ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2021Справа № 910/6281/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай"
про стягнення 63 171,24 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: без виклику.
обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" про відшкодування шкоди у розмірі 63 171,24 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.
Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 4, корп. 6-А.
В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 07.05.2021, отже, завчасно був повідомлений про розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
13.05.2019 року між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Колоннейд Україна" (надалі - Страховик, Позивач) та ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" було укладено Договір добровільного страхування автотранспорту відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб "Toyota" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до договору позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу "Toyota" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За приписами ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладення договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настінні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно із договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника, або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
28.02.2020 року на 396 км а/д Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода з транспортними засобами "Mercedes", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та "Toyota" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Дорожньо-транспортна пригода відбулась в зв'язку з порушенням водієм транспортного засобу "Mercedes", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 Правил дорожнього руху України. Вину останнього у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлено Постановою Оболонського районного суду міста Києва в справі 3-2374/20 від 15.05.2020 року.
Отже, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, водієм транспортного засобу марки "Mercedes", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Оболонського районного суду міста Києва в справі 3-2374/20 від 15.05.2020 року за вчинення вказаного ДТП ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля "Toyota" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 позивачем надано суду звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 121-03-20 від 06.03.2020, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 63 171,24 грн.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № 5000024799 від 18.03.2020 року та умов Договору страхування, розмір страхового відшкодування складеного позивачем склав 63 171,24 грн., яке позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно платіжного доручення № 500172197 від 19.03.2020.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Mercedes", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО0652997.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії № АО0652997 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу марки, "Mercedes", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення визначеної позивачем суми витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 63 171,24 грн., які відповідачем не відшкодовані.
Відповідно до норм ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Дійсний зміст правовідносин, які виникли між сторонами, регулюється не тільки приписами Закону України "Про страхування", а і загальними нормами цивільного законодавства та спеціальними нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", за змістом якого обсяг відповідальності страховика, що виник за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є обмеженим лімітом відповідальності, зазначеним в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.
При цьому, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не порушує право на відшкодування фактичних витрат особи, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, адже це право може бути реалізоване шляхом подання позову до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до спеціального законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.06.2014 р. №6-49цс14 та від 02.12.2015 р. №6-691цс15).
Згідно з п. 36.2. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Позивач звернувся до Відповідача з претензією 04.08.2020, яку відповідач отримав 06.08.2020 року. Отже, строк для здійснення страхової виплати за полісом є таким, що настав.
Враховуючи вищезазначені обставини, положення статей 9, 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 993 ЦК України, суд вказує на те, що на відповідачеві за полісом № АО0652997 лежить обов'язок відшкодувати за спірним страховим випадком 63 171,24 грн.
За встановлених обставин справи, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 63 171,24 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 4, корп. 6-А, ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 25395057) 63 171 (шістдесят три тисячі сто сімдесят одну) грн. 24 коп., 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко