20 липня 2021 року
м. Київ
справа №444/348/18
адміністративне провадження №К/9901/59657/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу №444/348/18 (876/3762/18) за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання незаконною та скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (головуючий суддя - Гулид Р.М., судді: Кузьмич С.М., Улицький В.З.).
ОСОБА_1 звернувся до Жовківського районного суду Львівської області з позовом до заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №6523/20900/17 від 30.01.2018, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено штраф у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів - 79479,60грн.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано дії заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Я.І. протиправними. Скасовано постанову в справі про порушення митних правил №6523/20900/17 від 30.01.2018 винесену відносно ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач 27.04.2018 звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки її подано з пропуском процесуального строку і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції вказав, що статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, яка є спеціальною та встановлює особливі строки подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в цій категорії справ.
В межах строку на усунення недоліків апеляційної скарги Львівська митниця Державної фіскальної служби направила заяву про поновлення процесуального строку в якій зазначено, що відповідач керувався положенням статті 295 КАС України, в якому чітко вказано строк для апеляційного оскарження рішення суду, й подавши апеляційну скаргу 27.04.2018, оскаржив його в межах строку визначеного законом.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівській митниці Державної фіскальної служби на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2018 у справі №876/3762/18 відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд дійшов висновку, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки копію оскаржуваного рішення Львівською митницею Державної фіскальної служби отримано 11.04.2018, а апеляційну скаргу подано 27.04.2018, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Львівська митниця Державної фіскальної служби звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі Львівська митниця Державної фіскальної служби не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції в даній справі і вважає, що ухвалюючи таке рішення суд не дотримався норм процесуального та матеріального права, при цьому судом неповно з'ясовано усі фактичні обставини справи та порушено право відповідача на доступ до правосуддя й оскарження судового рішення.
Крім того, скаржник зазначив, що звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції керувався порядком оскарження, зазначеного судом першої інстанції у його резолютивній частині, яким визначено, що рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить закрити апеляційне провадження, оскільки рішення суду першої інстанції не стосується прав, свобод та інтересів Львівської митниці Державної фіскальної служби, бо така - не є особою, уповноваженою приймати постанови про притягнення до відповідальності за порушення митних правил. Такою особою, за твердженням представника позивача, є виключно посадова особа митниці - Скоромний Я.І., який є відповідачем у справі та має самостійну процесуальну дієздатність.
Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 569 МК України передбачено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України. Зазначене узгоджується з положеннями частини 2 статті 9 Закону України «Про державну службу».
Таким чином, доводи представника позивача про необхідність закриття провадження у справі є помилковими, оскільки заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби є посадовою особою суб'єкта владних повноважень та виконує завдання і функції держави, в особі митного органу, а тому рішення суду першої інстанції безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів Львівської митниці Державної фіскальної служби.
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є постанова про порушення митних правил №6523/20900/17 від 30.01.2018, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України та накладено штраф в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів - 79479,60грн.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Зокрема, частиною четвертою статті 286 КАС України встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Водночас, загальний строк на апеляційне оскарження визначений положеннями статті 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Зважаючи на те, що у даній справі предметом оскарження є рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, застосуванню підлягають саме приписи спеціальної норми, що визначає особливості провадження у такій категорії спорів, а саме статті 286 КАС України, в тому числі і щодо встановлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у такій справі.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи те, що у даній справі застосуванню підлягає стаття 286 КАС України, як спеціальна норма, яка, зокрема, визначає строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, то у разі неподання апелянтом у зазначений судом строк заяви про поновлення строку апеляційного оскарження або визнання судом наведених у такій заяві підстав для поновлення цього строку неповажними, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, повинен відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, представник скаржника не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2018, а тому, враховуючи приписи статті 286 КАС України, десятиденний строк на апеляційне оскарження слід відраховувати з моменту отримання даного рішення, тобто з 12.04.2018, що підтверджується наявним в матеріалах поштовим повідомленням про отримання поштового відправлення.
Зі змісту ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 слідує, що суд визнав неповажними наведені в заяві Львівської митниці Державної фіскальної служби підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наведені у заяві Львівської митниці Державної фіскальної служби підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки строк на апеляційне оскарження є процесуальним строком, який встановлюється законом, а не судом та наведені підстави не доводять неможливість відповідача звернутися до суду у встановлений законом строк у зв'язку з обставинами, які не залежать від останнього.
У касаційного суду наявні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на касаційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, з урахуванням визначених статтею 286 КАС України особливостей, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України в даній категорії адміністративних справ.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що наведені скаржником у заяві підстави пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними та наявністю підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2018.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,-
Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі №444/348/18 (876/3762/18) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова