Ухвала
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 658/3625/17
провадження № 61-15512св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідачка - ОСОБА_3 ,
представник відповідачки - ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відмову від позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 15 вересня 2020 рокуу складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він та ОСОБА_3 є співвласниками нежитлової будівлі - цех батьківського стада курей, який розташований по АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 на підставі рішення Каховського міськаройнного суду Херсонської області від 03 листопада 2015 року про визнання права власності у порядку спадкування належить 2380/100000 часток вказаної нежитлової будівлі, а йому на підставі договорів дарування від 25 квітня
2014 року, від 06 квітня 2015 року, від 15 травня 2015 року, укладених ним із власниками паїв відповідно до частки кожного, - 97620/100000 часток відповідно. Сумісне використання спірного нерухомого майна є неможливим, він намагався врегулювати це питання, направивши відповідачці відповідного листа, однак вона на нього не відреагувала. Жодних заходів щодо збереження об'єкта нерухомості протягом чотирнадцяти років, тобто з часу розпаювання майна між співвласниками, відповідачка не вживала. Натомість, він має намір реалізувати належне йому право власності з метою збереження цільового призначення цеху батьківського стада курей та використання його за призначенням. Частка відповідачки є незначною, відповідно до висновку судово-будівельної експертизи від 19 квітня 2018 року, реальний поділ майна є неможливим, а тому вважав наявними підстави для припинення права власності відповідачки на частку у спільному майні зі сплатою їй відповідної компенсації, яка згідно з вищевказаним висновком експертизи становить 142 066,00 грн.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: припинити право власності ОСОБА_3 на 2380/100000 часток нежитлової будівлі - цех батьківського стада курей, який розташований по АДРЕСА_1 ; визначити вартість частки
ОСОБА_3 з метою сплати їй грошової компенсації; визнати за ним права власності на 2380/100000 часток у спільній частковій власності; визнати за ним права власності на 100000/100000 часток спірної нежитлової будівлі.
Короткий зміст ухвалених судових рішень
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду
від 11 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Припинено право власності ОСОБА_3 на 2380/100000 частки нежитлової будівлі - цех батьківського стада курей, який розташований за адресою:
АДРЕСА_1 з виплатою ОСОБА_3 грошової компенсації вартості зазначеної частки у розмірі 142 066,00 грн, яка внесена ОСОБА_1 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області згідно з квитанцією 0.0.1169436657.1 від 25 жовтня 2018 року.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 2380/100000 частки нежитлової будівлі - цех батьківського стада курей, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 рокукасаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково. Постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Каховського міськрайонного суду
від 29 жовтня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про припинення права власності у спільному майні скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Каховського міськрайонного суду від 29 жовтня
2018 року не переглядалося.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи. Рух справи в суді касаційної інстанції
У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просив постанову Херсонського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року скасувати та залишити в силі рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 жовтня 2018 року. Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилався на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків викладених у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-68цс14 та постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі
№ 345/2723/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 552/3965/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребувано матеріали справи.
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , у якому він просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відмову від позову
У червні 2021 року до Верховного Сулу надійшла заява представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відмову від позову, у якій заявник просив прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні; визнати нечинними судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі; повернути позивачеві грошові кошти у розмірі 142 066,00 грн, внесені ним на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області згідно з квитанцією 0.0.1169436657.1 від 25 жовтня
2018 року, зобов'язавши територіальне управління Державної судової адміністрації в Херсонській області перерахувати зазначені кошти на розрахунковий рахунок, реквізити якого зазначені ним у цій заяві.
У липні 2021 року ОСОБА_1 направив до Верховного Суду заяву, у якій зазначив, що підтримує раніше подану його представником ОСОБА_2 заяву про відмову від позову, та повідомив, що йому відомі та зрозумілі наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі, передбачені статтями 255, 256 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Відповідно до статті 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно з частинами першою-третьою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Ураховуючи, що позивач подав заяву про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі ОСОБА_1 відомі та зрозумілі, така заява підлягає задоволенню, провадження у справі закриттю, а рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 жовтня 2018 року та постанова Херсонського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року підлягають визнанню нечинними.
Щодо повернення грошових коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду
Відповідно до частини другої статті 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Згідно з квитанцією 0.0.1169436657.1 від 25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 вніс на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, згідно з квитанцією 0.0.1169436657.1 від 25 жовтня 2018 року, грошові кошти у розмірі 142 066,00 грн (розрахунковий рахунок 37317053001110, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ, код отримувача - 26283946, МФО отримувача - 820172).
Депозитний рахунок суду, який відкритий в управлінні державної казначейської служби не є бюджетним рахунком, а є спеціальним реєстраційним рахунком для обліку депозитних сум. Кошти, які зараховуються на цей рахунок є власністю осіб, що їх внесли та підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням із настанням відповідних умов.
Оскільки позивач відмовився від позову і така відмова прийнята судом, підстави знаходження на депозитному рахунку внесених ним грошових коштів відпали, заява ОСОБА_1 про їх повернення підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 206, 400, 408 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні.
Визнати нечинними рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 жовтня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду
від 15 вересня 2020 року.
Закрити провадження у цивільній справі 658/3625/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) грошові кошти у розмірі 142 066,00 грн, внесені ним 25 жовтня
2018 року на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, згідно з квитанцією 0.0.1169436657.1 від 25 жовтня 2018 року, шляхом їх перерахування Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», ІBAN НОМЕР_2 , рахунок одержувача - НОМЕР_3 , МФО - 305299, одержувач - ОСОБА_1 .
З моменту постановлення ухвали судом касаційної інстанції визнані нечинними рішення судів першої та апеляційної інстанцій втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак