Справа № 484/3582/18
Провадження № 1-кп/484/31/21
26.07.2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальне провадження №12018150110001935 від 02.08.2018 року, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мигія Первомайського р-ну Миколаївської обл., громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, маючого середню спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,
02.08.2018 року близько 09 години 20 хвилин ОСОБА_4 знаходився по вул. Туристична в с. Мигія Первомайського р-ну Миколаївської обл. Проходячи повз складські приміщення ОСОБА_6 , котрі розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , обвинувачений побачив привідчинені вхідні двері до одного із них. В цей же час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, обвинувачений, через незачинені двері проник до приміщення складу, де побачив верстат «Оверлок», котрий намагався таємно викрасти. Виходячи з викраденим верстатом «Оверлок» з приміщення складу, ОСОБА_4 був помічений власницею - ОСОБА_6 .. Розуміючи, що його дії носять відкритий та протиправний характер і зрозумілі потерпілій, яка у словесній формі намагалась його зупинити, обвинувачений відкрито викрав з приміщення складу верстат «Оверлок» вартістю 2700 грн. та з місця події втік, а викраденим розпорядився.
Таким чином, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, не визнав, та пояснив, що потерпіла ОСОБА_6 його обмовляє, так як має з ним неприязні відносини. Дійсно, 02.08.2018 року він проходив повз складські приміщення, якими користується потерпіла, прямуючи до свого автомобіля, який був припаркований біля домоволодіння, де мешкав його брат в с. Мигія Первомайського р-ну Миколаївської обл., але в приміщення не заходив та нічого не брав. Недалеко від його автомобіля його покликала потерпіла та почала звинувачувати його у тому, що він щось викрав, при цьому вимагала надати можливість оглянути його автомобіль. Він надав їй можливість оглянути свій автомобіль, а після сварки з нею поїхав. За телефонним дзвінком брата він повернувся, там вже були працівники поліції, яким він також пояснив, що він нічого не крав.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 02.08.2018 року о 09:20 годині вона проходила повз складські приміщення по АДРЕСА_3 , які належать їй, так як розташовані на земельній ділянці, яка належить їй на праві власності. Побачила, що двері в один із складів відчинені і звідти вийшов обвинувачений та ніс в руках щось важке. До нього було метрів 50. Вона його знала раніше і тому впізнала. Вона гукнула до обвинуваченого, але він почав тікати, несучи щось в руках, та завернув за кут складу. Вона побігла за ним та через деякий час наздогнала, побачила, що він стояв біля свого автомобіля і в руках у нього нічого не було. На її вимогу обвинувачений відчинив автомобіль, вона його оглянула, але там нічого не було. Вона попередила обвинуваченого, що звернеться до поліції, якщо він не поверне викрадене. Він стверджував, що нічого не брав. Тоді вона по мобільному телефону викликала поліцію, а обвинувачений сів в свою машину та поїхав. Працівники поліції приїхали через 10 хвилин і коли потім оглядали територію, то в ярку біля складу знайшли оверлок, який вона впізнала як належну їй річ. Претензій до обвинуваченого не має.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком потерпілої ОСОБА_6 , якій належать бувші колгоспні гаражі по АДРЕСА_3 , які вони використовують як складські приміщення. 02.08.2018 року зранку він був на роботі і під час наради йому зателефонувала дружина, сказала, що їх пограбували. Він відразу приїхав на місце, там уже були працівники поліції. Дружина пояснила, що побачила обвинуваченого, який виніс із одного із сараїв оверлок. З того місця, на яке вказала дружина, було видно ворота сараю, які були відчинені зсередини. На прохання поліції брат обвинуваченого викликав його і коли той приїхав і дружина підтвердила те, що він скоїв крадіжку, то обвинувачений почав проситися.
Крім пояснень потерпілої та свідка, вина ОСОБА_4 підтверджена дослідженими доказами: протоколом прийняття заяви ОСОБА_6 про вичинене кримінальне правопорушення від 02.08.2018 р. щодо відкритого заволодіння її майном (верстатом «Оверлок») ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події з таблицею зображень до нього від 02.08.2018 року, з якого вбачається, що працівниками поліції в присутності понятих та за участю потерпілої було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення, а саме території за адресою: АДРЕСА_3 , з якого вдно, що під час огляду було встановлено, що територія з вказаною адресою не огороджена, має складські приміщення в одній будівлі, які перебувають у відчиненому стані, а закриваються лише із середини на засови, під час огляду прилеглої території, в кущах, біля приміщення, було виявлено та вилучено верстат «Оверлок», який належав потерпілій ОСОБА_6 ; протоколом огляду предмету від 06.08.2018 року, яким підтверджено що викраденим майном являється верстат «Оверлок», а довідкою ФОП ОСОБА_8 підтверджено, що станом на 02.08.2018 року вартість електроверстату «Оверлок» бувшого у використанні становить 2700 грн.; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 23.09.2005 року, підтверджено, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 .
Оцінивши сукупність досліджених доказів, суд знаходить, що пояснення потерпілої, яка з самого початку і на протязі як досудового, так і судового слідства давала одні і ті ж самі пояснення, які підтверджені іншими зібраними і дослідженими доказами, то суд знаходить їх достовірними.
Пояснення обвинуваченого суд оцінює як недостовірні, так як вони ніяким чином не підтверджені, та розцінює їх як спосіб його захисту.
На підставі викладеного, суд знаходить доведеним те, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення.
Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає усунення заподіяної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, суд не знаходить.
Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи розмір матеріальної шкоди, спричиненої злочином, яка повністю усунена, позицію потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень ст.75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Відповідно до вимог ст.100 КПК України, речовий доказ: верстат «Оверлок», що зберігається у потерпілої ОСОБА_6 згідно її розписки, слід залишити останній.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд,-
Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за ч.3 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі положень ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 3 (три) роки.
На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Початок іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку.
Речовий доказ: верстат «Оверлок», що зберігається у потерпілої ОСОБА_6 згідно її розписки, - залишити останній.
На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: