Справа № 234/6335/21
Провадження № 2/234/2942/21
07 липня 2021 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Романенко К.С.,
за участі секретаря Коваленко Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Краматорську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позов обґрунтований тим, що позивач є власником на праві особистої власності житлового приміщення, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані за даною адресою, проте з листопада 2019 року в зазначеній квартирі не мешкають, особистих речей відповідачі за даною адресою не мають. Через наявну реєстрацію за даною адресою відповідачів відсутня можливість оформлення житлової субсидії. Позивач зазначила, що отримує незначну пенсію, матеріально дуже важко утримувати житло, що стало підставою для звернення до суду з позовом. Просить суд ухвалити рішення, в якому визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою , розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 08.06.2021 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
Дій, визначених ст. 178 ЦПК України не вчинено.
В судове засідання позивач не з'явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи. До суду надала заяву щодо слухання справи за її відсутності, зазначивши що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов в повному обсязі, не заперечує проти заочного рішення суду.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання позивача, суд вирішив можливим розглянути справу у її відсутність.
Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явились. До суду надали заяви, в яких зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, а розгляд справи просять здійснювати без їх участі.
Відповідно до. положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 29.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Соловйовою Є.А., зареєстрованого в реєстрі за №5109, а також згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.07.2008 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 .
Згідно довідки про склад сім'ї від 13.05.2021 року за адресю: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до акту про підтвердження факту не проживання від 17.05.2021 року з листопада 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично за адресою : АДРЕСА_1 не проживають.
Ст. 41 Конституцією України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Тому право члена сім'ї власника квартири користування цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це житло. Таким чином, лише члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом у відповідності до вимог закону. При цьому приміщення, яке вони мають право займати, визначається самим власником.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Позивач є матір'ю відповідачів, відповідачі відсутні за місцем реєстрації понад встановлений законом строк, у зв'язку із чим втратили право на користування вказаним будинком, що належить позивачу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо усунення перешкоди у здійсненні права власності на жиле приміщення шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати мають бути покладені на відповідачів.
Керуючись ст.ст.12, 81, 211, 264, 265, ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга може бути подана позивачем до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області на протязі 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Краматорського міського суду К. С. Романенко