22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 520/13288/19
адміністративне провадження № К/9901/24172/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 позов задоволено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
30.06.2021 ФОП ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021, в якій підставою касаційного оскарження зазначила пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Касаційна скарга не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якою встановлено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Підстава касаційного оскарження судових рішень, яку особа, що звертається з касаційною скаргою, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС зазначає у касаційній скарзі, повинна відповідати підставам задоволення (або відмови у задоволенні) позову.
Суд апеляційної інстанції підставою відмови у задоволенні позову вказав не доведення у судовому процесі обставин щодо отримання позивачкою грошових коштів на банківський рахунок в 2016-2018 роках за реалізацію продукції на виконання доручень ФОП ОСОБА_2 (комітента).
Суд апеляційної інстанції на підставі оцінки доказів у справі дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно кваліфікував отримані позивачкою грошові кошти її доходом, а, з врахуванням обсягу вчинених позивачкою операцій з постачання товарів (послуг) за січень-грудень 2016 року, правомірно визнав ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість із січня 2017 року.
Доводи ж позивачки щодо підстави касаційного оскарження стосуються встановленого факту отримання нею грошових коштів на банківський рахунок як комісіонером з наступною виплатою цих коштів власнику реалізованої продукції - комітенту ФОП ОСОБА_3 . Однак, цей факт судом апеляційної інстанції не був встановлений.
Відтак, посилання позивачки на висновок Верховного Суду в постановах від 31.07.2018 у справі №810/3897/14 та від 16.04.2019 у справі №1170/2а-3023/12 не відповідає підставі касаційного оскарження, передбаченій пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС.
Доводи ФОП ОСОБА_1 лежать у площині обставин у справі та можуть бути заявлені у межах підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328, частиною другою статті 353 КАС, однак, позивачка такі підстави не зазначила.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ять статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко