Справа № 569/12881/21
23 липня 2021 року м.Рівне
Рівненсьий міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
при секретарі судового засідання Добровчан К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Рівне департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до Управління патрульної поліції в м. Рівне департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, у якому просить суд постанову серії ЕАН № 4304946 від 05.06.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі скасувати та провадження по адміністративній справі - закрити.
В обґрунтування позову позивач покликається на те, що згідно з постановою інспектора роти №2 першого батальйону УПП в м. Рівне ДПП лейтенанта поліції Микитюка Олега Петровича серії ЕАН № 4304946 від 05.06.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі (далі Постанова), ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).
Із даною постановою вона не згідна, вважає, що порушено процедуру розгляду справи, протокол про адміністративне правопорушення не складався та порушені його процесуальні права, передбачені ст. ст. 257, 268, 277, 278 - 280 КУпАП. Під час притягнення її до відповідальності інспектором поліції, вона заперечувала свою вину, оскільки дійсно, 05.06.2021 року о 07 годині 15 хвилин ОСОБА_1 знаходилася у транспортному засобі марки Cherry QQ, днз. НОМЕР_1 по вул. Вознесенська, 1 та не мала при собі посвідчення водія відповідної категорії, однак твердження, про те що вона ним керувала не відповідає дійсності так як ОСОБА_1 спала в ньому поки її чоловік ловив рибу у о. Басів Кут. , який не перебував в стані руху з увімкненим двигуном, а ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає саме керування транспортним засобом. Будь-яких доказів вчиненого нею адміністративного правопорушення до постанови не додано.
Позивач у судове засідання не з'явилася, її представник подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримує, просив суд його задовольнити.
В судове засідання представники відповідачів не з'явилися. Про день та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали, письмові відзиви на позов не подавали.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
05 червня 2021 року інспектором поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4304946, якою позивача ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Із даної постанови вбачається, що 05.06.2021 року о 07 годині 15 хвилин ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Cherry QQ, днз. НОМЕР_1 по вул. Вознесенська, 1 та не мала при собі посвідчення водія відповідної категорії, а саме не отримувала посвідчення водія, чим порушила п. 2.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із підпунктом "а" п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначала, що вона не керувала транспортним засобом Cherry QQ, днз. НОМЕР_1 , так як тільки спала в ньому поки її чоловік ловив рибу у о. Басів Кут. Поліцейський підійшов до транспортного засобу, що знаходився на стоянці у статичному стані з вимкненим двигуном.
Чинне законодавство, в т.ч. й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в Пленумі Верховного Суду України в абз. 3 п. 27 постанови № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз'яснив, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74, (далі за текстом - Конвенція про дорожній рух) «Каждое транспортное средство или состав транспортных средств, которые находятся в движении, должны иметь водителя».
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Враховую наведені вище норми, слід дійти висновку, що перебування особи в транспортному засобі з вимкненим двигуном не може свідчити про керування транспортним засобом.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП необхідним є саме зупинка інспектором поліції транспортного засобу, який перебуває в русі, для перевірки посвідчення водія та у разі відсутності у водія транспортного засобу посвідчення відповідної категорії на керування ним, здійснювати притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
У ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачі, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, відзив та будь-яких заперечень на позов чи доказів на спростування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до суду не подавали, доводи позивача про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, не спростовані, доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення суду відповідачем не надано.
Будь-яких доказів на підтвердження викладених у постанові серії ЕАН № 4304946 від 05.06.2021 обставин, зокрема того, що ОСОБА_1 як водій перебувала за кермом транспортного засобу Cherry QQ, днз. НОМЕР_1 , та була зупинена інспектором поліції саме під час руху цього транспортного засобу, до постанови відповідачами не додано та суду не надано.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи надані суду сторонами докази, положення ч. 2 ст. 77 КАС України, якими обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладено саме на відповідача, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню, оскільки правомірність притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн. відповідачем у суді не доведена.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинила інкриміноване адміністративне правопорушення, а також те, що відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, письмові відзиви на позов не подавали, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 205, 242 - 246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Рівне департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАН № 4304946 від 05.06.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 126 КУпАП, закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в м. Рівному департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14А
Відповідач: Департамент патрульної поліції національної поліції України, м.Київ, вул.Ф.Ернста, 3.
Суддя Кучина Н.Г.