65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1971/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №2-913/21 від 20.07.2021р.), подану по справі, -
за позовом: ОСОБА_1
до відповідачів: ОСОБА_2 ,
приватного підприємства „Тайфун”
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
про визнання недійсним рішення загальних зборів та нової редакції статуту.
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) звернувся до господарського суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , приватного підприємства „Тайфун” про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників приватного підприємства „Тайфун”, яке оформлено протоколом №1/19 від 13.03.2019р., та визнання недійсною нової редакції статуту приватного підприємства „Тайфун”, затвердженої рішенням загальних зборів засновників приватного підприємства „Тайфун” від 13.03.2019р. Позовні вимоги обґрунтовані фактом порушення корпоративних прав позивача в результаті підписання спірного рішення загальних зборів у період поганого стану здоров'я ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.07.2021р. дана справа була призначена за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
20.07.2021р. до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що перебуває у власності приватного підприємства Тайфун”.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, за переконанням ОСОБА_1 , пов'язується із фактом можливості вжиття з боку відповідача заходів з метою розпорядження активами підприємства (відчуження, продажу, передання в заставу третім особам), що матиме наслідком порушення прав позивача. На підтвердження факту перебування у власності відповідача нерухомого майна позивачем було надано суду інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №266251087 від 16.07.2021р. При цьому, як зазначено позивачем, надати інформацію про зареєстровані за відповідачем транспортні засоби не вбачається за можливе, оскільки листом №05-Г/07/21 від 05.07.2021р. Головним сервісним центром МВС було відмовлено у наданні вказаної інформації.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 136, ч. 1 ст. 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
За приписами абзацу 3 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Господарський суд зазначає, що ОСОБА_1 в порушення вимог процесуального законодавства взагалі не було надано суду жодного доказу на підтвердження існування обставин, які свідчать про вжиття відповідачем заходів спрямованих на відчуження майна. Суд в черговий раз звертає увагу позивача, що лише теоретична можливість відчуження відповідачем у майбутньому належного йому майна не може бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Слід зазначити, що при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у даній справі є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ПП „Тайфун”, яке оформлено протоколом №1/19 від 13.03.2019р., та визнання недійсною нової редакції статуту підприємства. Натомість, позивачем у поданій до суду заяві не було наведено будь-яких доводів, які можуть свідчити про пов'язаність обраних заходів забезпечення позову та предмету спору, як не було наведено будь-якого доводу, який може свідчити, що застосування судом заходів забезпечення позову не матиме наслідком обмеження господарської діяльності відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що всупереч вимогам ст. 74 ГПК України, ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження існування обставин, які можуть призвести до ускладнення або зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а також не доведено суду існування зв'язку між обраними заходами забезпечення позову та предметом даного спору. Наведене має наслідком необхідність відмови у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, суд зазначає, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову розглянута судом 23.07.2021р. у зв'язку з перебуванням судді 22.07.2021р. у відпустці за сімейними обставинами.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала набрала законної сили 23.07.2021р. та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.П. Желєзна