23 липня 2021 року
Київ
справа №820/11117/15
адміністративне провадження №К/9901/28427/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А., перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі №820/11117/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Філіп Морісс Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС
За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділ VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
У касаційній скарзі відповідач просить здійснити касаційний розгляд справи за участю його представника.
Водночас, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень з урахуванням положень частини першої статті 344, частин п'ятої, шостої статті 262 КАС України, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому в задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Крім того, згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні за участю сторін (їх представників), тобто відбувся її публічний розгляд.
За приписами пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження- це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, розгляд цієї справи можливий в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Крім того, 13 грудня 2018 року від Офісу великих платників ДФС надійшло клопотання про заміну первісного відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на належного - Офісу великих платників ДФС.
Згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З огляду на положення наведеної норми, Суд вважає за можливе здійснити заміну відповідача на належного - Офіс великих платників ДФС.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Керуючись статтями 4, 12, 340 КАС України,
Прийняти касаційну скаргу № К/9901/28427/18 до свого провадження.
Відмовити в задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про розгляд справи за участю його представника.
Замінити первісного відповідача у справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС - його правонаступником - Офісом великих платників ДФС.
Закінчити підготовку справи № 820/11117/15 до касаційного розгляду.
Призначити касаційний розгляд справи № 820/11117/15 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, буд. 8, корп. 5 у порядку письмового провадження з 26.07.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
І.А. Гончарова,
Суддя Верховного Суду