79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.07.2021 справа № 914/1372/21
м.Львів
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоресурс», м.Золочів Львівської області
до відповідача: Золочівського професійного ліцею, м.Золочів Львівської області
про стягнення 255257,24грн. заборгованості
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Зарицька О.Р.
Представники сторін:
від позивача: Чоповський І.В. адвокат;
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоресурс звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Золочівського професійного ліцею про стягнення 456136,24 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 24.05.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 23.06.2021.
07.06.2021, за вх.№13332/21, в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
11.06.2021, за вх.№13792/21, в документообігу суду зареєстровано поданий відповідачем відзив на позовну заяву з долученими доказами.
15.06.2021, за вх.№2543/21, в документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 255257,24грн.
18.06.2021, за вх.№14346/21, в документообігу суду зареєстровано подану позивачем відповідь на відзив.
Ухвалами суду від 23.06.2021 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та прийнято до розгляду заяву позивача від 09.06.2021 №1 (вх.№2543/21 від 15.06.2021) про зменшення розміру позовних вимог та відкладено розгляд справи на 14.07.2021.
Представник позивача в судове засідання 14.07.2021 з'явився, позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
В судове засідання 14.07.2021 відповідач явки повноважного представника не забезпечив, причини неявки не повідомлено, хоча був належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи під розписку в попередньому судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов'язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов'язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 14.07.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач ствердив, що між сторонами було укладено договори про надання послуг з постачання теплової енергії №2 від 29 січня 2020 року та №1 від 25.01.2021. З 19 грудня 2020 року по 17 березня 2021 року ТОВ «Золочівенергоресурс» поставило, а Золочівським професійним ліцеєм спожито 555.471 Гкал теплової енергії, на загальну суму 1 058 777,04 грн. Відповідач частково оплачено за спожиту теплову енергію у розмірі 602 641,00 грн. В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 255257,24 грн.
Позиція відповідача.
Заперечуючи фактичні обставини справи, викладені в позовній заяві, зводить свою позицію до того, що Золочівський професійний ліцей є державним навчальним закладом, фінансування якого здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань. Відхилення від зазначеного фінансування є порушенням норм бюджетного законодавства.
Відповідач зазначив, що Позивач не вказав всі оплачені Відповідачем кошти, а саме 20.05.2021р.- 50220,00 грн.; 31.05.2021р.- 150 659,00 грн.
Відповідач вважає, що позивач є фактично монополістом надання послуг з централізованого теплопостачання , про що свідчить укладення договору з теплопостачання у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» як «відсутність конкуренції з технічних причин», (протокол засідання тендерного комітету та звіт про результати проведення процедури закупівлі додається). Користуючись своїм монопольним правом Позивачем забезпечено укладання договору без урахування бюджетної специфіки фінансування державних установ. Також Відповідач зазначає, що Договір №1 від 25.01.2021 року в частині «Ціна, порядок оплати та загальна вартість Договору» суперечить законодавств.
Відтак, Відповідач просить визнати недійсним п. 25, п.26 та п. 27 Договору недійсним та відмовити у позові.
Обставини справи.
29 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоресурс» та Золочівським професійним ліцеєм укладено договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії №2.
Відповідно до п.1 Договору, Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з ДК 021:2015-09320000-8-Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (послуги теплопостачання), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.
Згідно з п. 42 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року включно. Сторони домовилися, що умови даного Договору застосовуються до відносин між ними з 01 січня 2020 року, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України (п.42. Договору).
25 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоресурс» та Золочівським професійним ліцеєм укладено договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії №1 (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору, Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з ДК 021:2015-09320000-8-Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (послуги теплопостачання), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.
У відповідності до п.2 Договору, Виконавець надає Споживачеві послуги з централізованого опалення в обсязі 438,49 Гкал.
Загальна вартість цього Договору є змінною та визначається як загальна вартість наданих за ним послуг з урахуванням тарифів на теплову енергію чинних на момент надання послуг. Виходячи з тарифів на теплову енергію, чинних на момент укладення цього Договору його загальна вартість, виключно на момент укладення, складає 838 820,00 (вісімсот тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 копійок) грн. з ПДВ (п. 24 Договору).
Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплата послуги виконавцю - не може перевищувати місяць (п. 25 Договору).
Згідно з п. 27 Договору, Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року включно. Сторони домовилися, що умови даного Договору застосовуються до відносин між ними з 01 січня 2021 року, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України (п.42. Договору).
ТзОВ «Золочівенергоресурс» виставило рахунки на оплату Золочівському професійному ліцею та надіслало акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):
рахунок №ZR-0000008 від 22 січня 2021 року на суму 132 403, 30 грн. (поставлено 71,208 Гкал з /9.12.20р. - 31.12.20р.) та акт №ZR-0000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг);
рахунок №ZR-0000009 від 22 січня 2021 року на суму 268 321, 01 грн. (поставлено 140,266 Гкал з 31.12.20р. - 22.01.21р.) та акт №ZR-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг);
рахунок №ZR0000026 від 01 лютого 2021 року на суму 120 094, 62 грн. (поставлено 62,780 Гкал з 22.01.21р. - 31.01.21р.) та акт №ZR-0000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг);
рахунок №ZR-0000066 від 28 лютого 2021 року на суму 356 565, 1 1 грн. (поставлено 186,396 Гкал з 31.01.21р. - 28.02.21р.) та акт №ZR-0000069 здачі-прийняття робіт (надання послуг);
рахунок №ZR-0000079 від 17 березня 2021 року на суму 181 393, 00 грн. (поставлено 94,824 Гкал з 28.02.21р. - 17.03.21р.) та акт №ZR-0000082 здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Зазначені Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані Сторонами (виконавцем та споживачем).
З 19 грудня 2020 року по 17 березня 2021 року ТОВ «Золочівенергоресурс» поставило, а Золочівським професійним ліцеєм спожито 555,471 Гкал теплової енергії, на загальну суму 1058777,04 грн.
Відповідачем оплачено за спожиту теплову енергію: 08 лютого 2021 року - 75 330,00 грн., 02 березня 2021 року - 75 330.00 грн., 19 березня 2021 року - 301 321,00 грн., 05 квітня 2021 року - 75 330,00 грн Всього на суму 602 641,00 грн.
Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2021-квітень 2021 на суму 456136,24 грн..
05 квітня 2021 року ТОВ «Золочівенергоресурс» пред'явило претензію Золочівському професійному ліцею про сплату заборгованості за спожиту споживачем теплову енергію. Відповіді на претензію не отримано.
В процесі розгляду справи відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 200879,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №167 від 20.05.2021р.- 50220,00 грн. та №180 від 31.05.2021р.- 150 659,00 грн.
В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 255257,24 грн.
Оцінка суду.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 (з наступними змінами та доповненнями) виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; об'єкти у сфері теплопостачання - теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовуються для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України " Про теплопостачання" діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договорів про надання послуг з постачання теплової енергії від 29.01.2020 №2 та від 25.01.2021 №1 поставив відповідачу теплову енергію на суму 1058777,04 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ZR-0000009, №ZR-0000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг); №ZR-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг); №ZR-0000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг); №ZR-0000069 здачі-прийняття робіт (надання послуг); №ZR-0000082 здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Відповідачем не заперечено факт поставки теплової енергії на зазначену суму.
Згідно з п. 27 Договору, Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідачем оплачено за спожиту теплову енергію лише у розмірі 803520,00 грн, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, що знаходяться в матеріалах справи. Доказів погашення решта заборгованості у розмірі 255257,24 грн. матеріали справи не містять.
Що стосується доводів відповідача щодо причин неоплати заборгованості, у зв'язку із відсутності фінансування з бюджету на оплату поставленої теплової енергії, суд зазначає наступне.
Відносини, які виникли між сторонами, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників і регулюються актами цивільного законодавства України. Відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не звільняє його від обов'язку виконати свідомо взяте ним зобов'язання за договором (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018р. у справі №915/13/17).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, які є джерелом права згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Щодо вимоги відповідача у прохальній частині відзиву на позовну заяву, а саме: визнати Договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії №1 від 25.01.2021 р. в частині «Ціна, порядок оплати та загальна вартість Договору», зокрема п.25, п.26, п.27 Договору недійсним як такий, що суперечить Законодавству, суд зазначає наступне.
Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов'язки учасників справи, серед яких зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.1, п.3 ч.1 ст.42); учасники справи зобов'язані зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.42).
Відповідно до частин 1-4 ст.165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: 1) найменування (ім'я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 ГПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Таким чином, положеннями чинного ГПК України не передбачено заявлення відповідачем вимог у відзиві на позовну заяву.
Відповідач не був позбавлений права і можливості подати зустрічний позов (у строки, визначені судом в ухвалі суду від 24.05.2021 у даній справі), з вимогою про визнання Договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії №1 від 25.01.2021 р. в частині «Ціна, порядок оплати та загальна вартість Договору», п.25, п.26, п.27 недійсним. Крім того, із зазначеною вимогою відповідач мав право звернутися до суду поза межами даної справи шляхом подання окремого позову.
Також є необхідним зазначити відповідачу, що відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Постанови пленуму Вищого господарського суду України, на які має місце посилання відповідачем у відзиві на позовну заяву, не є постановами Верховного Суду в розумінні ч.4 ст.236 ГПК України.
За наведеного, суд вважає неправомірним, таким, що суперечить положенням ГПК України, заявлення відповідачем у відзиві на позовну заяву вимоги про визнання Договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії №1 від 25.01.2021 р. в частині «Ціна, порядок оплати та загальна вартість Договору», зокрема п.25, п.26, п.27 Договору недійсним.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають до задоволення повністю до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 255257,24 грн.
Судові витрати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем заявлено вимогу майнового характеру: про стягнення 456136,24 грн. та сплачено судовий збір в сумі 6842,04 грн. (1,5 % від ціни позову), згідно платіжного доручення №2543 від 18.05.2021.
В процесі розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог до 255257,24 грн., а тому відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір щодо визначеної позивачем ціни позову (255257,24 грн.) становить 3828,86 грн. (1,5 % від ціни позову).
Позивачем подано клопотання від 08.07.2021 №2 (вх.№2884/21 від 08.07.2021), у якому просить суд повернути з Державного бюджету України частину сплаченого судового збору у розмірі 3013,18 грн., за платіжного доручення №2543 від 18.05.2021.
З врахуванням вищенаведеного, клопотання позивача підлягає задоволенню і сплачений судовий збір, згідно платіжного доручення №2543 в розмірі 3 013,18 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Золочівенергоресурс" (80700, Львівська обл., Золочівський район, місто Золочів, вулиця Шашкевича, будинок 28, код ЄДРПОУ 38108799).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача у розмірі 3828,86 грн. у співвідношенні до ціни позову -255257,24 грн. (1,5% від ціни позову), з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Золочівського професійного ліцею (80700, Львівська область, Золочівський район, місто Золочів, вулиця Павлова Академіка, будинок 72, код ЄДРПОУ 02545365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівенергоресурс" (80700, Львівська обл., Золочівський район, місто Золочів, вулиця Шашкевича, будинок 28, код ЄДРПОУ 38108799) 255 257,24 грн. основного боргу, 3828,86 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Золочівенергоресурс" (80700, Львівська обл., Золочівський район, місто Золочів, вулиця Шашкевича, будинок 28, код ЄДРПОУ 38108799) із Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 3 013,18 грн., сплачений згідно платіжного доручення №2543 від 18.05.2021.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписано 21.07.2021.
Суддя С.Б. Кітаєва