Справа № 521/3039/21
Провадження № 2/521/2687/21
07 липня 2021 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді Леонова О.С.,
секретаря - Філозофенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов
До суду звернувся представник позивача - адвокат Лабик Р.Р., який діє на підставі довіреності від 10.01.2020 року та в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь позивача 25 038,00 гривень страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 12.10.2019 року по вул. Грушевського, 15 у м. Одесі відбулась ДТП, де водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21121», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка від отриманих травм померла. Оскільки позивач є сином загиблої, у зв'язку із її смертю позивачу спричинена значна та непоправна шкода, яка проявилася у моральній шкоді. Станом на дату настання ДТП, відповідальність водія за спричинену шкоду майну, здоров'ю та/або життю третіх осіб, була застрахована у відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО № 5327133, який діяв на момент настання ДТП станом на 12.10.2019 року. За фактом настання даної ДТП було внесено відомості про таку подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160000000965 за кваліфікацією по частині 2 статті 286 КК України та розпочато досудове розслідування. Згідно листа ГУ НП в Одеській області від 22.04.2020 року № 14-141/1аз, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160000000965 відносно ОСОБА_2 підписаний та затверджений 16.04.2020 року, прокурором відділу прокуратури Одеської області Трофимовим В.С. та відповідно до вимог ст. 32 КПК України, спрямовано до Малиновського районного суду м. Одеси за територіальною підсудністю. На даний час справа № 521/6587/20 за обвинувальним актом у кримінально провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160000000965 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України розглядається Малиновському районному суді м. Одеси. Проте, відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правої підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, і шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. У ході проведення розслідування страхового випадку відповідачем не здобуто, і відповідно не надано позивачу жодних доказів, які б підтверджували той факт, що позивачу спричинена шкода внаслідок непереборної сили або внаслідок умислу потерпілого. Також підтвердженням того, що шкода не заподіяна внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого є той факт, що кримінальне провадження розслідується за частиною 2 статті 286 КК України, як дорожньо-транспортна пригода, і жодних підстав для перекваліфікації немає. Зазначене свідчить, що позивач має всі підстави для відновлення свого порушеного права і одержання грошової компенсації за спричинену йому шкоду. Оскільки відповідальність водія за спричинену шкоду третім особам є застрахована, позивач вирішив відновити своє порушене право шляхом одержання грошової компенсації за спричинену шкоду у вигляді страхового відшкодування саме від відповідача. Законодавством України визначено досудовий порядок отримання грошової компенсації за спричинену шкоду третім особам внаслідок ДТП майну, життю та/або здоров'ю, і такий порядок міститься у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Для одержання такого страхового відшкодування, представником позивача в інтересах ОСОБА_1 вчинялися наступні дії, а саме: - 21.02.2020 року на адресу відповідача було направлено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 19.02.2020 року і заяву від 19.02.2020 року про виплату страхового відшкодування, пов'язаного із заподіяною моральною шкодою на суму 25038,00 грн. Своїм листом від 11.03.2020 року за вих. № 09-02-22/2745 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю копії постанови слідчого органу про закриття кримінального провадження або копії постанови суду щодо притягнення до відповідальності винної в ДТП особи. 08.04.2020 року на адресу Відповідача було направлено Заяву від 04.04.2020 року про долучення документів до справи на виплату страхового відшкодування, а саме - оригіналу витягу з ЄРДР кримінального провадження № 12019160000000965. Листом від 20.05.2020 року за вих. № 09-02-16/4667 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю копії постанови слідчого органу про закриття кримінального провадження або копії постанови суду щодо притягнення до відповідальності винної в ДТП особи. Після цього сторонами більше не вживалося жодних дій, що були спрямовані на досудове врегулювання спору. Оскільки бездіяльність відповідача при прийнятті рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування суперечить вимогам чинного законодавства України, позивачем прийнято рішення звернутися в суд за захистом своїх порушених прав та інтересів.
12.04.2021 року (вхід. №16356) від відповідача по справі представника Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - Зотової А.Д., яка діє на підставі довіреності від 08.04.2021 року до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначила, що з правовою оцінкою наданою позивачем не погоджується, у зв'язку з чим просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. У відзиві на позову заяву зазначає, що ПАТ «HACK «ОРАНТА», як суб'єкт обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, в першу чергу керується нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як спеціальними нормами, які зазначають, що у випадку якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку виплати припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили (п.36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV). Даний строк призупиняється, тому що відповідно до п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, що також співвідноситься з ч. 5 ст. 1187 ЦК України та п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду. У відзиві на позовну заяву, так і у листах № 09-02-22/2745 від 11.03.2020 року та № 09-02-16/4667 від 20.05.2020 року, страховик не зазначає та не зазначав про неможливість отримання страхового відшкодування. Відповідач, згідно умов спеціального закону вказав позивачу на необхідність надання судового рішення, так як на даний момент справа призупинена у зв'язку із розглядом кримінального провадження, відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV. Посилання позивача на необов'язковість доведення вини в даному випадку є не зовсім коректними, оскільки саме страхова компанія, а не завдавач шкоди є відповідачем по справі № 521/3039/21, який, нажаль, обмежений суворою процедурою отримання страхової виплати та іншими вимогами визначеними у спеціальному Законі № 1961-IV, серед яких і є вимога очікувати рішення суду по кримінальній справі. Крім того, законодавством визначена процедура отримання страхового випадку, без дотримання якої одержання грошових коштів унеможливлюється. З урахуванням того, що на даний час ще немає рішення по кримінальній справі, в якій розглядається дана дорожня транспортна пригода, у позивача на момент подання позовної заяви до суду, строк подання необхідних документів до страховика призупинений та таким чином ще не закінчився. Відповідно і у ПАТ «HACK «ОРАНТА», як страховика, строк для прийняття рішення та його здійснення призупинений та не закінчився. Таким чином, майнові вимоги позивача до ПАТ «HACK «ОРАНТА» є передчасними, а тому не підлягають задоволенню. Передчасним є і звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки його права, з огляду на вищевикладене, ПАТ «HACK «ОРАНТА» станом на дату подання позовної заяви порушені не були. Також відповідач повністю не визнає вимоги позивача в частині сплати відшкодування судових витрат, пов'язаних із оплатою професійної правової допомоги та вважає, що вартість правової допомоги у розмірі зазначеною позивачем у позовній заяві, за написання нескладної (шаблонної) позовної заяви на основі страхової справи з попередньо зібраними документами, з огляду на складність справи у якій і так буде сплачене страхове відшкодування після надання ОСОБА_1 рішення суду по кримінальній справі до страхової компанії, по справі у якій як вже наголошувалося вище відсутній спір як такий, є завищеним. На підставі вказаного відповідач стверджує про передчасність звернення до суду та доцільність завершення кримінального провадження для виплати страхового відшкодування згідно вимог законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
26.04.2021 року (вхід. ЕП № 8918) від представника позивача - адвоката Ієговської А.О. до суду надійшла відповідь на відзив в якому просила позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі. У відповіді на відзив зазначено, що з аналізу ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.1167, 1193, 1187 ЦК України та правових позицій викладених в постановах ВС передбачено особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, що полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: - наявність шкоди; - протиправна дія заподіювача шкоди; - наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14. Тому, сам факт наявності незавершеного кримінального провадження по факту ДТП, не свідчить про передчасність вимог позивача. Досудовим розслідуванням при винесені обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019160000000965 відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України встановлено, що водій автомобіля «ВАЗ 21121», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 1.7.; 2.3. б; 12.3.; 12.4 Правил дорожнього руху, гарантовано мав технічну можливість запобігти ДТП і саме його фактичні дії знаходяться у причинному зв'язку з настанням події. Таким чином, факт завдання шкоди позивачу ОСОБА_2 підтверджується обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджує факт того, що шкода потерпілому не завдана внаслідок непереборної сили або умислу; цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у відповідача, що підтверджується витягом з централізованої бази МТСБУ по полісу №АО 5327133, діючий на момент настання страхового випадку; сума позовних вимог щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування завданої моральної шкоди розрахована у встановленому законом розміру та в межах страхового ліміту, а тому відповідач зобов'язаний без затягування здійснити виплату страхового відшкодування позивачу відповідно до пред'явлених вимог.
Заяви (клопотання, повідомлення) учасників справи.
02.07.2021 року (вхід. ЕП № 13636) до суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд їх задовольнити. (а.с. 103)
07.07.2021 року (вхід. ЕП № 13913) до суду надійшла заява від представника відповідача про відкладення розгляду справи, в якій просила провести судове засідання призначене на 07.07.2021 року без участі представника ПАТ «HACK «ОРАНТА». (а.с. 107-108)
Третя особа - ОСОБА_2 був повідомлений про день, час та місце слухання справи, але до суду не з'явився, жодних заяв або письмових пояснень до суду не надав. (а.с. 101)
Інші процесуальні дії у справі
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2021 року, цивільну справу № 521/3039/21, передано на розгляд судді Малиновського районного суду м. Одеси Леонова О.С.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.03.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26.04.2021 року залучено до участі у цивільній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 .
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.07.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 12.10.2019 року близько 07 год 20 хв. На вул. Грушевського, 15 «а» в Малиновському районі м. Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль марки «ВАЗ-21121» державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , допустив наїзд на пішохода похилого віку ОСОБА_3 . Внаслідок даної ДТП ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень померла.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом настання даної ДТП 12.10.2019 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160000000965 за ч.2 ст.286 КК України. (а.с. 12)
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «ВАЗ-21121» державний номер НОМЕР_1 , на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» згідно з полісом № АО/5327133. (а.с. 14)
Факт смерті ОСОБА_3 також підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.10.2019 року, актовий запис № 10480, довідкою про причину смерті ОСОБА_3 № 3406 від 12.10.2019 року, виданою КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи». (а.с. 15, 16)
Позивач ОСОБА_1 є сином загиблої, що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_3 , виданого Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), копією його паспорта серії НОМЕР_4 , виданого 03.09.2001 року Комінтернівським РВ УМВС України в Харківській області, копією заяви про коло осіб першої лінії спорідненості від 31.01.2020 року. (а.с. 18, 25, 26-28)
Як зазначає представник позивача і не заперечує відповідач 19.02.2020 року представником позивача по довіреності ОСОБА_4 було подано до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 12.10.2019 року із доданими документами, що підтверджують факт настання страхового випадку та належний до виплати розмір страхового відшкодування, заяву на виплату страхового відшкодування від 19.02.2020 року. До відповідача, як до відповідальної особи за відшкодування спричиненої шкоди його страхувальником, була заявлена вимога сплатити страхове відшкодування, пов'язане із заподіяною моральною шкодою. (а.с. 29, 30, 32)
Листами №09-02-22/2745 від 11.03.2020 року та № 09-02-16/4667 від 20.05.2020 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» повідомило про те, що у Страховика відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування. Причиною відмови зазначено те, що відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі надання таких документів та заяви про перегляд раніше прийнятого рішення ПАТ «НАСК «ОРАНТА» буде повторно розглянуто питання щодо проведення виплати страхового відшкодування. (а.с. 33, 34)
До цього часу страхове відшкодування моральної шкоди позивачу ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не сплатило.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
3. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Згідно зі статтями 15,16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтва, ушкодження здоров'я або смерті фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Оскільки судом встановлено, що позивач є сином померлої, то він має право на відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної чи юридичної особи, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їх вини.
Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Згідно з ч. 1 ст. 990 Цивільного Кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору па підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Дорожньо-транспортна пригода відповідно до визначення наведеного у законі це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Згідно з п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
У відповідності до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування та визначені п. 35.2 цієї статті документи.
Відповідно до п.35.2. до заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
У відповідності до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
-у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
-у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до висновку Великої палати Верховного суду від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к зазначається, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» загалом не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.
Відмовляючи позивачу у прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування ПАТ «НАСК «ОРАНТА» посилалась на абзац четвертий пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. Тобто до того часу поки судовим рішенням не буде встановлено особу винну у дорожньо-транспортній пригоді, у відповідача відсутній обов'язок здійснювати страхове відшкодування.
Суд не погоджується з такими твердженням відповідача, оскільки вищезазначене ДТП є страховим випадком, представником позивача у встановлені строки поданий пакет документів, передбачений ст. 35 Закону, де в переліку не вказана обов'язковість судового рішення для здійснення страхових виплат про стягнення моральної шкоди, заподіяної смертю особи.
Судом встановлено, що за наслідками скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.10.2019 року було розпочато кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , проте на час розгляду справи, судовий розгляд триває.
У такому випадку у позивача немає можливості надати відповідачу вирок суду або постанову про закриття кримінального провадження.
Кримінальне провадження проводиться з метою встановлення вини водія у вчиненому правопорушенні. При цьому, якщо встановлено факт заподіяння шкоди потерпілому, то встановлення факту підтвердження наявності або відсутності вини у діях заподіювача шкоди, у даному спірному деліктному правовідношенні не має значення для виникнення недоговірного зобов'язання.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини. Тому, вина водія у вчиненні кримінального правопорушення не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування.
У свою чергу доводи представника відповідача спростовуються положенням статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які не містять вимог щодо подання разом із заявою про виплату страхового відшкодування доказів на підтвердження вини страхувальника у вчиненні ДТП.
У такому випадку відмова ПАТ «НАСК «ОРАНТА»» у виплаті страхового відшкодування через відсутність вироку суду або постанови про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та такою, що порушує право позивача на отримання страхового відшкодування.
При цьому як зазначалося вище моральна шкода заподіяна смертю особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка її завдала незалежно від її вини.
Станом на дату ДТП, що сталася 12.10.2019 року, до складу сім'ї загиблої ОСОБА_3 входять: - донька загиблої - ОСОБА_5 ; - син загиблої (Позивач) - ОСОБА_1 .
На день настання страхового випадку статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 4173,00 грн.
Таким чином, граничний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, що передбачений п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 50076,00 грн. (з розрахунку 4173,00 х 12 = 50076,00), з яких позивачу належить Ѕ частина у сумі 25038,00 грн.
За таких обставин суд вважає, що наявні усі підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» тому, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 1-3, 6, 27, 33-36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 23, 1167, 1172, 1187, 1194, Цивільного кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ЄДРПОУ - 00034186), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 25 038,00 (двадцять п'ять тисяч тридцять вісім гривень 00 копійок).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 19.07.2021 року.
Суддя О.С. Леонов
19.07.21