вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" липня 2021 р. м. Київ Справа № 911/831/21
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «АТОН-ХХІ», м. Київ
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНТАЙМ», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе
2) Фізичної особи-підприємця Кудінової Олени Миколаївни, Кіровоградська область, Гайворонський район, м. Гайворон
про стягнення грошових коштів
представники:
від позивача - А.С.Дудин
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - не з'явився
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «АТОН-ХХІ» №19/03/2020-01 від 19.03.2021 року (вх. №823/21 від 22.03.2021) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНТАЙМ» (далі - відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця Кудінової Олени Миколаївни (далі - відповідач 2) про стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу ФЛО №067 від 19.08.2020 у сумі 38728,40 грн., з яких 6900,00 грн. основного боргу та 31838,40 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 29.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/831/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.04.2021 року.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 20.04.2021 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відзиви на позов не надіслали.
Ухвалою суду від 20.04.2021 року відкладено підготовче провадження на 25.05.2021 року.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 25.05.2021 року повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відзиви на позов не надіслали.
Ухвалою суду від 25.05.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/831/21 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 06.07.2021 року.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 06.07.2021 року повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відзиви на позов не надіслали.
Ухвалою суду від 06.07.2021 року закрито підготовче провадження у справі №911/831/21 та призначено розгляд справи по суті на 20.07.2021 року.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 20.07.2021 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2021 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Судом враховано, що ухвали Господарського суду Київської області направлялись відповідачу на юридичну адресу відповідача 1: 01032, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 9, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.03.2021 року №561388251699 та на юридичну адресу відповідача 2: 26300, Кіровоградська область, Гайворонський район, м. Гайворон, вул. Дзержинського, буд. 69/23, кв. 4 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.03.2021 року №442306293078. Однак, поштові конверти, адресовані відповідачу 1 та 2, повернуто суду підприємством зв'язку із зазначенням причин повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, ухвали суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, вони знаходяться у вільному доступі, тоді як згідно ст.ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідачі належним чином та завчасно повідомлялись про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов'язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників відповідачів.
Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 20.07.2021 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АТОН-ХХІ» (за договором - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАНТАЙМ» (за договором - лізингоодержувач) 19.08.2020 року укладено Договір фінансового лізингу №ФЛО №071 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, лізингодавець зобов'язується набути у власність у ТОВ «ВІННЕР ТРЕЙД ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 43643609), плиту індукційну 6-ти конфорочну сер.№90975.1.4, 2020 року випуску з основними параметрами згідно Додатку №4 (далі - предмет лізингу), відповідно до встановленої лізингоодержувачем у Замовленні (Додаток №4) специфікації та передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) визначену в Додатку №2 до Договору. Продавець (постачальник) предмету лізингу (в т.ч. його окремих складових частин) (далі - продавець) визначається лізингоодержувачем у Замовленні (Додаток №4) до цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору, сторони визначають Договір як договір фінансового лізингу. Операція, що здійснюється за Договором, визначається сторонами, як фінансовий лізинг у відповідності до п.п. 14.1.97 ст. 14 Податкового кодексу України.
Згідно п. 2.1. Договору, строк лізингу становить 36 (тридцять шість) місяців з дня підписання Акту приймання-передачі предмету лізингу (Додаток № 3).
Пунктом 3.1 та 3.2 Договору визначено, що місячний лізинговий платіж нараховується в розмірі, визначеному у Додатку №1 до Договору, про що оформлюються акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) в частині відшкодування вартості майна та в частині сплати винагороди лізингодавцю. Акти складаються останнім днем кожного місяця протягом дії Договору. Загальна сума лізингових платежів, термін оплати («дата платежів») та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюються Договором та в «Графіку сплати лізингових платежів» (Додаток № 2), який є невід'ємною частиною Договору. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем не пізніше «дати платежу» шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок лізингодавця.
Відповідно п. 3.5. Договору, протягом дії договору розмір лізингових платежів може змінюватися за згодою сторін.
Згідно п. 3.9. Договору, склад лізингових платежів погоджується сторонами самостійно, з урахуванням положень Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 року №723/97-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, чинних у редакції на дату підписання Договору та включає в себе, зокрема: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно.
Пунктом 3.10. Договору визначено, що лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингові платежі в обсязі та в строки, передбачені у Додатку № 2 до цього Договору.
У п. 4.4. Договору передбачено, що сторони складають «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів». Акт, що визначений цим пунктом підписується комісією у складі представників двох сторін - лізингодавця та лізингоодержувача.
У разі прострочення лізингоодрежувачем строків оплати лізингових (в тому числі авансових) платежів (в тому числі сплата не в повному обсязі), лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штраф за кожен такий випадок розмірі: 5% від вартості предмету лізингу в разі прострочення сплати лізингового (авансового) платежу на строк більше 10 днів з дати, що визначена в графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2 до цього Договору); 10% від вартості предмету лізингу в разі прострочення сплати лізингового (авансового) платежу на строк більше 20 днів з дати, що визначена в графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2 до цього Договору); 15% від вартості предмету лізингу в разі прострочення сплати лізингового (авансового) платежу на строк більше 30 днів з дати, що визначена в Додатку №2 до цього Договору. Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, визначеним п. 6 ст. 232 ГК України та становить три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п.п. 10.2.1, 10.2.5 Договору).
Пунктом 10.3 Договору визначено, що під «вартістю предмета лізингу», визначеної пунктом 10.2. мається на увазі вартість предмета лізингу (з ПДВ), визначена в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2 до цього Договору).
Договір набирає чинності (вважається укладеним) з дня його підписання (п. 15.1 договору).
Відповідно до п. 15.2 Договору, Договір діє протягом строку лізингу (п. 2.1 Договору), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору.
Додатком №2 до Договору, сторонами погоджено графік сплати лізингових платежів, загальна сума до сплати 86508,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав відповідачу в лізинг предмет лізингу вартістю 57888,00 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом приймання-передачі майна (обладнання) за договором фінансового лізингу без переходу права власності від 01.09.2020 року, видатковою накладною №75 від 01.09.2020 року, які підписано сторонами Договору та які містять ідентифікуючі ознаки предмета лізингу з посиланням на Договір, як на підставу передачі предмету лізингу. В Акті також узгоджено, що при огляді майна, сторонами недоліків не виявлено, об'єкт придатний до експлуатації.
Однак, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором та в порушення встановленого графіку сплати, лізингові платежі здійснював невчасно та не в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2020 року відповідачем здійснено платіж згідно періоду №1 на суму 1725,00 грн. (строк оплати настав 19.09.2020), що підтверджується платіжним дорученням №18 від 01.10.2020 року; 09.11.2020 відповідачем здійснено платіж згідно періоду №3 на суму 1725,00 грн. (строк оплати настав 19.11.2020), що підтверджується платіжним дорученням №76 від 09.11.2020. При цьому, відповідач не здійснив сплату лізингових платежів згідно періоду №2 в розмірі 1725,00 грн. (строк оплати настав 19.10.2020); періоду №4 в розмірі 1725,00 грн. (строк оплати настав 18.12.2020); періоду №5 в розмірі 1725,00 грн. (строк оплати настав 19.01.2021); періоду №6 в розмірі 1725,00 грн. (строк оплати настав 19.02.2021).
Таким чином, відповідач 1 не сплатив позивачу лізингові платежі на загальну суму 6900,00 грн. що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем 1.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України, зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АТОН-ХХІ» (за договором - кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Кудіновою Оленою Миколаївною (за договором - поручитель) 20.08.2020 року укладено Договір поруки №20/08/2020-01, згідно умов п. 1.1 якого, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАНТАЙМ» (за договором - боржник) своїх зобов'язань перед кредитором у повному обсязі, що витікають, зокрема, з Договору фінансового лізингу №ФЛО №067 від 19.08.2020 року.
Згідно п. 1.2 Договору, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, зокрема, за сплату лізингових (авансових) платежів (у тому числі пені, штрафів, якщо такі будуть мати місце), а також інших фінансових зобов'язань боржника, що виникають (можуть виникнути) на підставі договорів лізингу.
Відповідальність поручителя та боржника перед кредитором є солідарною (п. 1.3 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, відповідальність поручителя перед кредитором наступає у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договорами лізингу у зазначені в ньому строки (терміни).
У п. 5.3 Договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором або до припинення цього договору з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 ЦК України).
Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем 1 договірних зобов'язань в частині своєчасної сплати лізингових платежів за Договором фінансового лізингу від 19.08.2020 року ФЛО №067 та зважаючи на невиконання відповідачем 2 своїх зобов'язань за Договором поруки від 20.08.2020 року №20/08/2020-0, оскільки, заборгованість відповідачів перед позивачем станом на день прийняття рішення складає 6900,00 грн. та є непогашеною, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів 6900,00 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 31838,40 грн. штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Пунктом 10.2.1. Договору визначено, що в разі прострочення лізингоодрежувачем строків оплати лізингових (в тому числі авансових) платежів (в тому числі сплата не в повному обсязі), лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штраф за кожен такий випадок у розмірі: 5% від вартості предмету лізингу в разі прострочення сплати лізингового (авансового) платежу на строк більше 10 днів з дати, що визначена в графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2 до цього договору); 10 % від вартості предмету лізингу в разі прострочення сплати лізингового (авансового) платежу на строк більше 20 днів з дати, що визначена в графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2 до цього договору); 15% від вартості предмету лізингу в разі прострочення сплати лізингового (авансового) платежу на строк більше 30 днів з дати, що визначена в Додатку №2 до цього договору.
Згідно п. 10.3 Договору, під «вартістю предмету лізингу», визначеної пунктом 10.2 мається на увазі вартість предмета лізингу (з ПДВ), визначена в Графіку сплаті лізингових платежів (Додаток №2 до цього Договору).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу згідно п. 10.2.1 Договору у розмірі 31838,40 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, та підлягає задоволенню судом у зазначеній сумі.
Оскільки, заборгованість відповідачів перед позивачем за Договором лізингу у розмірі 6900,00 грн. та Договором поруки у розмірі 31838,40 грн. станом на день прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача основного боргу у сумі 6900,00 грн. та штрафу у сумі 31838,40 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень абз. 3 п. 4.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року за №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Таким чином, судові витрати про сплату судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів у розмірі 1135,00 грн. з кожного. Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Атон-ХХІ» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, офіс 19, код ЄДРПОУ 37441008) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантайм» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 9, код ЄДРПУО 43318069) та Фізичної особи-підприємця Кудінової Олени Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення 40425,60 задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Кудінової Олени Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантайм» (08132, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 9, код ЄДРПОУ 43318069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Атон-ХХІ» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, офіс 19, код ЄДРПОУ 37441008) 6900 (шість тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу та 31838 (тридцять одну тисячу вісімсот тридцять вісім) грн. 40 коп. штрафу.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кудінової Олени Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Атон-ХХІ» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, офіс 19, код ЄДРПОУ 37441008) 1135 (одну тисячу сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантайм» (08132, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 9, код ЄДРПОУ 43318069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Атон-ХХІ» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, офіс 19, код ЄДРПОУ 37441008) 1135 (одну тисячу сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 23.07.2021 року.
Суддя Д.Г. Заєць