Справа № 565/1597/18
Провадження № 2/565/477/18
29 листопада 2018 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:
головуючого - судді Горегляд О.І.,
з участю:
- секретаря судового засідання - Алексейчик А.О.,
- позивачки - ОСОБА_1 ,
- відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Вараш Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
21 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Зокрема, позивачка просить суд: розірвати шлюб, укладений між нею і ОСОБА_2 та зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області 26 лютого 2016 року (актовий запис №26 від 26 лютого 2016 року) та стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Згідно з доводами ОСОБА_1 протягом останнього року спільне життя у неї з відповідачем почало поступово погіршуватися, відповідач припинив дбати про їхню сім'ю та сімейне благополуччя, почав захоплюватися азартними іграми, на які став витрачати останні кошти. В результаті це призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між ними та неприязних відносин один до одного. Позивачка вказала, що ОСОБА_2 припинив допомагати їй вести домашнє господарство, приділяти належну батьківську увагу їхній малолітній дитині, унеможливив нормальне спілкування з нею та повністю поклав обов'язок утримання їхньої сім'ї лише на неї. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями по відношенню до неї, поводить себе вкрай цинічно та зверхньо. Така поведінка ОСОБА_2 продовжується протягом тривалого часу та є нестерпною, оскільки приносить лише негативні емоції та страждання. Внаслідок цього, як зазначила ОСОБА_1 , між нею та відповідачем зникли почуття поваги, любові, відсутнє будь-яке взаєморозуміння, а також в кожного з них зовсім різні, протилежні погляди на життя, шлюб та сім'ю, вони повністю розходяться в поглядах на сімейні проблеми та сімейні обов'язки. Позивачка пояснила, що вона неодноразово намагалася поговорити з відповідачем та вирішити їхні особисті сімейні проблеми. Однак в сімейних стосунках в кращу сторону фактично нічого не змінилося, свого відношення до неї та дочки, своїх поглядів на життя, шлюб та сім'ю відповідач не змінив та надалі продовжує поводитися така само, як і раніше. На даний час ОСОБА_2 проживає окремо від неї та дочки, оскільки особисті відносини між нею та відповідачем уже тривалий час мають негативний характер, між ними відсутнє нормальне спілкування. Внаслідок цього шлюб між нею та відповідачем існує лише формально. Неодноразові її прохання хоча б спробувати зберегти їхню сім'ю не дали жодних результатів. ОСОБА_2 не вважає за потрібне змінювати свою поведінку та спосіб життя. Внаслідок такої поведінки відповідача ОСОБА_1 не бажає продовжувати шлюбні відносини з ним та не згідна на примирення. Усі її намагання зберегти шлюб виявилися безрезультатними. За таких обставин, на переконання позивачки, подальше сімейне життя з відповідачем неможливе. Позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , нехтуючи своїми батьківськими обов'язками, всупереч вимогам ст.180 СК України не допомагає та не має наміру добровільно допомагати їй матеріально утримувати їхню малолітню дитину. Внаслідок байдужості відповідача до дитини та відсутності в нього почуття відповідальності за неї, як вказала позивачка, вона змушена самостійно утримувати та виховувати малолітню дочку. Проте державних виплат на утримання дитини та допомоги з боку її рідні недостатньо для повного матеріального забезпечення дитини, а також і свого особистого проживання. При цьому ОСОБА_1 зазначила, що відповідач офіційно не працевлаштований, на його утриманні немає інших неповнолітніх чи малолітніх дітей, батьків чи осіб, які потребують обов'язкового утримання з його боку, а тому розмір аліментів, які він має сплачувати на утримання малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Згідно з доводами позивачки зазначений розмір аліментів є лише частиною тих матеріальних витрат, які необхідні для належного виховання, утримання, забезпечення фізичного та духовного розвитку їх спільної малолітньої дитини.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримала вказані позовні вимоги, пред'явлені до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просила суд їх задоволити. Позивачка зазначила суду, що понад 1 (один) рік вона з малолітньою дитиною фактично проживають окремо від відповідача. Причиною розірвання їх шлюбу є негативна поведінка ОСОБА_2 - його захоплення азартними іграми, протилежність поглядів подружжя на їх права та обов'язки, життя, шлюб і сім'ю, а також відсутність у відповідача почуття відповідальності за свою малолітню дитину. На переконання ОСОБА_1 , зберегти цей шлюб неможливо, оскільки її намагання помиритися та змінити поведінку відповідача на краще не призвели до позитивного результату. Окрім цього, позивачка пояснила, що упродовж вказаного тривалого часу їх окремого проживання ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов'язків щодо утримання малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вересні 2018 року дав їй 500 (п'ятсот) грн. на лікування дитини і 31 жовтня 2018 року купив їй куртку, іграшку та солодощі, що є недостатнім забезпеченням малолітньої дитини з огляду на її фактичні потреби. Згідно з доводами ОСОБА_1 відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання малолітньої дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування цих заявлених вимог позивачка зазначила, що ОСОБА_2 - працездатний, має підробітки на будівництві, отримує щомісячний дохід згідно його слів у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. ОСОБА_1 вказала, що вона неспроможна самостійного утримувати малолітню дитину без участі в цьому її батька - відповідача, оскільки одержує щомісячну допомогу при народженні дитини в розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. та має періодичні підробітки.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги ОСОБА_1 в частині розірвання шлюбу, укладеного між ним та ОСОБА_1 26 лютого 2016 року, та зазначив, що він не бажає збереження цього шлюбу та вважає неможливим досягнення примирення подружжя. ОСОБА_2 підтвердив, що він дійсно грав в азартні ігри та мав борги. Із позивачкою проживає окремо понад 1 (один) рік. Їх шлюбні відносини фактично припинені через відсутність взаєморозуміння та наявність протилежних поглядів на життя, шлюб і сім'ю, права та обов'язки подружжя. За цей період часу бачив малолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3 (три) рази, купував їй колготи, труси, ліки. Придбав для неї куртку та іграшку, які приніс в судове засідання. Не має наміру надавати кошти для позивачки на утримання малолітньої дитини, так як не довіряє ОСОБА_1 . Із пояснень відповідача слідує, що він офіційно ніде не працює, підробляв на будівництві, починаючи з літа 2018 року, його дохід в місяць складав приблизно 20000 (двадцять тисяч) грн. На теперішній час тимчасово не працює, так як поломав пальця на лівій руці. Проживає за рахунок заощаджень, розмір яких відмовився зазначити. З врахуванням цих обставин відповідач частково визнав вимоги позивачки в частині стягнення з нього в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини, зазначивши, що він згідний щомісячно сплачувати аліменти на утримання своєї малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в мінімальному розмірі, встановленому законом, тобто 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заслухавши пояснення сторін, суд дослідив і оцінив усі докази, наявні в матеріалах справи, в цілому і кожен доказ окремо на предмет їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємного зв'язку у їх сукупності, та прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини підлягає задоволенню в повному обсязі.
Такий висновок суду грунтується на наступних встановлених фактичних обставинах і нормах сімейного права, що підлягають застосуванню в даному випадку.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області 26 лютого 2016 року, слідує, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 26 лютого 2016 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області, про що 26 лютого 2016 року складено відповідний актовий запис №26.
У період цього шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина: дочка - ОСОБА_3 , яка на момент вирішення спору є малолітньою. Наведена обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Великоведмезької сільської ради Маневицького району Волинської області 11 серпня 2016 року (відповідний актовий запис №6 від 11 серпня 2016 року).
Малолітня дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає спільно зі своєю матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 , про що свідчить довідка Великоведмезької сільської ради Маневицького району Волинської області №685 від 09 жовтня 2018 року.
Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо, що підтверджується листом відділу реєстрації виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області №849 від 31 серпня 2018 року.
Зі змісту позову ОСОБА_1 та пояснень сторін, наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що спільне життя між подружжям ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не склалося, відповідач припинив дбати про свою сім'ю та сімейне благополуччя, почав захоплюватися азартними іграми, на які став витрачати усі кошти, що призвело до фактичного припинення сімейно-шлюбних відносин сторін. Між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відсутнє взаєморозуміння, у них протилежні погляди на життя, шлюб та сім'ю, права та обов'язки подружжя, зникли почуття поваги та любові. Тривалий період часу понад 1 (один) рік сторони фактично проживають окремо. На теперішній час примирення подружжя не наступило. Подружжя обопільно не бажає збереження їх шлюбу.
Наведені обставини свідчать, що сім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично не існує, подальше шлюбне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, так як це суперечить інтересам обох сторін.
Отже, зазначені фактичні обставини доводять обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Судом також встановлено, що позивачка одноособово здійснює догляд за малолітньою дитиною: дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її матеріальне забезпечення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, аргументовані невиконанням ОСОБА_2 батьківського обов'язку щодо утримання малолітньої дитини, відсутністю в нього інших утриманців. Зазначені обставини відповідачем не спростовані. Доказів, які б свідчили протилежне, ОСОБА_2 суду не надано.
Довідка управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації №2166 від 18 жовтня 2018 року свідчить, що ОСОБА_1 одержує допомогу при народженні дитини на дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн.
Позивачка здійснює догляд за малолітньою дітиною і інших регулярних доходів не одержує.
Вказаний розмір доходу ОСОБА_1 є недостатнім для забезпечення належних умов проживання, фізичного, духовного та морального розвитку малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, самостійно утримувати малолітню дитину позивачка об'єктивно неспроможна.
Із запису №4 від 12 вересня 2017 року в трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 слідує, що 12 вересня 2017 року відповідач звільнений з військової частини НОМЕР_4 у запас згідно п.и ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем СПНШ.
Разом з цим, суд врахував, що ОСОБА_2 інших утриманців не має, у період пред'явлення до нього ОСОБА_1 позову відповідач мав підробітки, одержував нерегулярний, мінливий дохід у розмірі приблизно 20000 (двадцять тисяч) грн. щомісячно, проте утримання малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здійснював.
Разове надання відповідачем для позивачки коштів на лікування малолітньої дитини у вересні 2018 року у розмірі 500 (п'ятсот) грн., що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні, та демонстративне принесення у судове засідання куртки і м'якої іграшки для подальшої передачі малолітній дитині не є належним виконанням ОСОБА_2 свого батьківського обов'язку з утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, суд визнав відповідача спроможним сплачувати в користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, з 21 серпня 2018 року до досягнення дитиною повноліття, за вирахуванням добровільно наданих відповідачем коштів у цей період часу в розмірі 500 (п'ятсот) грн.
При вирішенні даної справи до спірних правовідносин сторін суд застосував наступні правові норми.
Згідно з ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 1, 4 ст.55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Слідуючи вимогам ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У відповідності до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 ст.191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З наведених підстав, з врахуванням встановлених фактичних обставин, які вказують на неможливість подальшого спільного життя сторін як подружжя і збереження їх шлюбу та неналежне виконання відповідачем свого батьківського обов'язку щодо утримання малолітньої дитини, суд вважає за належне стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, з 21 серпня 2018 року до досягнення дитиною повноліття, за вирахуванням добровільно наданих відповідачем коштів у цей період часу в розмірі 500 (п'ятсот) грн.
Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.1 ст.24, ч.ч.1, 4 ст.55, ч.ч.3, 4 ст.56, ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ст.ст.112, 180, ч.3 ст.181, ст.ст.182, 184, ч.1 ст.191 СК України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 82, 141, 191, 206, 259, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задоволити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області 26 лютого 2016 року, актовий запис №26 від 26 лютого 2016 року, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову з 21 серпня 2018 року до досягнення дитиною повноліття, за вирахуванням добровільно наданих відповідачем коштів у цей період часу в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Складення повного рішення суду відкладено на 03 грудня 2018 року.
Головуючий суддя О.І.Горегляд