Справа №752/11731/21
Провадження № 2-о/752/337/21
Іменем України
12.07.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
за участі секретаря - Потапенко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар'яна Василівна, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_2 звернулася у суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 , який постійно проживав на території України є податковим резидентом України.
В обґрунтування своїх вимог заявниця зазначає, що вона є донькою громадянина РФ ОСОБА_3 , який проживав на території України більшу частину свого життя та перебував на території України на підставі посвідки на постійне проживання серія НОМЕР_1 від 26.03.2009 року, яка була дійсна безстроковою. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Заявниця зазначає, що ОСОБА_3 залишив на її ім'я заповіт, посвідчений 06.10.2006 р. Другою київською нотаріальною контрою, зареєстрований у спадковому реєстрі за номером 40801423, а також заповіт, посвідчений 13.11.2008 р. приватним нотаріусом КМНО Пшеничною С.О., зареєстрований у спадковому реєстрі за номером 45819558.
З метою оформлення права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті батька заявник звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. із заявою про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом Сенюк М.В. 06 серпня 2018 року відкрито спадкову справу за номером № 45/2018, номер у спадковому реєстрі: 62812095, та роз'яснено, що їй, як спадкоємиці першого ступеня спорідненості, для оформлення спадщини за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб необхідно надати Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України померлого ОСОБА_3 .
Така довідка не може бути видана податковими органами, оскільки її форма не затверджена чинним законодавством, а тому вона звернулась до суду з заявою про встановлення такого факту в судовому порядку.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2021 року відкрито провадження у справі.
В ході судового розгляду представник заявниці підтримала подану заяву, просила її задовольнити, оскільки у інший спосіб ОСОБА_2 не може підтвердити факт, що її батько був податковим агентом для подальшого оформлення спадкових прав та реалізації свого права на звільнення від оподаткування при оформленні спадщини.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з'явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином.
Вислухавши представника заявниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.315 ЦПК України передбачено перелік категорій справ, які розглядає суд встановив наступне.
Згідно ч.2 вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.
Судом встановлено, що заявниця є донькою громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11.11.1969 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 24.02.2018 року та довідкою про причини смерті № 84 від 24.02.2018 року.
ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений 06.10.2006 р. Другою київською державною нотаріальною конторою, зареєстрований у спадковому реєстрі за номером 40801423, а також заповіт, посвідчений 13.11.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пшеничною С.О., спадкоємицею за якими є ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що з метою оформлення права на спадкове майно заявниця звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 у заяві зазначає, що їй, як спадкоємиці першого ступеня спорідненості, після смерті батька для оформлення спадщини з нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб необхідно надати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України померлого ОСОБА_3 , оскільки він являється громадянином Російської Федерації.
Заявниця звернулась до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДПС у м.Києві з заявою про видачу довідки підтвердження статусу податкового резидента Україии ОСОБА_3 .
Згідно відповіді № К/111751/ФОП від 07.09.2020 р. заявниці було відмовлено у видачі такої довідки, оскільки вона видається особисто особі з метою уникнення подвійного оподаткування, діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.
В зв'язку з наданням копії Свідоцтва про смерть ОСОБА_3 органом ДПІ було відмовлено у видачі довідки ОСОБА_2 .
Пункт 14.1.213 статті 14 Податкового кодексу України передбачає різні критерії для визнання фізичної осіб резидентами або нерезидентами, зокрема, - місце проживання чи постійного проживання особи, місцезнаходження центру життєвих інтересів, час перебування на території країни протягом року.
Статус резидента України здійснюється в порядку, передбаченому наказом ДПА України № 173 від 12.04.2002 р. "Про підтвердження статусу податкового резидента України".
Згідно пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України фізична особа-резидент - це особа, яка має місце проживання в Україні. У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні, якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день проїзду та виїзду) протягом періоду або періодів податкового року. Підтвердженням періоду перебування на території України являється відмітка про перетинання державного кордону, яка проставляється в паспортних документах, імміграційних картках, інших документах, а у разі відсутності відміток, підтвердженням періоду перебування на території України іноземця має бути довідка, видана йому отримання прикордонної служби.
Згідно посвідки на постійне проживання серія НОМЕР_1 від 26.03.2009 року, ОСОБА_3 проживав на території України, та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 14 квітня 2009 року.
Відповідно виписок із медичної картки стаціонарного хворого з 10.04.2017 року по 21.04.2017 року, 12.07.2017 року по 31.07.2017 року, 05.10.2017 року по 30.10.2017 року та з 03.01.2018 року по 18.01.2018 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в Олександрівській клінічній лікарні міста Києва.
Відповідно до рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 01.06.2020 р. було встановлено факт перебування на території України з 01.01.2017 р. по 24.02.2018 р. громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 .
Встановлення факту перебування померлого ОСОБА_3 на території України понад 183 днів (включаючи день проїзду та виїзду) протягом періоду або періодів податкового року, а саме з 01 січня 2017 року по 24.02.2018 року надає заявнику можливість отримати в органах ДФС довідку-підтвердження статусу податкового резидента України ОСОБА_3 та відповідно можливість скористатися правом на прийняття спадщини за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
З огляду на наведене, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до висновку про можливість встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 є податковим резидентом України.
Керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар'яна Василівна, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, являвся на день смерті податковим резидентом України .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя