Єдиний унікальний номер 229/3443/21
Номер провадження 3/229/1196/2021 Категорія 327
16 липня 2021 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 Краматорського районного управління поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дружківка Донецької області , громадянки України, яка працює укладач-пакувальник ДПФ, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше до адмінстративной відповідальності не притягувалась ,
за ст.184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
до Дружківського міського суду Донецької області 01 липня 2021 року на-дійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2021 для розгляду даної справи автоматизованою системою визначено суддю Гонтар А.Л.
27 травня 2021 року ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини.
Правопорушення вчинено при наступних обставинах.
27 травня 2021 року близько 15.10 год за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 не виконала своїх батьківських обовязків по вихованню своїй малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у вказаний час в магазине "Єва" вчинила дрібну крадіжку на суму 35,60 грн.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чинои через смс-повідомлення, надала до суду свою заяву про розгляд справи в її відсутності.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в судовому засіданні також доведена матерiалами адмiнсправи:
- даними рапорта помічника чергового ВП № 1 Краматорського РУП ГУНПв Донецької області від 27 травня 2021 року, згідно з яким 27 травня 2021 року о 15:24 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 27 травня 2021 року о 15:24 за адресою АДРЕСА_3 затримали жінку з дитиною, які скоїли крадіжку на суму 279 грн. ;
- даними копії заяви ОСОБА_3 від 27 травня 2021 року ;
- даними копії письмових пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_1 від 27 травня 2021 року;
Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вважаю за необхідне зазначити, що стаття 184 КУпАП спрямована на забезпечення належного виховання дітей в сім'ї, здійснення постійного нагляду за ними з боку батьків та осіб, що їх заміняють, припинення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов'язків.
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 СК України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини.
У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст.184 КУпАП, оскільки вона ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею правопорушення та її особу, визнання нею вини та вчинення правопорушення вперше.
До обставин, які пом"якшують відповідальність ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття.
Обставини, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не встановив.
Таким чином, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, суд дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 грн.
На підставі викладеного, ст. 4 Закону України Про судовий збір, керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності на підставі ст.184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 (вісімсот п'ятдесят) 3655 (три тисяча шістсот п'ятдесят п'ять) грн. в дохід держави (рахунок:UA808999980313000106000005694, отримувач коштів- Дружківське УК/м.Дружківка/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785 , банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету- 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: "Адміністративні штрафи та інші санкції". призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Судовий збір підлягає сплаті на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ /22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783:Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA908999980313111256000026001,код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А. Л. Гонтар