22.07.2021
єдиний унікальний номер справи 531/1275/21
номер провадження 2/531/376/21
22 липня 2022 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря - Клименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Карлівської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності на самочинне будівництво,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить визнати за ним право власності на самочинно реконструйовані: житловий будинок з гаражем, господарські будівлі та споруди: гараж, навіс, огорожі, а також на самочинно збудовані: водонапірну башту з прибудовою та гаражем, в АДРЕСА_1 .
У позові посилається на те, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,1000 га , цільове призначення: для будівництва та обслуговуванняі житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Відповідно до Договору Оренди землі, укладеного 16.04.2004 між позивачем та Карлівською міською радою, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4086 га в АДРЕСА_1 , на території Карлівської міської ради. 30.05.2005 було укладено Договір про внесення змін до договору оренди, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3086 га в АДРЕСА_1 , на території Карлівської міської ради. Відповідно до Додаткової угоди №2 до Договору оренди землі, від 13.02.2008, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3086 га в АДРЕСА_1 , на території Карлівської міської ради. Відповідно до Договору про продовження договору оренди землі від 16.04.2004, що укладений 17.05.2010 між вищевказаними сторонами, орендодавець продовжив термін дії договору орендарю ще на 5 років на вищевказану земельну ділянку. Відповідно до Договору про продовження договору оренди землі від 16.04.2004, що укладений 10.08.2015 між вищевказаними сторонами, орендодавець продовжив термін дії договору орендарю ще на 5 років на земельну ділянку площею 0,3086 га, з них площею 0,0750 га та площею 0,2336 га в АДРЕСА_1 . Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, позивач є власником нежитлових будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Станом на 20.07.2020 було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями, нежитловими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , у приміткі мається позначення, що на будівлі: житловий будинок (А-1), гаражі (Б-1, В-1, М-1), водонапірну башту з прибудовою (К-1) не надано документи, що надають право на виконання будівельних робіт або засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Після звернення до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю в Карлівській міській раді, позивач отримав відмову з роз'ясненнями про необхідність звернення до суду.
В судове засідання позивач не з'явився, надав письмову заву у якій підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача до суду не з'явився, надано письмову заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника, покладаються на розсуд суду.
Дослідивши надані докази окремо та в їх сукупності, суду приходить до висновку про можливість задоволення позову, з огляду на наступне.
Стаття 16 ЦК України визначає як один зі способів захисту судом цивільного права та інтересу - визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Позивач є власником земельної ділянки площею 0,1000 га , цільове призначення: для будівництва та обслуговуванняі житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.10).
Відповідно до Договору Оренди землі, укладеного 16.04.2004 між позивачем та Карлівською міською радою, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4086 га комерційного призначення в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5321610100:50:004:0009 (а.с.11-14).
30.05.2005 було укладено Договір про внесення змін до договору оренди, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3086 га в АДРЕСА_1 , у тому числі: 0,0750 га - землі комерційного призначення (автотехобслуговування) , 0,2336 га - землі промисловості (виробництво будівельних матеріалів) (а.с.15-18).
Відповідно до Додаткової угоди №2 до Договору оренди землі, від 13.02.2008, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3086 га (0,0750 га - землі комерційного призначення (автотехобслуговування), 0,2336 га - промислового використання) в АДРЕСА_1 , на території Карлівської міської ради (а.с.19).
Відповідно до Договору про продовження договору оренди землі від 16.04.2004, що укладений 17.05.2010 між вищевказаними сторонами, орендодавець продовжив термін дії договору орендарю ще на 5 років на вищевказану земельну ділянку (а.с.20-21).
Відповідно до Договору про продовження договору оренди землі від 16.04.2004, що укладений 10.08.2015 між вищевказаними сторонами, орендодавець продовжив термін дії договору орендарю ще на 5 років на земельну ділянку площею 0,3086 га, з них площею 0,0750 га та площею 0,2336 га в АДРЕСА_1 (а.с.22).
Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.25,26), позивач є власником нежитлових будівель і споруд в АДРЕСА_1 (а.с.66).
Станом на 20.07.2020 було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями, нежитловими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , у приміткі мається позначення, що на будівлі: житловий будинок (А-1), гаражі (Б-1, В-1, М-1), водонапірну башту з прибудовою (К-1) не надано документи, що надають право на виконання будівельних робіт або засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ( а.с.38-51)
Відповідно до Звіту проведення технічного обстеження:житлового будинку (А-1), гаражу (Б-1, В-1, М-1), водонапірної башти з прибудовою (К-1), встановлено можливість їх надійної та безпечної експлуатації (53-65).
Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до 5 частини вказаної статті, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В постанові від 30 березня 2016 року, ухваленій у справі №6-265цс16, Верховний Суд висловив правову позицію щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу а також правової визначеності самочинного будівництва. Так, стаття 876 Цивільного кодексу щодо визначення замовника власником об'єкта будівництва застосовується лише у взаємозв'язку зі ст.331 цього кодексу щодо обов'язкової умови про наявність права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно. В інших випадках відповідно до ст.376 ЦК України такі об'єкти будівництва та інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, а особа, яка його здійснила, не набуває права власності на нього.
Оскільки, позивач є власником нежитлових будівель і споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , та являєтьсявласником земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговуванняі житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , а земельна ділянка площею 0,3086 га в АДРЕСА_1 , у тому числі: 0,0750 га - землі комерційного призначення (автотехобслуговування), 0,2336 га - землі промисловості (виробництво будівельних матеріалів), знаходиться на праві оренди у строковому платному користуванні позивача, на яких ним здійснено самочинне будівництво та реконструкцію: житлового будинку (А-1), гаражу (Б-1, В-1, М-1), водонапірної башти з прибудовою (К-1), суд вважає за можливе застосувати ст.376 ЦК України.
Враховуючи, викладене, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на самочинно реконструйовані: житловий будинок з гаражем , господарські будівлі та споруди: гаражі, навіс, огорожі та самочинно збудовану водонапірну башту з прибудовою, гараж, що відповідає класу наслідків (відповідальності)об'єктів «СС1», що розташовані по АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.16, 328, 375, 376 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Карлівської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності на самочинне будівництво задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на самочинно реконструйовані об'єкти: житловий будинок з гаражем (А-1) загальною площею 120,2 кв. м, з них житловий будинок площею 88.5 кв.м, в тому числі житловою площею 38,7 кв.м, гараж площею 31.7 кв.м, господарські будівлі і споруди: гараж (Б-1) площею 54,8 кв.м, гараж (В-1) площею 178,4 кв.м, навіс (Д-1) площею 179,9 кв.м, огорожі (№1, №3), також на самочинно збудовані: водонапірну башту з прибудовою (К-1) площею 37.1 кв.м, гараж (М-1) площею 133,3 кв.м, що відповідає класу наслідків (відповідальності) об'єктів «СС1», які розташовані по АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя