Справа № 523/19961/20
Провадження №2/523/624/21
"13" липня 2021 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Скоріної М.Р.,
з участю представника позивача - Поляков І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/19961/20 за позовною заявою адвоката Полякова Ігоря Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Одеського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зміну прізвища дитини, -
Адвокат Полякова І.В. в інтересах позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 '. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Одеського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зміну прізвища дитини. Обгрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2020 було розірвано. Після розірвання шлюбу позивач повернула собі дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ». Від даного шлюбу народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає з позивачкою. Після розірвання шлюбу відповідач участі у матеріальному забезпеченні сина не приймав, всі витрати на утримання дитини здійснювала ОСОБА_2 . І тільки, після ухвалення Суворовським районним судом м. Одеси рішення у цивільній справі № 523/19161/19 від 17.07.2020 року за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, відповідач почав сплачувати аліменти відповідно до вказаного рішення суду. При цьому, сплата аліментів обумовлена у даному випадку наявністю судового рішення, яке є обов'язковим для виконання, та за невиконання якого діючим законодавством передбачена відповідальність. Вказана обставина також негативно характеризує ставлення відповідача до виконання ним своїх батьківських обов'язків. Так, представник позивача вказує нате, що відповідач при спілкуванні з позивачем та спільними знайомими неодноразово вказував на те, що не має наміру спілкуватися із власною дитиною.
Оскільки, відповідач ОСОБА_4 не виконує своїх батьківських обов'язків щодо матеріального утримання, медичного догляду, забезпечення духовного розвитку та спілкування з дитиною, представник позивача вказує на те, що зміна прізвище дитини буде в інтересах дитини.
З огляду на вище викладене, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким змінити прізвище ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », Одеському міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни про народження дитини, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Суд констатує, що представником відповідача ОСОБА_9 було надано до суду відзив на позову наяву, в якому просить суд відмовити в задоволені даного позову. Обгрунтовуючи заперечення проти позову представник відповідача вказує на те, що зазначені у позовній заяві доводи не відповідають дійсності. Так, представник відповідача зазначає про те, що ОСОБА_4 працює моряком на іноземних судах, а тому по 5-6 місяців на рік не проживав із родиною, так як вимушений був працювати з метою утримання родини. В 2019 році дружина без відома батька вивезла дитину та зникла, тривалий час взагалі не виходила на зв'язок. В грудні 2019 року відповідач дізнався, що позивач подала позов про стягнення аліментів до суду. Саме з цього часу ОСОБА_2 чинить перешкоди відповідачу бачитися із сином, у зв'язку з чим ОСОБА_4 змушений був звернутися до суду в рамках розгляду цивільної справи № 523/2733/20 із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні.
Окрім того, представник відповідача вказує на те, що позивач ОСОБА_2 не наводить жодних аргументованих доводів та доказів, які б свідчили про необхідність зміни прізвища дитини та про те, що така зміна не призведе до порушення прав та інтересів дитини. Натомість, зміна прізвища дитини матиме вплив на законні права та інтереси як дитини, так як самого відповідача щодо дитини, адже така значна подія в житті, як зміна прізвища малолітньої дитини без її власної волі та розуміння не лише травмуватиме психіку дитини, але й вплине на його подальше життя.
А тому, з огляду на приписи ч. 1 ст. 24 Конституції України батьки мають рівні права щодо своїх дітей, отже незалежно від того, з ким проживає дитина, на зміну її прізвища необхідна згода обох батьків, а також згоди ОСОБА_4 не надає, просить суд відмовити в задоволенні даного позову.
Суд констатує, що від представника третьої особи Одеського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мочуляк О. надійшов до суду відзив на позовну заяву, який по суті є поясненнями з приводу даного позову. Так, представник третьої особи зазначає, що 25.02.2019 року до Відділу ДРАЦС звернувся гр. ОСОБА_4 з метою державної реєстрації народження. На підставі наданих заявником документів було проведено державну реєстрацію народження у відповідності до ст. 133 СК України та складено актовий запис № 833 від 25.02.2019 року. Представник третьої особи зазначив, що у разі задоволення позовних вимог позивача в рішенні необхідно обов'язково зазначити відомості про дитину, які підлягатимуть зміні, зокрема «прізвище». Вирішення справи залишено на розсуд суду.
Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 15.01.2021 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.04.2021 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача Поляков І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в підстав наведених у позовній заяві. Також представник позивача пояснив, що твердження, викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву не відповідають дійсності. Представник позивача не заперечив проти того факту, що в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_10 про визнання місця проживання дитини, в рамках якої відповідача ОСОБА_4 подав зустрічний позов про визначення способу участі батька у вихованні. Однак, представник позивача наголосив, що звернення відповідача із зустрічним позовом має формальний характер, так як насправді відповідач не цікавиться власним сином, не спілкується з ним, його духовним розвитком, а сплата аліментів за рішенням суду не свідчить про те, що він виконує свої батьківські обов'язки. Окрім того, представник позивача вказував на те, що в подальшому можуть виникнути будь-які непорозуміння чи труднощі, а тому зміна прізвища буде відповідати інтересам малолітньої дитини. У зв'язку з цим, просив суд ухвалити рішення, яким змінити прізвище ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », Одеському міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни про народження дитини, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати
Представник відповідача ОСОБА_9 у підготовче та в судове засідання не з'явилася. Однак, надала суду заяву, в якій просить суд відмовити у задоволенні даного позову та розгляд справи провести за її відсутності.
Представник третьої особи Одеського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мочуляк О.у підготовче та в судове засідання не з'явився. Однак, надав суду заяву, в якій просить суд провести розгляд даної справи у відсутності представника третьої особи, вирішення справи просить залишити на розсуд суду.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2020 було розірвано, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією вказаного рішення (а.с. 21).
Після розірвання шлюбу позивач повернула собі дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».
Від даного шлюбу народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія Свідоцтва про народження а.с. 9).
З наявного в матеріалах справи копії Акту про проживання дитини від 27.02.2020 року вбачається, що малолітній ОСОБА_3 проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (Акт а.с. 10).
Факт проживання малолітньої дитини з позивачем також не заперечувався представником відповідача у поданому до суду відзиві на позовну заяву.
Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17.07.2020 року за результатами розгляду цивільної справи № 523/19161/19 ухвалено стягувати із ОСОБА_11 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 12000 грн. щомісячно.
У наданому до суду представником відповідача відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідач ОСОБА_4 сплачує визначенні рішення суду аліменти належним чином та будь - яка заборгованість зі сплати аліментів у нього відсутня.
Суд констатує, що факт відсутності заборгованості та справності виконання рішення суду про стягнення аліментів також не заперечувався представником позивача в судовому засіданні.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року, далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Кожна дитина відповідно до статті 7 Конвенції має право на збереження індивідуальності.
Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім'я, яке надається дитині при народженні, і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частинами третьою, п'ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Тлумачення частини п'ятої статті 148 СК України, здійснене Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 759/3363/16, дозволяє зробити висновок, що при вирішенні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини приймаються до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них відноситься: виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини; інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам. Тобто інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини.
Отже при вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати відносини, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.
Якщо той із батьків, хто має спільне з дитиною прізвище і проживає окремо від дитини, зберігає з нею близькі стосунки і продовжує брати участь у її вихованні, то не є доцільним сприяти відчуженню між батьком і дитиною, зокрема, шляхом зміни прізвища.
В рамках розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач належним чином виконує рішення суду про стягнення аліментів, а саме сумлінно сплачує аліменти на дитину в розмірі 12000 грн. щомісячно.
Поза увагою суду також не може бути залишено того факту, що у сторін існує спір щодо виховання та спілкування з сином, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання способу участі батька у вихованні сина, розгляд якої відбувається у цивільній справі № 523/2733/20 та доданою копією ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 02.07.2020 року у справі № 523/2733/20 про прийняття зустрічного позову.
Даний факт суд розцінює як бажання відповідача ОСОБА_4 брати участь у вихованні сина та спілкувати з ним, підтримувати родинні зв'язки.
Щодо твердження позивача про можливість виникнення в подальшому будь-яких непорозумінь чи труднощів, суд вважає таке припущенням, що не може бути підставою стверджувати, що зміна прізвища буде відповідати інтересам малолітньої дитини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд констатує, що позивач не довела свідоме та умисне ухилення відповідача від піклування про фізичний і духовний розвиток дитини жодним належним доказом, а сам факт напружених стосунків між батьками дитини суд розцінює як нехтування інтересами дитини, що не є достатньою підставою для зміни прізвища дитини.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що в задоволені даного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст. 4 - 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 - 259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 7, 51, 145, 148 СК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви адвоката Полякова Ігоря Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Одеського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зміну прізвища дитини - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 липня 2021 року.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер