Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"15" липня 2021 р.Справа № 922/897/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайнлофт" про ухвалення додаткового рішення (вх. 15704) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайнлофт" (61058, м. Харків, вул. Культури, 8 ; ідент. код 42998694)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудус" (61010, м. Харків,
Гімназійна набережна, 18а, оф. 306; ідент. код 41233942)
про стягнення 202500,35 грн.
за участю представників:
позивача - не зявився
відповідача - Грабко О.Г., директор, згідно витягу ЄДРПОУ
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизайнлофт", 19.03.2021 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудус" з вимогою про стягнення грошових коштів у сумі 202500,35 грн, з яких 37839,00 грн штраф 30% від вартості несвоєчасної поставки товару; 2424,15 грн неустойка у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; 50160 грн подвійна вартість відновлення товару з виявленими недоліками; 12376 грн штраф 20% за невиконання гарантійних зобов'язань; 107671,2 грн пеня у розмірі 1% від вартості товару з недоліками за порушення строків виконання гарантійних зобов'язань. Судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу, позивач просить покласти на відповідача. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 0102ДЛ поставки товарів, укладеним між сторонами 01.02.2020 року в частині поставки товару своєчасної та належної якості.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30 червня 2021 року позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайнлофт" 37839,00 грн штраф 30% від вартості несвоєчасної поставки товару; 2424,15 грн неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; 50160 грн подвійної вартості відновлення товару з виявленими недоліками; 12376 грн штраф 20% за невиконання гарантійних зобов'язань; 107671,20 грн пені у розмірі 1% від вартості товару з недоліками за порушення строків виконання гарантійних зобов'язань та також: 3037,51 грн. судового збору сплаченого позивачем при подачі позову.
06.07.2021 через канцелярію суду надійшла заява ТОВ "Дизайнлофт" про ухвалення додаткового рішення (вх. 15704), згідно з якою заявник просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 року заяву ТОВ "Дизайнлофт" про ухвалення додаткового рішення щодо розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду на 15.07.2021 року.
12.07.2021 р. позивачем на електронну адресу суду надано заяву про проведення засідання за відсутності представника позивача (вх. 16075), подану заяву про вирішення питання щодо розподілу судових витрат підтримано у повному обсязі.
15.07.2021 року представник відповідача подав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 16614), згідно з якою просить суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявником не підтверджено факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката. Одночасно відповідач зазначає, що витрати на суму 22000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Представник позивача у судове засідання не з'явився.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.07.2021 року заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, наполягаючи на їх завищеному розмірі та недоведеності належними доказами з підстав викладених у відповідних запереченнях.
Розглянувши заяву ТОВ "Дизайнлофт", суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню частково, огляду на таке.
Відповідно до приписів статей 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 Кодексу). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Кодексу).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд встановив, що ТОВ "Дизайнлофт" у позовній заяві від 19.03.2021 р. вказуючи попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які воно планує та очікує понести в зв'язку із розглядом справи зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу у даній справі складають 24500 грн, з яких 14500 грн витрати пов'язані з досудовою підготовкою справи, 10000 грн очікувані витрати на ведення справи в суді першої інстанції.
На підтвердження понесених витрат на надання професійної правничої допомоги позивачем подано суду копію Договору № 01/08/2020-1 про надання професійної правничої допомоги від 01.08.2020р. (т. 1. а.с. 175-175), копію акту прийому-передачі наданих послуг від 02.07.2021 р. на суму 7500,00 грн. (т. 1. а.с. 177), копію акту прийому-передачі наданих послуг від 18.03.2021 р. на суму 14500,00 грн. (т. 1. а.с. 178), копію додатку № 1 до договору, в якому узгоджені ціни за надані послуги (т. 1. а.с. 179), копію рахунку на оплату № 25 від 02.07.2021р. на суму 22000грн. (т. 1. а.с. 180).
Згідно з п. 1.1 Договору № 01/08/2020-1 про надання професійної правничої допомоги від 01.08.2020р., виконавець (адвокат Гавриленко Ольга Володимирівна) в порядку та на умовах, визначених вказаним Договором та чинним законодавством України, без обмеження повноважень зобов'язується надавати Замовникові (Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайнлофт») правову допомогу шляхом: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Замовника; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру за дорученням Замовника; представництва інтересів, захист прав Замовника як потерпілого, як юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, як третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництва інтересів Замовника у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, зокрема підписання позовних заяв та інших процесуальних документів (заяви про відмову від позову, уточнення позовних вимог, укладення мирової угоди тощо), а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництва інтересів Замовника в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до п. 1.2 договору № 01/08/2020-1, на підтвердження факту надання виконавцем замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього договору, складається акт прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 4.4 договору, оплата виконаних послуг здійснюється замовником не пізніше 10 днів з дня отримання акту прийому-передачі наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Пунктом 7.1.-7.2 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та закінчується 31 груда 2021 року, а в частині сплати грошових коштів - до повного виконання такого обов'язку.
З поданого позивачем Акту прийому-пepeдачі наданих послуг від 18.03.2021 р. до договору про професійної правничої допомоги від 01.08.2020р. вбачається, що вартість послуг, наданих виконавцем по цьому акту за період з 01.08.2020 по 18.03.2021 р. склала 14500,00 грн., які складаються з:
- аналізу наданих замовником матеріалів (договір поставки № 0102ДЛ від 01.02.2020 року, специфікація № 1 від 04.03.2020, рахунків фактур, видаткових накладних, претензії постачальника), аналіз законодавства. Формування правової позиції - тривалість 6 година вартістю 6000,00 грн.;
- підготовка відповіді на претензію - тривалість 1 година вартістю 1000,00 грн.;
- підготовка запрошення на складання дефектного акту - тривалість 0,5 години вартістю 500,00 грн.;
- підготовка листа щодо усунення недоліків товару - тривалість 1 година вартістю 1000,00 грн.;
- підготовка вимоги про сплату коштів - тривалість 2 години вартістю 2000,00 грн.;
- аналіз листування з ТОВ "Вудус", підготовка позовної заяви - тривалість 4 годин вартістю 4000,00 грн.
З поданого позивачем Акту прийому-пepeдачі наданих послуг від 02.07.2021 р. до договору про професійної правничої допомоги від 01.08.2020р. вбачається, що вартість послуг, наданих виконавцем по цьому акту за період з 19.03.2020 по 02.07.2021 р. склала 7500,00 грн., які складаються з:
- участі в судових засіданнях тривалістю 5 годин вартістю 5000,00 грн.;
- підготовка відповіді на відзив - тривалістю 2,5 години на вартістю 2500,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Таким чином, позивачем документально підтверджено, що йому була надана правова допомога адвокатом Гавриленко О.В (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 1822 від 16.10.2012 р.). Заявник наголошує, що вказані послуги надані в межах справи № 922/897/21.
При цьому суд визнає безпідставними доводи відповідача щодо ненадання доказів оплати послуг, наданих позивачу, зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Таким чином, за наявності інших доказів надання послуг, зокрема, підписаного сторонами акту наданих послуг, сам факт неоплати таких послуг або подання неналежних доказів оплати, не може бути підставою для відмови у розподілі таких витрат між сторонами за результатами розгляду справи.
Разом з тим, витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу.
Тобто, за наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд не має права змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
А саме, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Разом з тим, судом враховано, що відповідачем подано до суду клопотання про відмову у стягнення витрат на послуги адвоката, в якій відповідач наголошує, що розмір зазначених позивачем витрат на правову допомогу у справі № 922/897/21 в розмірі 22000,00 грн. є явно неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Суд беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11500,00 грн., із розрахунку складання позовної заяви - 4000,00 грн., участі в судових засіданнях - 5000,00 грн.; підготовка відповіді на відзив - 2500,00 грн., тобто послуг наданих адвокатом безпосередньо в межах господарської справи.
Натомість, у задоволенні вимог позивача про стягнення 10500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, оскільки послуги щодо аналізу наданих замовником матеріалів, підготовка відповіді на претензію, підготовка запрошення на складання дефектного акту, підготовка листа щодо усунення недоліків товару, підготовка вимоги про сплату коштів фактично є послугами з юридичного супроводу при здійсненні стороною своєї господарської діяльності. Так юридичний і документальний супровід та представництво прав та інтересів замовника є узагальнюючою послугою, яка в себе включає виконання зазначених вище робіт. Вказані послуги не є обов'язковими та позивачем не доведено, що такі витрати позивача були необхідними та безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи, а відтак не можуть відноситись до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в розумінні ст. 123 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд наголошує, що такі послуги фактично закладені та включені в підготовку і написання процесуальних документів, інших заяв по суті справи, та підготовку до участі в судових засіданнях. Тому, суд вважає за необхідне зменшити заявлену до стягнення суму на 10500,00 грн.
Одночасно суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договорами поставки, тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору. Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами ЦК України, ГК України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Для адвоката дана справа є звичайним розрахунковим спором, де адвокат мав дослідити підстави для перерахування заявлених для стягнення сум.
Таким чином, заявником не доведено, що такі витрати на суму 10500,00 грн. були неминучими, а тому суд не вбачає необхідності у відшкодуванні витрат за надані послуг щодо юридичного супроводу адвокатом господарської діяльності позивача та аналіз законодавства здійснений адвокатом, що є безпосередньою діяльністю адвоката.
Відтак, здійснюючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи, суд виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, вважає об'єктивними та підтвердженими витрати позивача на професійну правничу допомогу в межах цієї господарської справи у сумі 11500,00 грн.
При цьому, судом враховано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Враховуючи вищевикладене, заява позивача підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. 15704) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайнлофт" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудус" (61010, м. Харків, Гімназійна набережна, 18а, оф. 306; ідент. код 41233942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайнлофт" (61058, м. Харків, вул. Культури, 8 ; ідент. код 42998694) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 500,00 грн.
3. В іншій частині в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у справі відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ “Перехідних положень” ГПК України та п. 4 розділ Х “Прикінцеві положення” ГПК України.
Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 23.07.2021 р.
Суддя М.І. Шатерніков