобілем МАЗ 64229, держ. № НОМЕР_1 з причепом ( НОМЕР_2 ), який належить підприємству ТОВ «РЕМШЛЯХБУД», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 13, в якому вантаж виступав за межі ТЗ більш ніж на 2 м, чим порушив КМУ № 20 ч. 4 Порушення ПДР проїзд великогабаритним автомобілем дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі по тексту - ПДР), Постановою КМУ № 30 від 18.01.2001 р. «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», КАС України, КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі по тексту Інструкція № 1395).
У відповідності до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89,частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110,частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117,частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126,частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга т ап'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137,частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178,статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Так, положення п. 22.5 ПДР України передбачає, що дорожнє перевезення вантажу, який виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м здійснюється за спеціальними правилами.
Вимоги до водіїв, обладнання великогабаритних та великовагових транспортних засобів і розміщення вантажів передбачені Постановою КМУ № 30 від 18.01.2001 р. «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Згідно з п. 4 зазначеної постанови, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Так, пунктом 21 вантаж, який виступає за габарити транспортного засобу попереду чи позаду більш як на 1 метр або з боків більш як на 0,4 метра від його переднього чи заднього габаритного ліхтаря, позначається сигнальними щитками "Негабаритний вантаж" розміром 400 х 400 міліметрів з нанесеними на них по діагоналі почергово світловідбивними смугами завширшки 50 міліметрів білого і червоного кольору, які встановлюються попереду та позаду вантажу, а також ліхтарями: попереду - білого і позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - оранжевого кольору (не менше ніж по чотири з кожного боку), які розміщуються на крайніх зовнішніх частинах негабаритного вантажу.
Як зазначає позивач, представник відповідача без будь-яких вимірювальних приладів зробив висновок, про перевищення допустимого розміру вантажу, який виступав за межі транспортного засобу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були прокладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1.ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач не надав відзив та докази на підтвердження скоєння позивачем правопорушення.
За викладених обставин у даній справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок обґрунтовували б правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.
Дії суб'єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності при відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення і винність особи у його вчиненні, не можуть вважатися правомірними та порушують принцип презумпції невинуватості, визначений статтею 62 Конституції України. Будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
У рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)
Відповідачем під час прийняття вказаної постанови не враховано відсутність достатніх даних та доказів, що підтверджують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не перевірено наявність підстав для визнання винним позивача у вчиненні правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушення позивачем вимог п.п. 22.5 ПДР та п.4 постанови КМУ України, що свідчить про необґрунтованість винесення постанови серії ЕАН № 4229850 від 19.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст.ст. 151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.2 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.05.2021р. серія ЕАН № 4229850, прийняту інспектором, лейтенантом поліції УПП в Запорізькій області Шведенком Максимом Миколайовичем, про застосування до ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП - закрити.
Повний текст рішення складено 20 липня 2021 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Н.Г.Скользнєва