печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52254/19-к
10 листопада 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 05.09.2019 про закриття кримінального провадження № 42019000000000258, -
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві від 05.09.2019 про закриття кримінального провадження № 42019000000000258, яку вважає незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що винесена передчасно. Вказану скаргу обґрунтовує тим, що жодних слідчих дій на підтвердження викладеного в оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження слідчим вчинено не було, в матеріалах кримінального провадження немає достатніх доказів для ствердження, що дійсно в діях судді відсутній склад злочину, слідчим не надано оцінки Постанові Київського апеляційного суду від 27.02.2019 р. у справі №752/1627/17, не надано оцінки судовим рішенням цієї ж судді в аналогічних справах.
За результатами розгляду справи просить постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 05.09.2019, про закриття кримінального провадження № 42019000000000258 - скасувати.
У судове засідання особа, що звернулась зі скаргою, ОСОБА_3 не з'явилася. Про час, місце та дату судового засідання була повідомлена завчасно, належним чином. Крім того, судові засідання у даній справі, що були призначені на 27.02.2020 та 23.06.2020, також не відбулися у зв'язку із неявкою заявника, яка про кожне із засідань була повідомлена належним чином, про що наявні підтвердження в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, принципів диспозитивності кримінального провадження та розумності строків, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 було надано достатньо можливостей для реалізації свого права для явки до суду і участі в розгляді скарги, або ж повідомлення своєї процесуальної позиції по суті скарги іншим чином (телефоном, електронною поштою, яка наявні на офіційному сайті суду), проте особа цим правом не скористалася.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
На підставі викладеного слідчий суддя не вбачає доцільності в подальшому відкладенні розгляду через неявку заявника.
Слідчий, яким винесено оскаржувану постанову, ОСОБА_4 , до судового засідання не з'явився. Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване в м. Києві, повідомлене про місце, дату та час розгляду справи належним чином. До суду для забезпечення розгляду вищевказаної скарги було направлено матеріали закритого кримінального провадження.
Виходячи із принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчим суддею визнано можливим розглянути скаргу у відсутність сторін, на підставі викладеного в скарзі та долучених до неї матеріалів, а також матеріалів закритого кримінального провадження.
Дослідивши надані слідчому судді матеріали закритого кримінального провадження, додатково вивчивши матеріали скарги, приходжу до наступних висновків.
Першим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованим у м. Києві, здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000258, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 04.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Вказані відомості внесено до ЄРДР Генеральною прокуратурою України на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2018 у справі №757/56552/18-к за заявою ОСОБА_3 від 05.11.2018 про можливе вчинення кримінального правопорушення суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 .
Постановою слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, вказане провадження закрите, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою, порушення строків її подання слідчим суддею протягом розгляду справи не встановлено.
Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно ст. 215 КПК України досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів закритого кримінального провадження, при здійсненні досудового розслідування слідчим вчинено ряд дій з метою встановлення фактичного існування доказів, які підтверджують (спростовують) реальність конкретної події злочину (наявність/відсутність в діяннях особи складу злочину), а саме: слідчим ДБР неодноразово надсилалися ОСОБА_3 повістки про виклик для у участі у допиті у якості свідка (13.02.2019, 26.02.2019, 08.04.2019 28.05.2019), на які ОСОБА_3 жодного разу не з'являлася; проведено допит ОСОБА_5 ; проведено аналіз належно завірених копій судового рішення судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2018 та постанови Київського апеляційного суду від 27.02.2019.
При цьому, слідчим детально наведено аналіз здобутих доказів в ході проведення слідчих дій, та надано їм детальну оцінку для прийняття оскаржуваного рішення.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.
Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст.375 КК України, полягають в постановленні суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.
Незгода з рішеннями суду сама по собі не може вказувати на наявність в діях судді ознак згадуваних злочинів.
Зважаючи на викладене, аналізуючи зміст згадуваної в скарзі ОСОБА_3 заяви, в якій наводяться виключно незгода з прийнятим судом рішенням, а також аналіз означеного рішення, погоджуюся з висновком слідчого щодо відсутності в діях судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення.
Слідчим суддею досліджено, що постановою Київського апеляційного суду від 27.02.2019 скасовано рішення судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 05.10.2018 однак, скасування судового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку саме по собі не вказує на його завідому неправосудність.
Наряду з викладеним, слідчий суддя не погоджується з доводами особи, яка подала скаргу, з приводу необхідності скасування оскаржуваної постанови як наслідок непроведення допиту ОСОБА_3 .
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами закритого кримінального провадження, ОСОБА_3 відмовилась від проведення допиту самостійно, мотивуючи свою відмову тим, що бажає бути допитаною в статусі потерпілої.
Між тим, постановою слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 19.03.2019 ОСОБА_3 відмовлено у визнанні її потерпілою, та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.06.2017 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на означену постанову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Підстав для висновку, що в ході нового досудового розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини, слідчим суддею не встановлено і скарга на постанову про закриття кримінального провадження таких підстав для такого висновку не містить.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з висновками, викладеними в постанові слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві від 05.09.2019, та не знаходить підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 93, 94, 214, 303, 305, 306, 307,309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 05.09.2019 про закриття кримінального провадження № 42019000000000258, - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1