29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" липня 2021 р. Справа № 924/565/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Коваль Лариси Василівни, м. Волочиськ Хмельницької області
до Волочиського районного споживчого товариства, м. Волочиськ Хмельницької області
до підприємства споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" м. Волочиськ, Хмельницької області
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.04.2021р.
Фізична особа-підприємець Коваль Лариса Василівна м. Хмельницький звернулася з позовом до Волочиського районного споживчого товариства м. Волочиськ, Хмельницької області до підприємства споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" м. Волочиськ, Хмельницької області про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.04.2021р. серія та номер 2461, ресторан "Дружба", загальною площею 433,1 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2284769868000. В обґрунтування порушеного права посилається на те, що між Волочиським районним споживчим товариством та фізичною особою - підприємцем Коваль Ларисою Василівною укладено договір оренди приміщення від 16.03.2016р. за умовами п. 7.1.11 договору, позивач мав переважне право на викуп орендованого приміщення після закінчення терміну дії договору оренди приміщення.
Натомість в порушення умов даного договору між відповідачами (Волочиським районним споживчим товариством та підприємством споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС") було укладено договір купівлі - продажу вказаного майна чим було порушено права позивача за договором оренди приміщення №бн від 16.03.2016р.
Ухвалою суду області від 07.06.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/565/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 21.07.2021р. в підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.08.2021р.
22.07.2021 на адресу суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Коваль Лариси Василівни (від 21.07.2021) про забезпечення позову, в якій просить зобов'язати підприємство споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" не вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо), а саме нежитлового приміщення, ресторан " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загального площею 433,1 кв.м., що розташоване за адресою м. Волочиськ, Хмельницька область, вул. Незалежності, 7А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2284769868000, на період розгляду справи № 924/565/21 Господарським судом Хмельницької області
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань підприємство споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" перебуває у стані припинення з 09.06.2021 згідно внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 09.08.2021.
Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Враховуючи те, що підприємство споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" перебуває у стані реорганізації, тому як наслідок у майбутньому його діяльність буде припинена.
На даний час підприємство споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" є власником нежитлового приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 433,1 кв.м., що розташоване за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ по вул. Незалежності, 7А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2284769868000 згідно договору купівлі-продажу від 14.04.2021 серія та номер 2461.
Позивач зазначає, що з 16.03.2016 орендувала нерухоме майна (ресторан «Дружба»), що розташоване у м. Волочиськ Хмельницької області по вул. Незалежності, 7А згідно договору оренди, укладеного між Волочиським районним споживчим товариством Хмельницької ОСС та ОСОБА_1 .
Суд, розглядаючи подану заяву про забезпечення позову, враховує таке.
Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з поданої заяви, позивач вважає за необхідне застосувати заходи, оскільки на його думку існує реальний ризик відчуження майна, оскільки підприємство споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" м. Волочиськ, Хмельницької області перебуває у стані припинення як юридичної особи, а предмет забезпечення по договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, за яким триває розгляд справи буде відчужено іншій особі.
Разом з тим позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів у підтвердження того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, враховуючи предмет позовних вимог (визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення).
Крім того, судом враховується, що позивачем не надано доказів які б свідчили про намір відповідачів здійснити відчуження нерухомого майна. Витяг з реєстру який свідчить про те, що підприємство споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" знаходиться в стадії припинення не є доказом того, що спірне майно має бути відчужено.
Відтак, здійснивши оцінку заяви позивача, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих та підтверджених належними та достатніми доказами доводів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову не досліджується обґрунтованість позову, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Коваль Лариси Василівни про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили 23.07.2021.
Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Ухвала підписана 23.07.2021р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 5 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( АДРЕСА_2 ) (реком. з повід.)
3 - представнику позивача (Заїка В.В., 29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе,7Б)(реком. з повід.)
4 - відповідачу 1 (31200, м. Волочиськ, Хмельницької обл., вул. Котляревського,4)(реком. з повід.)
5 - відповідачу 2 ( 31200, м. Волочиськ, Хмельницької обл., вул. Незалежності,7А) (реком. з повід.)