ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2021Справа № 910/11758/21
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕФОРТ"
про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕФОРТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІДЕАЛІНВЕСТБУД"
про стягнення 188187,62 грн
без повідомлення (виклику) учасників процесу
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕФОРТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІДЕАЛІНВЕСТБУД" про стягнення 188187,62 грн, з яких: 105037,94 грн - сума основного боргу, 82125,98 грн - пеня, 166,32 грн - інфляційні втрати, 857,38 грн - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №21-95 від 15.03.2021.
Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕФОРТ" подано до суду заяву про забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІДЕАЛІНВЕСТБУД".
В обґрунтування заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕФОРТ" посилається на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІДЕАЛІНВЕСТБУД" будь-якого майна та наявністю судових рішень про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІДЕАЛІНВЕСТБУД" заборгованості, що в сукупності свідчить про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином на думку заявника, накладення арешту Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІДЕАЛІНВЕСТБУД" на грошові кошти забезпечить виконання рішення суду.
Суд зазначає, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник не підтверджує належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, та неможливість в подальшому виконати рішення суду, оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕФОРТ" ґрунтується лише на припущеннях можливого невиконання чи утрудненого виконання рішення суду.
По суті, подана ТОВ "ДЕФОРТ" заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІДЕАЛІНВЕСТБУД" від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому заявником не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Заявником не надано належних доказів на підтвердження вчинення ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІДЕАЛІНВЕСТБУД" дій, спрямованих на зняття коштів зі своїх розрахункових рахунків, як і не надано суду жодних доказів того, що боржник має намір ухилитися від виконання рішення суду.
Слід також зазначити, що така підстава, як факт ухилення відповідача від виконання зобов'язань за договором, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов'язань відповідачем потребує доведення, тому не можна розглядати твердження заявника як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.
Наявність судових рішень про стягнення заборгованості ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ІДЕАЛІНВЕСТБУД" також не може бути у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України належною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявником не вказано достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.
Враховуючи вище викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕФОРТ" про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕФОРТ" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 23.07.2021 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя С. О. Турчин