79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.07.2021 справа № 914/891/21
за позовом: Фермерського господарства Цюпи Богдана Петровича, с. Переспа, Сокальський район, Львівська область
до відповідача: Сокальської міської ради, м. Сокаль, Львівська область
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів
про визнання за Фермерським господарством “Цюпи Богдана Петровича” право постійного користування земельною ділянкою
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Побігайленко Ю.-Б.
Представники:
Від позивача: Огорілко Юрій Володимирович - адвокат;
Від відповідача : не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства Цюпи Богдана Петровича, с. Переспа, Сокальський район, Львівська область до відповідача Сокальської міської ради, м. Сокаль, Львівська область за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів про визнання за Фермерським господарством “Цюпи Богдана Петровича” право постійного користування земельною ділянкою площею 9,2га в межах згідно планом, розташованою на території Переспівської сільської ради Червоноградського району (Сокальського району) Львівської області, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була раніше надана ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право користування землею Б №060329 від 1999 року.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.05.21о 10:00 год. Рух справи відображено в ухвалах суду.
Протокольною ухвалою суду від 03.06.2021 року клопотання про залучення до справи співвідповідача у справі за вх.№1992/21 від 13.05.2021 року позивачем відкликано та не розглядалося судом. Протокольною ухвалою суду від 01.07.2021 року заяву про уточнення позовних вимог в частині розміру земельної ділянки, а саме: 9,6577га, кадастровий №4624884800:08:000:0021 (вх № 13090/21) задоволено і постановлено розглядати справу в межах зазначених позовних вимог.
За приписами статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України та вирішення питань які підлягають з'ясуванню у порядку ст.182 ГПК України, ухвалою суду від 01.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.07.21.
В судове засідання 15.07.2021 року позивач явку представника забезпечив, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
В судове засідання 15.07.2021 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, 01.07.2021 року від відповідача надійшла заява за вх.№15002, в якій відповідач не заперечує проти позовних вимог та просить розглядати справу без його участі.
В судове засідання 15.07.2021 року третя особа явку представника не забезпечила.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи учасників справи
Правова позиція позивача
Згідно державного акту на право користування землею серії Б №060329 виданого Сокальською районною радою Цюпі Богдану Петровичу надана земля для ведення сільського господарства на території Переспівської сільської ради розміром 9,2га. Цим державним актом підтверджено, що за землекористувачем закріплюється в довічне успадковуване володіння 9.2га в межах згідно планом землекористування.
Протоколом зборів №1 від 17.11.20і5р. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийнято в члени фермерського господарства та затверджено нову редакцію Статуту. Згідно п. 7.1. Статуту, до земель господарства належить земельна ділянка, переданої у власність, що посвідчено Державним актом на право користування землею Б№060329, виданого Сокальською районною радою 1999року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть, а після смерті ОСОБА_1 спадщину котра складається із Фермерського господарства Цюпи Богдана Петровича прийняв його брат ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.07.2016р. До сьогоднішнього дня ФГ ОСОБА_1 користується вказаною земельною ділянкою та силачує за неї податки.
Згідно довідки, виданої Переспівської сільської ради №322 від 29.09.2020р. ФГ ОСОБА_1 користується па території Переспівської сільської ради Сокальського району земельною ділянкою в кількості 9.2га та сплачує за неї податки.
Просить визнати за право постійного користування ФГ ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 9,6577 га з врахуванням уточнення позову) в межах згідно з планом, розташованою на території Переспівської сільської ради Червоноградського району Львівської області, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була раніше надана ОСОБА_1 відповідно до Державного акту иа право користування землею серія Б №060329 від 1999 року.
Правова позиція відповідача.
01.07.2021 року від відповідача надійшла заява за вх.№15002, в якій відповідач не заперечує проти позовних вимог та просить розглядати справу без його участі.
Правова позиція третьої особи.
Аргументи третьої особи зазначені у поясненнях щодо позову (вх.№12997/21) та у клопотанні про приєднання до матеріалів справи (вх.№14738/21). Зокрема, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4624884800:08:000:0021 площею 9. 7567 га. відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2020 не передана Сокальській міській раді. Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності. Відтак будь-які рішення з питання користування землями комунальної власності, в тому числі і їх передачу уповноважена приймати Сокальська міська рада.
На сьогодні Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не є розпорядником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4624884800:08:000:0021 площею 9,7567 га, яка знаходиться на території Переспівської сільської ради Львівської області.
Обставини, встановлені судом.
ОСОБА_1 надана земля для ведення сільського господарства на території Переспівської сільської ради розміром 9,2га. згідно державного акту на право користування землею серії Б №060329, виданого Сокальською районною радою. Акт зареєстровано у книзі записів Державних актів на право користування землею за №157. Цим державним актом підтверджено, що за землекористувачем закріплюється в довічне успадковане володіння 9.2га в межах згідно планом землекористування.
Згідно Довідки №4186 ФГ ОСОБА_5 включено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 22382137. Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №546132 05.02.2009 відбулася заміна свідоцтва про державну реєстрацію, проведеної 12.01.1994 на підставі ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Протоколом зборів №1 від 17.11.2015р. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийнято в члени фермерського господарства та затверджено нову редакцію Статуту. Згідно п. 7.1. Статуту, до земель господарства належить земельна ділянка, переданої у власність, що посвідчено Державним актом на право користування землею Б№060329, виданого Сокальською районною радою 1999року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть за № НОМЕР_1 , а після смерті ОСОБА_1 спадщину котра складається із Фермерського господарства Цюпи Богдана Петровича, що належить йому на підставі статуту фермерського господарства, зареєстрованого 12 січня 1994 року розпорядженням Представника Президента у Сокальському районі Львівської області за №16, із змінами у новій редакції від 09 люто8го 2009 року за№1 408 105 0001 001274 витягу з ЄДРЮО ФО та ГО, прийняв його брат ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.07.2016р (спадкова справа №184 за 2016 рік, зареєстровано в реєстрі за №2 - 802). До сьогоднішнього дня ФГ ОСОБА_1 користується вказаною земельною ділянкою та сплачує за неї податки.
Згідно довідки, виданої Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області №322 від 29.09.2020р. ФГ ОСОБА_1 користується па території Переспівської сільської ради Сокальського району земельною ділянкою в кількості 9.2га та сплачує за неї податки.
Як вбачається, наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2021 № 59-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Сокальській міській раді (Сокальській територіальній громаді) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3447,9816 га, які розташовані на території Сокальської міської ради Сокальського району згідно з актом приймання - передачі, в тому числі землі котрі знаходяться на території Переспівської сільської ради.
Згідно даних кадастрової карти України спірна земельна ділянка зареєстрована за кадастровим номером 4624884800:08:000:0021 площею 9,7567 га., тип власності державний, цільове призначення земля запасу. Дата внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку: 2020-11-26. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого за заявою ОСОБА_2 спірна земельна ділянка зареєстрована за кадастровим номером 4624884800:08:000:0021 площею 9,7567 га.. Таким чином, органами державного земельного кадастру було проведено інвентаризацію земель із нанесенням фактичних даних на кадастрову карту. Розмір спірної земельної ділянки, яка виділена у постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акту на право користування землею серії Б № 060329 виданого Сокальською районною радою,- надана земля для ведення сільського господарства на території Переспівської сільської ради фактично становить не 9.2 га., а 9,7567 га.. Також ця інвентаризація земель проводилась в цілях адміністративної та земельної реформи внаслідок чого Переспівська сільська рада була приєднана до Сокальської міської ради.
Норми права та мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України від 18.12.1990, Земельним кодексом України від 25.10.2001, Законом України «Про селянське (фермерське) господарство», Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (у редакції, чинній на момент створення позивача) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (у редакції, чинній на момент створення позивача) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (у редакції, чинній на момент створення позивача), селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (у редакції, чинній на момент створення позивача), громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.
Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (у редакції, чинній на момент створення позивача) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки фізичній особі, земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб'єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» (який втратив чинність 29.07.2003 у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про фермерське господарство») після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.
Таким чином, законодавством, чинним на момент створення Фермерського господарства, було передбачено одержання земельної ділянки як обов'язкової умови для набуття правосуб'єктності селянського (фермерського) господарства як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов'язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства.
У статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).
Отже, як станом на момент створення позивача так і станом на даний час можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 ГК України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 ГК України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.
Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб'єктом такого використання може бути особа суб'єкт господарювання за статтею 55 ГК України.
З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи.
З цього часу обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.
Відповідно до ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції, чинній на момент смерті фізичної особи) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: добровільної відмови від земельної ділянки; закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; нераціонального використання земельної ділянки; використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; використання землі не за цільовим призначенням; невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.
Згідно ст. 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001 передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу України від 25.10.2001 земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач відмовився від права користування земельною ділянкою, а також, що земельна ділянка вилучалася для суспільних чи інших потреб.
З наведеного вбачається, що у земельному законодавстві (як чинному на момент створення позивача, смерті його засновника, так і станом на даний час) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства відсутня.
З урахуванням викладеного, у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством, до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.
Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.
Як встановлено судом, після отримання фізичною особою ОСОБА_1 Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ( Б №060329) для ведення сільського господарства та його державної реєстрації, останнім засновано ФГ ОСОБА_1 (Свідоцтво про державну реєстрацію ФГ Цюпи Богдана Петровича 12.01.1994 року, серія А01 №546132), яке зареєстроване як юридична особа.
Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації фермерського господарства воно набуло права та обов'язки землекористувача.
Слід зазначити, що 01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України від 25.10.2001, згідно з частиною першою статті 92 якого право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Вичерпний перелік осіб, які могли набувати земельні ділянки у постійне користування, був визначений у частині другій статті 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001. Фермерські господарства та фізичні особи до вказаного переліку не належали. Але у пункті 6 розділу Х «Перехідні положення» зазначеного кодексу було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду її строк мав визначатися відповідно до закону.
22.09.2005 Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, яким визнав неконституційним пункт 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 25.10.2001 щодо обов'язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 ЗК України від 25.10.2001, оскільки використання у ній терміна «набувають» (який означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь») вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).
Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення користувачем, який за ЗК України від 25.10.2001 не є суб'єктом такого права. Громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов'язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.
Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц та у постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.
Враховуючи викладене, право постійного користування земельною ділянкою, яке від засновника перейшло до Фермерського господарства Цюпи Богдана Петровича, не припинилося ані через смерть засновника, ані через зміни у земельному законодавстві.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги до відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 2 270,00грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Визнати за Фермерським господарством Цюпи Богдана Петровича (80082, с. Переспа, Сокальський район, Львівська область, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) право постійного користування земельною ділянкою площею 9,7567 га кадастровий номер 4624884800:08:000:0021 в межах згідно з планом, розташованою на території Сокальської міської ради Львівської області, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії Б №060329.
3.Стягнути з Сокальської міської ради Львівської області, (80000,м. Сокаль, вул. Шептицького, 44, Львівська область (ідентифікаційний код 26205171) на користь Фермерського господарства Цюпи Б.П. (80082, с. Переспа, Сокальський район, Львівська область, ідентифікаційний код 22382137) 2 270,00 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за такою веб-адресою - http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2021р.
Суддя С.М. Коссак