Справа № 756/6461/21
Провадження № 1-кс/756/1040/21
19 липня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Оболонської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у не розгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України, по кримінальному провадженню №12018100050008912, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2017,
До провадження слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшла вищевказана скарга.
Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_3 зазначає, що 16.04.2021 вона подала до Облонського УП ГУНП у м. Києві заяву №2 про направлення витягу із ЄРДР по кримінальному провадженню №12018100050008912. Однак, клопотання у строки, передбачені ст. 220 КПК України, розглянуто не було, а тому бездіяльність уповноваженого слідчого Оболонського УП ГУНП у м. Києві у кримінальному провадженні №12018100050008912 щодо цього факту оскаржено до Оболонського районного суду міста Києва.
У судовому засідання ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник Оболонського УП ГУНП у м. Києві в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений своєчасно та належним чином.
Прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 у судовому засіданні у задоволення скарги заперечував, у задоволенні скарги просив відмовити.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши скаргу, дослідивши матеріали судового провадження, а також матеріали кримінального провадження №12018100050008912, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені процедурою, визначеною кримінальним процесуальним законом.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 цього Кодексу.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України, п. 1 якої передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено, серед іншого, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Судовим розглядом встановлено, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100050008912.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Зі змісту скарги та долучених до неї документів вбачається, що 16.04.2021 ОСОБА_3 подала до Оболонського УП ГУНП у м. Києва клопотання від 16.04.2021 №2 в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, у кримінальному провадженні №12018100050008912, яке отримано уповноваженою особою того ж дня.
При цьому, звернутись з клопотанням в порядку ст. 220 КПК України законодавець наділяє правом визначений в диспозиції статті перелік осіб, а саме сторону захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також визначає коло осіб, яким таке клопотання має бути адресоване та які уповноважені надати відповідь на таке клопотання, крім іншого, встановлюючи умову його подання - наявність досудового розслідування.
Відповідно до положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Разом із тим, при дослідження матеріалів кримінального провадження №12018100050008912 слідчим суддею встановлено, що вони не містять будь-який відомостей про те, що ОСОБА_3 у вказаному провадженні мала процесуальний статус потерпілої у кримінальному провадження, який би давав останній право на звернення до органу досудового розслідування з клопотанням в порядку передбаченому ст. 220 КПК України, та бездіяльність щодо нерозгляду якого могла бути предметом оскарження до слідчого судді в порядку передбаченому ст. 303 КПК України. До того ж, з матеріалів кримінального провадження №12018100050008912 убачається, що досудове розслідування у ньому розпочато за заявою іншої особи, та за фактом, який не відноситься до обставин, повідомлених ОСОБА_3 в ході судового розгляду.
Отже, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд учасником кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного приходить до висновку, що в силу принципу змагальності сторін, особою, що подала скаргу, не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які давали б підстави дійти висновку про наявність правових підстав та об'єктивних фактів для задоволення вимог такої скарги слідчим суддею, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Керуючись статтями 220, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Оболонської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у не розгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України, по кримінальному провадженню №12018100050008912, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2017 - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 23 липня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1