Справа № 1013/5456/2012
Провадження №6/367/137/2021
Іменем України
22 червня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бичок Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення, -
встановив:
До Ірпінського міського суду Київської області 25 березня 2021 року надійшла зазначена заява ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «КБ «НАДРА», боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувана у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення, в якій Заявник просить суд: замінити сторону стягувана з ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (Заявника) у виконавчому листі в цивільній справі № 1013/5456/2012 за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 червня 2012 року та поновити строк для пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа по названій вище справі № 1013/5456/2012.
На обґрунтування поданої заяви ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у заяві зазначено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 червня 2012 року задоволено позов ПАТ «КБ «НАДРА» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2007 року №363/П/55/2007-980 у розмірі 22 133 (двадцять дві тисячі сто тридцять три) гривні 25 копійок та судовий збір у розмірі 221 (двісті двадцять одна )гривня 33 копійки . Надалі право вимоги за названим кредитним договором ПАТ «КБ «НАДРА» було відступлено спочатку ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (згідно з договором про відступлення права вимоги від 05.08.2020 №GL48N718070), а останнім Заявникові (за договором від 30.09.2020). Також заявник зазначає, що в матеріалах кредитної справи, яку було передано заявникові, встановлено наявність оригіналу згаданого вище виконавчого листа, але подати його в установлений строк Заявник не мав можливості, оскільки отримав право вимоги лише 30.09.2020, відтак, на думку заявника, причини пропуску строку для подачі виконавчого листа є поважними .
У судове засідання 10.06.2021 представник заявника не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, що підтверджено матеріалами справи,в поданій до суду заяві про заміну стягувана у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення викладено клопотання про розгляд справи без участі заявника.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Інші учасники справи (ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «КБ «НАДРА») до суду не з'явилися, про розгляд зазначеної заяви ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» повідомлені належним чином.
Неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду справи (частина третя статті433, частина третя статті 442 ІДивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК України).
Суд, розглянувши заяву ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» та додані до неї документи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, встановив наступне.
З наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 червня 2012 року задоволено позов ПАТ «КБ «НАДРА» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2007 року №363/П/55/2007-98 у розмірі 22 133 (двадцять дві тисячі сто тридцять три) гривні 25 копійок та судовий збір у розмірі 221 (двісті двадцять одна )гривня 33 копійки.
На виконання зазначеного рішення суду було направлено виконавчий лист .
Згідно з наданою суду копією договору про відступлення прав вимоги від 05.08.2020№GL48N718070_blank, ПАТ «КБ «Надра» (Первісний кредитор) відступив право вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», зокрема за вимогами у згаданому вище кредитному договорі, укладеному з боржником ОСОБА_1 28 серпня 2007 року, що підтверджено відповідним витягом з Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги.
Надалі новий кредитор ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 30 вересня 2020 року уклав із заявником (ТОВ «БРАЙТ 1НВЕСТМЕНТ») договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank, на підставі якого до останнього перейщло право вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_2 , що підтверджено відповідним витягом з реєстру договорів, за якими право вимоги перейшло до заявника.
Разом з тим, зі змісту названого договору вбачається, що новий кредитор (Заявник) «ознайомився із фактичним станом заборгованості за Основними договорами, змістом Основних договорів та зауважень до них не має і приймає усі ризики, пов'язані із Основними договорами та Правами вимоги» (пункт 10 Договору від 30.09.2020р. №GL48N718070_blank_01).
Отже, як вбачається з усього наведеного та матеріалів справи, саме кредитний договір від 28 серпня 2007року №363/П/55/2007-980, відносно стягнення заборгованості по якому судом було прийнято заочне рішення 11 червня 2012 року, зазначений у Реєстрі договорів та боржників, право вимоги по яким відступлено позивачем у справі (Первісним стягувачем) спочатку ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а потім останній Заявникові (Новому кредитору).
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути заміцений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним сво'їх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, а також в інших випадках, встановлених законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, шо існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття514 Цивільного кодексу України).
За загальним визначенням правонаступництво це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого; при цьому правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним): за універсального правонаступництва до правонастуцника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше; за часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні; правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного право набуття, за яким до правонаетупника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов'язання може бути, зокрема, відповідний договір, на підставі якого воно виникло (постанова Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №910/1972/17).
За визначенням статті 1 Закону 'України «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання, зокрема, судових рішень є сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання ріщень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією “yxpaiHH, цим Законом, інщими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також ріщеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина перща статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право на звернутися до суду 13 заявою про замшу сторони іі правонаступником; для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Звертаючись до практики і правових висновків Верховного Суду, суд зазначає, що Касаційним господарським судом, на практику якого посилається представник Боржника у письмових запереченнях (а.с.117), неодноразово викладено в постановах висновки про те, що стадія виконавчого провадження, як заверщальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стяґувачу та закінчується фактичним виконанням судового ріщення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. За межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як заверщальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання. Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права. З огляду це подання заяви про заміну стягувана його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви (зокрема, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2021р. у справі №910/2954/17).
Натомість за правовими висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання рішення суду не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. При Цьому за нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що заява про заміну сторони стягувана подана після спливу строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому відсутні підстави її задоволення, оскільки вказана обставина не позбавляє права стягувана на його заміну, а також судове рішення про стягнення суми боргу з боржників не виконане, вимога є дійсною (зокрема, постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.08.2020р. у справі №2029/2- 2180/11).
Згідно з положеннями частин першої, другої, четвертої статті442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею272 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» та заміну сторони стягувана у виконавчому провадженні.
Стосовно поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання суд виходить з такого.
Відповідно до положень статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Аналогічно статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015р. №8 надавав роз'яснення, що перелік причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допуетимими засобами доказування.
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (зокрема, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Короліветва» від 21.02.1975р.), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між викориетаними засобами та досягнутими цілями (рішення у еправі «Герін проти Франції» від 29.07.1998р.).
Прецедентна практика Європейеького суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункті статтіб Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих лиетів до виконання також спрямовано на забезпечення наведеного принципу; безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Безпідставне та необгрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу правової визначеності права на справедливий суд, що закріплене в статтіб Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Єам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, тим чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.
Суд, вирішуючи порушене питання, виходить з того, що заявником як на поважну причину пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання вказано, що він лише 30 вересня 2020 року дізнався про такий пропуск, коли ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНЄГРУП» відсупило йому право вимоги, зокрема до боржника ОСОБА_1 за згаданим вище кредитним договором .
Проте, як наводилоея вище, укладаючи з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 30 вересня 2020 року договір про відступлення прав вимоги за №GL48N718070_blank_01, заявник (ТОВ «БРАЙТ 1НВЕЄТМЕНТ») взяв на себе усі ризики, пов'язані зі згаданим кредитним договором, оскільки у пункті 10 цього договору про відступлення прав вимоги вказано, що новий кредитор (Заявник) «ознайомився із фактичним станом заборгованості за Основними договорами, змістом Основних договорів та зауважень до них не має і приймає усі ризики, пов'язані із Основними договорами та Правами вимоги»).
За таких обставин, беручи до уваги наведену вище позицію Верховного Суду, суд виходить з того, що поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання лише з підстави заміни сторони виконавчого провадження не є, на переконання суду, поважною причиною пропуску такого строку, оскільки тоді кожний кредитор матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином
уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права (зокрема, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2021р. у справі №910/2954/17).
За таких обставин, суд вважає відсутніми підстави для поновлення пропущеного строку для пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа.
Враховуючи викладене, заява ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну стягувана у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення підлягає задоволенню лише частково, а саме: в частині заміни сторони стягувана, проте в задоволенні вимоги про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа слід відмовити через недоведеність поважності причини пропуску такого строку.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 259-261, 433, 442 Цивільного процесуального кодексу 'України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи; Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», боржник; ОСОБА_1 , про заміну стягувана у виконавчому листі та поновлення етроків для його пред'явлення - задовольнити частково.
Замінити сторону виконавчого провадження стягувана Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43115064, адреса місцезнаходження: вул. Академіка
Белелюбського, 54, оф.402, м. Дніпро, 49019) у виконавчому провадженні з виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від II червня 2012 року у цивільній справі №1013/5456/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №363/П/55/2007-980 від 28 серпня 2007 року у розмірі 22 133 (двадцять дві тисячі сто тридцять три) гривні 25 копійок, а також витрат на оплату судового збору у розмірі 221 (двісті двадцять одна) гривня 33 копійки.
У задоволенні заяви в іншій частині вимог (щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному поряду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб- адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sudl013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Ю.В. Кравчук