23 липня 2021 року
м. Київ
справа № 810/4607/17
адміністративне провадження № К/9901/58492/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року (ухвалене у складі головуючого судді Василенко Г.Ю.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Кузьменка В.В., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.),
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі також - відповідач), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900 (далі - Закон № 900), статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - Постанова № 988);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до Закону № 900, статті 63 Закону № 2262-XII, Постанови № 988, з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 16 травня 2017 року № 22/6-4468 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 1 січня 2016 року, починаючи з 1 січня 2016 року, з включенням до сум грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, надбавки особам, які працюють в умовах режимних обмежень 15%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність 50%, надбавки за особливо важливі завдання 50% та премії 74,2%, що входять до розрахунку пенсії ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону № 2262-XII. Постановою № 988 затверджені розміри грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України, а тому він, як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України, має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення поліцейських. Однак, відповідачем безпідставно нездійснений перерахунок вказаної пенсії. На підставі цього, позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області проявляє протиправну бездіяльність щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії, а тому ОСОБА_1 за захистом своїх прав звернувся до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача як колишнього працівника міліції, на підставі Постанови № 988. Таким чином, відповідач, - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, - допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у неперерахунку пенсії позивача та непроведенні її виплати позивачу у новому розмірі. Щодо часу, із якого належить перерахувати позивачу пенсію, суди заначили, що перерахунок пенсії позивача має бути проведений з 1 січня 2016 року, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що довідка за №22/6-4468 від 16 травня 2017 року, за якою Головне управління було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії у Головному управлінні, відсутня. Відтак, зобов'язуючи Головне управління здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки №22/6-4468 від 16 травня 2017 року, суд першої інстанції не дослідивши належним чином докази по справі, своїм рішенням призвів до неясності у процесі його подальшого виконання. Відтак виконання такого рішення суду є незрозумілим, оскільки підставою перерахунку вказана довідка, яка відсутня у Головному управлінні як така, що була передана з дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45). Таким чином, приймаючи рішення у справі, судами першої та апеляційної інстанції не було взято до уваги положення постанов Кабінету Міністрів України №45 та №988, якими було визначено порядок здійснення перерахунку пенсії колишнім працівникам міліції, за прирівняною посадою поліцейського. При цьому судами, всупереч нормам законодавства, було зобов'язано провести перерахунок пенсії з включенням до сум грошового забезпечення надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 50% та надбавки за оперативно-розшукову діяльність 50%.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Касаційна скарга надійшла до суду 7 серпня 2018 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 серпня 2018 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №810/4607/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
У зв'язку з обранням судді Гриціва М.І. до Великої Палати Верховного Суду, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року № 790/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
У зв'язку з постановленням ухвали Верховного Суду від 29 червня 2021 року про самовідвід головуючого судді Стеценка С.Г., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 1 липня 2021 року № 1173/0/78-21, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 липня 2021 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Берназюка Я.О., суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 липня 2021 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
3 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 2010 року є пенсіонером органів внутрішніх справ України, якому призначена та виплачується пенсія за вислугою років відповідно до Закону № 2262-XII.
Листом від 3 лютого 2017 року за вихідним № 1461/05/22-2017 Міністерство внутрішніх справ України направило до Пенсійного фонду України повідомлення про підстави перерахунку пенсії пенсіонерам органів внутрішніх справ України (міліції).
28 березня 2017 року за вихідним № 9493/02-23 Пенсійний фонд України повідомив свої територіальні органи про підготовку та надання списків пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ, які мають право на перерахунок пенсії до Ліквідаційних комісій УМВС України.
На підставі отриманих списків, Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Київській області, 16 травня 2017 року виготовила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку за № 22/6-4468 про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, згідно додатку 2 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
Надалі позивач звернувся до відповідача про перерахунок пенсії, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області відмовило здійснювати перерахунок та виплату пенсії.
Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо непроведення перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною другою статті 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
7 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про національну поліцію» 2 липня 2015 року №580-VIII (Закон - №580-VIII), крім окремих положень, визначених у пункті 1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон №900-VIII, яким статтю 63 Закону №2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Законом №900-VIII доповнено також пункт 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII абзацом другим, відповідно до якого за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Крім того, статтею 102 Закону № 580-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом № 2262-XII.
Кабінет Міністрів України Постановою №988 встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади та оклади за спеціальні звання колишніх працівників міліції. Ця постанова набрала чинності 2 грудня 2015 року.
Таким чином, у зв'язку зі змінами в грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими постановою № 988, та враховуючи зазначені вище положення частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що у колишніх працівників міліції виникло право на перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Згідно з положеннями пунктів 1- 3 Порядку № 45 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України державні органи повідомляють у п'ятиденний строк ПФУ про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. ПФУ повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками.
Так, зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Київській області 16 травня 2017 року виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку за № 22/6-4468 про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, згідно додатку 2 Порядку №45.
Однак, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня довідка Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області №22/6-4468 від 16 травня 2017 року. Натомість матеріали справи містять довідки №П-1684 від 23 травня 2017 року та №п-1684 без зазначення дати видачі.
Про відсутність довідки №22/6-4468 від 16 травня 2017 року в Управлінні також наголошує відповідач, пов'язуючи з цим неможливість виконання судового рішення. У зв'язку з вказаним, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зверталось до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області та просило, з метою належного та вчасного виконання рішення суду, надіслати Управлінню довідку від 16 травня 2017 року № 22/6-4468, на що Ліквідаційною комісією повідомлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №810/4607/17 не зобов'язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Київській області вчиняти відповідні дії.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що позивач звертався до Київського окружного адміністративного суду з заявою про виправлення описки в рішенні суду в частині правильного зазначення номеру довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області, на підставі якої мав бути зроблений розрахунок, а саме №П-1684 від 23 травня 2017 року.
Водночас, Київським окружним адміністративним судом ухвалою від 5 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, було відмовлено в задоволенні вказаної заяви, мотивуючи це тим, що позивач фактично просить не виправити помилку, зумовлену неправильним написанням слів (цифр), а зазначити про наявність довідки, яка не була предметом дослідження суду.
В свою чергу, колегія суддів Верховного Суду вважає, що і довідка Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області від 16 травня 2017 року № 22/6-4468 не могла бути предметом судового дослідження, оскільки, як зазначено вище, така відсутня в матеріалах справи.
Крім того, скаржник в касаційній скарзі звертає увагу на те, що зобов'язуючи Головне управління здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки №22/6-4468 від 16 травня 2017 року, якої фізично немає у відповідача, суд першої інстанції, не дослідивши належним чином докази у справі, своїм рішенням призвів до неясності у процесі його подальшого виконання. Відтак відповідач наголошує, що виконання даного рішення є незрозумілим, оскільки підставою перерахунку вказана довідка, яка відсутня у Головному управлінні як така, що була передана з дотриманням Порядку №45.
Вказані обставини, а саме відсутність чи наявність довідки, з урахуванням якої судом зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії, мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а тому підлягали з'ясуванню у ході судового розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що виходячи зі змісту спірних у цій справі правовідносин та ураховуючи вищенаведені норми законодавства, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, оскільки не перевірено ці обставини належними та допустимими доказами.
Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року №16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011).
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
Разом з тим, без дослідження і з'ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Отже, як установлено колегією суддів Верховного Суду суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
С.М. Чиркін