Справа № 263/8906/21
Провадження № 2/263/2174/2021
19 липня 2021 року місто Маріуполь Донецької області
Суддя Жовтневого районного суд м. Маріуполя Донецької області Соловйов О.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії,
16 липня 2021 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позовних вимог, шляхом заборони приватному нотаріусу Маріупольського районного нотаріального округу Лашиній Н.Г. вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану квартиру, що залишилась після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках спадкової справи №7/2021. На обґрунтування заяви посилається на те, що у позивача існують перешкоди у здійснені державної реєстрації права власності за собою на спірну квартиру через те, що в державному реєстрі містяться відомості про ОСОБА_2 як власника. У разі, якщо нотаріусу не заборонити вчиняти дії по видачі свідоцтва про право на спадщину, відповідач матиме змогу вирішити юридичну долю спірної квартири в цілому, внаслідок чого він не зможе захистити свої права та істотно ускладнити або унеможливити у подальшому виконання рішення суду.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, суддя дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У порядку ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 18 січня 2021 року, виданого Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, передбачений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини після його смерті сплив ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого нотаріус може видавати відповідні свідоцтва про право на спадщину.
Згідно договору дарування квартири від 28 січня 1999 року вбачається, що ОСОБА_2 подарувала вищевказану квартиру ОСОБА_1 .
28 травня 2021 року рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №58422566 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 відмовлено у державній реєстрації прав власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже зареєстровано право власності на спірну квартиру за іншою особою.
Аналізуючи наведені норми діючого законодавства, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є вмотивованою, суд пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а вид забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем наведено достатньо переконливих та об'єктивних причин, на підставі яких необхідно забезпечити позов шляхом заборони нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому суд задовольняє заяву.
Керуючись ст.ст.150- 153 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, задовольнити.
Заборони приватному нотаріусу Маріупольського районного нотаріального округу Лашиній Наталі Геннадіївні вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , що залишилась після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках спадкової справи №7/2021.
Копію ухвали направити для виконання приватному нотаріусу Маріупольського районного нотаріального округу Лашиній Наталі Геннадіївні.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження, та набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя О.Л.Соловйов