Справа №295/8751/21
1-кс/295/4121/21
про повернення клопотання про арешт майна
20.07.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання слідчого відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, подане в кримінальному провадженні №12021060410000318 від 08.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та додані до клопотання матеріали,-
09.07.2021 року слідчий Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Тесно».
З 12.07.2021 р. по 18.07.2021 р. слідча суддя перебувала у щорічній відпустці.
Дослідивши зміст клопотання слідчим суддею встановлено, що його зміст не відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування, є суперечливим та не відповідає змісту документів, які долучені до нього.
Так, в клопотанні слідчий просить накласти арешт на мобільний телефон. При цьому, в описовій частині клопотання вказує на те, що на початку травня 2021 року зі складу була викрадена пшениця та комбірком, 26.05.2021 р. зі свинарника СТОВ «Агро Полісся» викрадено двоє поросят. В той же час, слідчий в клопотанні зазначає, що в даному кримінальному провадженні речовим доказом визнано мобільний телефон.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 132 КПК України до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В клопотанні слідчий вказує, що воно подано в рамках кримінального провадження №12021060410000318 від 08.07.2021 р., проте до клопотання долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження №12021060410000322 від 08.07.2021 року.
Крім того, подане клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України). Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ні клопотання про накладення арешту, ні постанова про визнання предмету речовим доказом не містять належного мотивування, якому з критеріїв, визначених в ст. 98 КПК України відповідає майно, арешт на яке просить накласти слідчий.
Всупереч п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні не зазначено, хто є власником вилученого майна, не зазначені документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; відсутні будь - які контактні дані, які б могли забезпечити оперативний виклик власника майна в судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю, в тому числі, власника майна.
Відсутність в клопотанні контактних даних власника та/або володільця майна унеможливлює розгляд клопотання у строки, визначені ст. 172 КПК України.
Слідчий у клопотанні просить його розгляд проводити без участі особи, у володінні якої знаходиться майно, на яке вона просить накласти арешт, з метою забезпечення арешту майна та попередження можливого відчуження майна.
За правилами ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до частини третьої ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З огляду на те, що клопотання подано без дотримання вимог ст. 171 КПК України, його зміст не відповідає фактичним обставина вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя повертає його прокурору для усунення недоліків на підставі статті 172 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про повернення клопотання про арешт майна для усунення недоліків в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, подане в кримінальному провадженні №12021060410000318 від 08.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення зазначених недоліків, що не перевищує 72 години з моменту отримання копії повного тексту ухвали.
Після усунення недоліків сторона кримінального провадження не позбавлена права повторно звернутись з даним клопотанням до слідчого судді в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1