311/2478/21
26.07.2021
Провадження № 3/311/1100/2021
26 липня 2021 року місто Василівка
Суддя Василівського районного суду Запорізької області Задорожко Д.А., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Шершньова О.В., розглянувши адміністративний матеріал (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ №590082 від 02 травня 2021 року), який надійшов з ВП № 2 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінувалося те, що 02 травня 2021 року, о 09-17 годині, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини, ОСОБА_2 , умисні дії психологічного характеру, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Пояснив суду, що ОСОБА_2 є його колишньою дружиною, з якою вони розлучені, спільно не проживають, спільний побут чи господарство не ведуть, будь-які взаємні права та обов'язки подружжя у них відсутні. Дійсно, між ними склалися конфлікті відносини, пов'язані з користуванням та розпорядженням нерухомим майном, де у них спільна реєстрація. Наголошував на провокативності дій ОСОБА_2 з метою створення для нього негативних наслідків, пов'язаних з притягненням до адміністративної відповідальності.
Оглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, суд вважає, що під час судового розгляду не знайшло свого об'єктивного підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії чи бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку третіх особі, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, а також фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, мордування тощо, тобто таке фізичне насильство, яке не підпадає під дії КК України.
Обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Проте, зазначені ознаки об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення, як в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), протоколі про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.2), не зазначені та не конкретизовано дії ОСОБА_1 , які підпадають під ознаки домашнього насильства, що виключає в діях останнього наявність об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вказівка в протоколі про вчення ОСОБА_1 відносно своєї колишньої дружини, ОСОБА_2 , умисних дій психологічного характеру, а саме, висловлювання на її адресу нецензурною лайкою, погрожування фізичною розправою, не знайшли свого об'єктивного підтвердження з досліджених судом доказів.
Органом, яким складено відповідний протокол, не надано суду допустимих та належних доказів, які не викликали б у суду сумнівів у їх об'єктивності.
Суд зазначає, що самі по собі покази ОСОБА_2 , викладені в письмових поясненнях, не можуть слугувати доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки вона є заінтересованою особою і її покази беззаперечно не підтверджують, що ОСОБА_1 вчиняв дії, які підпадають під ознаки ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_2 .
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 14.09.2020, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Вказаним рішенням суду встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинено.
Згідно акту обстеження місця проживання ОСОБА_1 , складеного 15 липня 2021 року депутатом сільської ради ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , яка не проживає, в будинку з'являється 1-2 рази на місяць з 2018 року.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а досліджені у судовому засіданні докази не є достатніми для висновку про наявність складу вказаного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_5 .
Суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 року (п.146) зазначено, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину. Всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Положення статті 62 Конституції України, корелюються з висновками Європейського суду, і встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вище викладені обставини, керуючись принципом верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України, суд вважає, що немає достатніх підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області Д.А.Задорожко