Справа № 428/4838/21
26 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , посилаючись на наступне.
ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . В спірній квартирі зареєстрований відповідач, син позивача, ОСОБА_2 , який не проживає в ній без поважних причин з 2014 року. У зв'язку із викладеним, позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою.
В судовому засіданні представник позивача присутній не був, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно положень ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
В судовому засіданні було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 17.07.1996 старшим державним нотаріусом 1-ї Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Сердюк Н.І., зареєстровано в реєстрі № 4423.
Відповідно до копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 27.05.2021 № 10517, виданої 27.05.2021 Центром надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецької міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 27.05.2021, зареєстровані: позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловік позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З копії паспорту громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 , виданого 23.01.2019 ГУ МВС Росії по Московській області, орган видачі - 500-143, та копії свідоцтва № НОМЕР_2 про реєстрацію за місцем перебування, виданої 30.01.2019 ГУ МВС Росії по Московській області, орган видачі - 500-143, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 30.01.2019 по 28.01.2022 за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з копією довідки «За місцем вимоги» № 4, виданою 27.05.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс», ОСОБА_2 працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фенікс» на посаді адміністратора кафе, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , з 08 грудня 2014 року по цей час.
Враховуючи вищенаведені письмові докази судом встановлено, що відповідач за місцем реєстрації не проживає щонайменше з 30.01.2019 без поважних причин, тобто більше одного року. У зв'язку із цим суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги стосовно визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до статті 141 ЦПК України суд враховує, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 44 від 27.05.2021. Разом з тим, представник позивача не просив стягувати судовий збір з відповідача, у зв'язку із чим суд вважає справедливим та розумним не стягувати судовий збір з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.Б. Баронін