ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7981/21
провадження № 2/753/6181/21
(ЗАОЧНЕ)
"22" липня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді Шаповалової К.В.
за участі
секретаря судового засідання Радченка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, 5а в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
20 квітня 2021 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтування позовної заяви позивач ОСОБА_1 вказала, що спільне життя з відповідачем не склалося, причинами чого стали конфліктні ситуації та побутові сварки. На даний час сторони проживають окремо, дітей від шлюбу не мають, на пропозицію позивача про розірвання шлюбу в позасудовому порядку відповідач не відреагував, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2021 року цивільну справу № 753/7981/21 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 22 квітня 2021 року.
05 травня 2021 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою суду від 11 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 30 червня 2021 року на 14:30 год.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
30 червня 2021 року розгляд справи було відкладено на 22 липня 2021 року, у зв'язку з неявкою сторін.
У судове засідання 22 липня 2021 року позивач не з'явилася, проте в матеріалах справи наявна заява у якій вона просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
У судові засідання 30 червня 2021 року та 22 липня 2021 року відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується, зокрема, зворотними повідомленнями наявними в матеріалах справи. Ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками та судові повістки надсилались відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, проте поверталися до суду з відміткою " адресат відсутній за вказаною адресою". Крім того відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання смс-повідомлення на номер телефону вказаний в позовній заяві.
Інформація про стан розгляду справи викладалась у відповідних процесуальних документах - ухвалах суду, які, відповідно до приписів Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень України оприлюднювались у цьому Реєстрі.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, від нього не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, ухвалою суду від 22 липня 2021 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи таке.
Встановлено, що 29 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції в Київській області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 28, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с. 12).
Як зазначала позивач у позовній заяві, сімейні відносини між нею та чоловіком не склались, причиною цьому стали постійні сварки на конфліктні ситуації. Протягом останнього часу сторони проживають окремо, вирішити спір в позасудовому порядку сторонам не вдалося. Примирення між ними не можливе. Спільних дітей подружжя не має.
Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Так, відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частини перша статті 24 СК України).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із статтею 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, зважаючи на те, що судом встановлено, що сім'я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів кожного з подружжя, наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Керуючись статтями 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265 ЦПК України , суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції в Київській області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 28.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 повернути дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) 00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя К.В. Шаповалова