Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
про залишення позовної заяви без руху
23 липня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/609/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Обласного комунального підприємста "Міжнародний аеропорт Рівне"
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина"
про стягнення 52 325,61 грн. боргу
Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" про стягнення 52 325,61 грн. боргу, який виник у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору на аеропортове обслуговування повітряних суден в аеропорту м.Рівне №16А/02-19 від 01.03.2019 р. А саме, відповідач не погасив своєчасно заборгованість за надані позивачем послуги з аеропортового та наземного обслуговування повітряних суден в аеропорту "Рівне".
При розгляді вказаної позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст.164 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. №1798-XII (у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., що діє з 15.12.2017 р.) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За умовами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Згідно ч.2 ст.9 Закону України, від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У Листі Вищого господарського суду України від 17.09.2012 р. № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" роз'яснено, що перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету господарський суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі або про прийняття скарги (заяви) до провадження. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
У даному випадку, з огляду на суму позовних вимог, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 270,00 грн.
Проте до суду у якості доказів сплати судового збору позивач не надав жодного документу.
При цьому надав заяву, у якій просить звільнити Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне", оскільки у нього відсутні достатні кошти на оплату судового збору, перебуває у важкому фінансовому становищі з 2014 року та має боржників, які невчасно розраховуються з боргами.
Суд, розглянувши вказану заяву, прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
У пункті 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ст.ст. 76, 79 ГПК України, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Наведене узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі №908/870/19.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін, рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, що є гарантією всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи. Порушення конституційних принципів правосуддя є неприпустимим, зокрема, й у питанні сплати судового збору.
Також суд враховує, що положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" дають право суду звільнити від сплати судового збору лише за наявності виключних обставин. Проте, зі змісту обґрунтувань заяви щодо звільнення від сплати судового збору не вбачається таких виключних обставин. При цьому відсутність достатніх коштів у позивача на рахунку та скрутний матеріальний стан суд не вважає виключною обставиною, що дає право суду звільнити від сплати збору.
Позивач не довів його приналежність до кола суб'єктів, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Позивачем не надано доказів, які б об'єктивно підтверджували неможливість оплати судового збору.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка, зокрема викладена в постановах від 01.04.2020 по справі №910/5257/19, від 30.03.2020 по справі №910/6636/18 та від 22.04.2020 по справі №910/11025/20.
Інших обставин, які б надавали можливість для звільнення від сплати судового збору, із підтвердженням їх доказами, позивачем суду не наведено.
Отже, за висновком суду заявник не навів виключних обставин, що є підставою для звільнення від сплати судового збору, та не надав доказів, що такі обставини настали, тому заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Водночас, суд зазначає, що сума судового збору у розмірі 2 270,00 грн. є адекватною та співмірною із заявленими позовними вимогами майнового характеру на суму 52 325,61 грн., а тому сплата судового збору у вказаній сумі не може розцінюватись як обмеження права на доступ до правосуддя, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72), у яких Європейський суд з прав людини визнає фінансування функціонування органів судової влади в якості "законної мети" та в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).
Також у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку суд вважає, що сплата судового збору не є обмеженням права на доступ до суду, а є легітимним (передбаченим законом) обов'язком заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір у розумному співвідношенні розміру судового збору у залежності від майнових чи немайнових вимог. Невиконання заявником такого обов'язку наділяє суд правом не приймати позов до розгляду та залишати позовну заяву без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. №1798-XII (у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., що діє з 15.12.2017 р.) якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Обласному комунальному підприємсту "Міжнародний аеропорт Рівне" в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
2. Залишити без руху позовну заяву від 14.07.2021 р. Обласного комунального підприємста "Міжнародний аеропорт Рівне".
3. Позивачу подати господарському суду Рівненської області через відділ канцелярії та документального забезпечення у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали:
- докази сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн. (платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA888999980313121206083017527; Код класифікації доходів бюджету 22030101 ; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Рівненської області (назва суду, де розглядається справа).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.07.2021 р. та оскарженню не підлягає.
Суддя Бережнюк В.В.