ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2021Справа № 910/6333/21
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ»
прозобов'язання укласти додаткову угоду та про стягнення 25000,00 грн штрафу
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивачаКруглова О.М.
від відповідачаЖданова В.П.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» про зобов'язання укласти додаткову угоду та про стягнення 25000,00 грн штрафу.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору підряду №07П-20 від 02.04.2020 сторони зобов'язались інформувати одна одну про зміни у кінцевих бенефіціарних власниках. Однак, як стверджує позивач, всупереч зазначених умов договору відповідач не повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд» про зміну кінцевих бенефіціарних власників у визначений цим правочином строк, що є підставою для покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» відповідальності у вигляді сплати штрафу на суму 25000,00 грн згідно положень п.5.8 договору підряду №07П-20 від 02.04.2020. Крім того, як вказує позивач, існують ризики, що відповідач буде ухилятися від належного виконання обов'язків за укладеним між сторонами договором, зокрема, щодо оплати фактично виконаних підрядником (позивачем) робіт, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд» додаткову угоду до договору підряду №07П-20 від 02.04.2020 на умовах, запропонованих позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд» було залишено без руху.
Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/6333/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.06.2021.
02.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що вже на момент укладення додаткової від 11.11.2020 до договору позивачу було відомо про зміни у кінцевих бенефіціарних власниках відповідача і, оскільки перегляду умов договору позивач не ініціював, договір є розірваним в силу п. 5.7 вказаного договору.
У підготовчому засіданні 02.06.2021 оголошувалась перерва до 22.06.2021.
07.06.2021 від відповідача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме протоколів засідань та спільних засідань науково-технічної ради ТОВ «Еско-Північ» та копії нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_2 .
11.06.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: додатків до листа Proteas Management Services LTD щодо реструктуризації ТОВ «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ».
14.06.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.
18.06.2021 від позивача надійшло клопотання про допит свідків.
22.06.2021 до початку підготовчого засідання від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: заяв свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У підготовчому засіданні 22.06.2021 представник позивача подав клопотання про виклик свідків судове засідання.
Представником відповідача подано заперечення проти клопотання позивача про допит свідків.
У підготовчому засіданні 22.06.2021 представником відповідача подано клопотання про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 22.06.2021 оголошувалась перерва до 30.06.2021.
25.06.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
25.06.2021 від відповідача надійшли заперечення.
У підготовчому засіданні 30.06.2021 представник відповідача підтримав клопотання про долучення доказів.
Клопотання відповідача про долучення доказів судом задоволено.
Представник позивача у підготовчому засіданні 30.06.2021 підтримав раніше подані та подав чергове клопотання, в якому просив допитати у судовому засіданні у справі №910/6333/21 свідків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2021, частково задоволено клопотання позивача про виклик свідків для допиту та викликано у судове засідання для допиту у статусі свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , попереджено свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
05.07.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: свідоцтв Serminaria Limited від 24.06.2021 та Glasimo Limited з апостилем та нотаріально посвідченим перекладом.
Вказане клопотання судом задоволено.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 08.07.2021, з'явився, позов підтримав.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні судом допитано свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
У судовому засіданні 08.07.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, Господарський суд міста Києва
02.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд» (підрядник) було укладено договір підряду (надалі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника у встановлений договором термін, своїми силами, виконати будівельно-монтажні роботи (далі: будівельно-монтажні роботи (БМР) «Реконструкція УЗППНГ Карайкозівського НГКР. Розширення резервуарного парку та влаштування другої нитки газопроводу-підключення DN200 мм, PN-5,5 МПа за межами населених пунктів на території адміністративного підпорядкування Качалівської сільської ради Краснокутський район, Харківської обл.» (РВС-700-3) (далі - Об'єкт), та здати результат виконаних робіт замовнику, відповідно до умов договору.
Згідно з п. 1.2 Договору місцем розташування та виконання БМР є Качалівська сільська рада Краснокутського району, Харківської області.
Відповідно до п. 1.3 Договору замовник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт, у порядку і розмірах, передбачених цим договором.
У п. 1.4 Договору сторони погодили, що термін виконання БМР до 31.12.2020.
Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість робіт за договором визначається договірною ціною (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору та становить 1800000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 300000,00 грн. Фактично виконаний обсяг робіт підтверджується актами форми №КБ-2-в та доданими до цих актів розрахунками і документами, в яких обґрунтовується сума для оплати робіт.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що замовник за даним договором проводить розрахунки з підрядником в наступному порядку: попередня оплата (аванс) на фінансування робіт, вказаних в п. 1.1 цього договору перераховується на розрахунковий рахунок підрядника і становить 900000,00 грн, в т.ч. ПДВ 150000,00 грн; оплата вартості фактично виконаних підрядником робіт здійснюється протягом 7 банківських днів після підписання замовником актів виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат (типова форма №КБ-3), на підставі яких формуються підрядником рахунки для оплати замовником.
Загальна вартість робіт може бути змінена за письмовою угодою сторін, факт узгодженості таких змін підтверджується додатковою угодою до цього договору (п. 3.3 Договору).
В подальшому, 11.11.2020 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою внесено зміни до п.п. 1.1., 1.4, 3.1 Договору та викладено їх у новій редакції.
Так, відповідно до п. 1.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 11.11.2020 підрядник зобов'язується за завданням замовника у встановлений договором термін, своїми силами, виконати будівельно-монтажні роботи (далі: будівельно-монтажні роботи (БМР) «Реконструкція УЗППНГ та влаштування свердловини №36 Карайкозівського НГКР. Розширення резервуарного парку та влаштування другої нитки газопроводу-підключення DN200 мм, PN-5,5 МПа за межами населених пунктів на території адміністративного підпорядкування Качалівської сільської ради Краснокутський район, Харківської обл.» (РВС-700-3) (далі - Об'єкт), та здати результат виконаних робіт замовнику, відповідно до умов договору.
Згідно з п. 1.4 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 11.11.2020 термін виконання БМР до 01.12.2021.
У п.1.3 Додаткової угоди №1 від 11.11.2020 сторони погодили, що загальна вартість додаткових робіт за вказаною додатковою угодою визначається договірною ціною №2 (додаток №2 до договору), яка є невід'ємною частиною договору, та становить 832608,00 грн, у т.ч. ПДВ - 138768,00 грн.
Відповідно до п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 11.11.2020 загальна вартість робіт за договором визначається договірною ціною №1 (додаток №1) та договірною ціною №2 (додаток №2), які є невід'ємною частиною договору, та становлять 2632608,00 грн, у т.ч. ПДВ - 438768,00 грн. Фактично виконаний обсяг робіт підтверджується актами форми №КБ-2-в та доданими до цих актів розрахунками і документами, в яких обґрунтовується сума для оплати робіт.
Згідно з п. 7.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання договірних зобов'язань сторонами і проведення взаєморозрахунків.
При цьому, п. 4.11 Договору передбачено, що сторони зобов'язуються інформувати одна одну про зміни у кінцевих бенефіціарних власниках. Термін «кінцевий бенефіціарний власник» у цьому договорі вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Відповідно до п. 4.12 Договору сторона зобов'язана протягом 30 календарних днів з дати такої зміни направити іншій стороні письмове повідомлення із зазначенням реквізитів нового(их) кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) (надалі - письмове повідомлення).
Згідно з п. 4.13 Договору після отримання письмового повідомлення сторони, у якої змінився(лись) кінцевий(і) бенефіціарний(і) власник(и) інша сторона має право протягом 10 календарних днів ініціювати перегляд умов цього договору. У такому разі, сторони зобов'язані укласти додаткову угоду до договору протягом 60 календарних днів з дати направлення письмового повідомлення.
Відповідно до п. 5.7 Договору якщо сторони не уклали додаткову угоду до договору у строк, визначений у п. 4.13 цього договору, договір вважається розірваним на 91 календарний день з дати зміни кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів).
Пунктом 5.8 Договору передбачено, що у випадку невиконання стороною, у якої змінився(лись) кінцевий(і) бенефіціарний(і) власник(и) обов'язку, передбаченого п. 4.11 Договору, така сторона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 25000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань він дізнався про зміну кінцевих бенефіціарних власників Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» (зі ОСОБА_8 на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ), однак, в порушення вимог п.п. 4.12 Договору відповідач позивача про такі зміни у встановлений Договором 30-денний строк не повідомив, у зв'язку з чим позивач з посиланням на п. 5.8 Договору вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25000,00 грн.
При цьому, за твердженням позивача, замість реального кінцевого бенефіціарного власника (яким, на переконання позивача, є ОСОБА_8 ), у відповідача зазначаються імена номінальних власників в результаті проведення численних змін у корпоративній структурі відповідача. Так, позивач стверджує, що у відкритих джерелах відсутня будь-яка інформація щодо участі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (які є доньками ОСОБА_8 ) у справах компанії, а тому вони не можуть бути справжніми бенефіціарними власниками такого складного багатомільйонного бізнесу.
На думку позивача, такими діями відповідач формує підґрунтя для припинення у подальшому договірних відносин з контрагентами, у тому числі з позивачем, без оплати грошових коштів за виконану роботу.
Як зазначає позивач, оскільки роботи за Договором тривають, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд», дізнавшись про вищезазначені зміни у контролі власності відповідача, направило останньому пропозицію укласти додаткову угоду до Договору, змінити існуючу суму попередньої оплати (аванс) на фінансування робіт на 100% попередню оплату (аванс) і, відповідно, перерахувати на розрахунковий рахунок підрядника несплачену суму загальної вартості робіт у розмірі 832608,00 грн протягом 5 банківських днів з моменту підписання такої додаткової угоди. Проте, за твердженням позивача, відповідач від укладення додаткової угоди ухиляється, внаслідок чого наявні підстави для зобов'язання відповідача укласти таку додаткову у судовому порядку.
За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 839 Господарського процесуального кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами укладеного між сторонами Договору (п.п. 4.11, 4.12), сторони зобов'язалися інформувати одна одну про зміни у кінцевих бенефіціарних власниках. У такому разі сторона зобов'язана направити іншій стороні протягом 30 календарних днів з дати такої зміни письмове повідомлення із зазначенням реквізитів нового(их) кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів).
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння. При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.
Згідно з п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» номінальний власник - особа, яка від свого імені управляє корпоративними правами іншої особи - кінцевого бенефіціарного власника в інтересах останнього.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об'єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об'єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об'єднань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності.
Із відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається (та сторонами не заперечується), що до 20.05.2020 єдиним учасником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» була компанія-резидент Республіки Кіпр Вurіsма Ноldіngs?Lімітеd (реєстраційний №HE186236), а кінцевим бенефіціарним власником відповідача виступав? ОСОБА_8 , який здійснював опосередкований контроль над товариством через компанію-резидента Республіки Кіпр ?Brociti Investments Limited (реєстраційний № НОМЕР_1 ).?
В подальшому, 20.05.2020 між ОСОБА_9 (дарувальник) та ОСОБА_10 (обдаровувана) було укладено договір дарування, за умовами якого дарувальник (як зареєстрований власником 100% акцій у компанії Brociti Investments Limited) безповоротно дарує або передає у якості подарунка 50% акцій компанії Brociti Investments Limited з номером від 0001-500000 обдаровуваній, починаючи з дати підписання цього договору 20.05.2020.
Також 20.05.2020 між ОСОБА_9 (дарувальник) та ОСОБА_11 (обдаровувана) було укладено договір дарування, за умовами якого дарувальник (як зареєстрований власником 100% акцій у компанії Brociti Investments Limited) безповоротно дарує або передає у якості подарунка 50% акцій компанії Brociti Investments Limited з номером від 0001-500000 обдаровуваній, починаючи з дати підписання цього договору 20.05.2020.
Отже, 20.05.2020 ОСОБА_8 на підставі вищевказаних договорів дарування відчужив на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по 50% акцій Brociti Investments Limited.
19.08.2020 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу-відповідача та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у графі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу» зазначено: ОСОБА_6 , тип бенефіціарного володіння - не прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі - 50, відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу - Бросіті Інвестментс Лімітед; ОСОБА_5 , тип бенефіціарного володіння - не прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі - 50, відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу - Бросіті Інвестментс Лімітед.
Отже, 19.08.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію про зміну кінцевих бенефіціарних власників відповідача зі ОСОБА_8 на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
В ході розгляду справи представник відповідача пояснив, що компанія Brociti Investments Limited володіла 100% акцій компанії Вurіsма Ноldіngs Lімітеd, яка, в свою чергу, прямо та/або опосередковано володіла компаніями-резидентами України ТОВ «Промислова Компанія «Газвидобування», ТОВ «Системойлінженерінг», ТОВ «Нафтогазопромислова Геологія», ТОВ «Компанія «Технокомсервіс», ТОВ «Газойлінвест», ТОВ «Перша Українська Газонафтова Компанія», ТОВ «Надрагазвидобування», ТОВ «Енерго-Сервісна Компанія «Еско-Північ», ТОВ «Кластер 1», ТОВ «Парі», ТОВ «Надрагаз-Плюс», ТОВ «Надрагаз», ТОВ «Бурізма Сервіс», ДП «Алдеа Україна».
За твердженням відповідача, внаслідок отримання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в дарунок акцій Brociti Investments Limited, виникла необхідність внесення змін у структуру власності всіх українських підприємств, якими володіла Вurіsма Ноldіngs Lімітеd, що включає у себе більше десяти суб'єктів господарювання, в тому числі і відповідача.
При цьому, як вказує відповідач, оскільки для проведення відповідних змін необхідно було зібрати чисельну кількість документів та провести консультації з аудиторами та юристами щодо реструктуризації групи компаній, до яких входить і відповідач, зміна інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідача зі ОСОБА_8 на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у реєстрі відбулася лише 19.08.2020.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З наведеного слідує, що Єдиний державний реєстр забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, тобто збирає та обліковує інформацію про факти, що мають юридичне значення.
Як встановлено судом, юридичний факт - зміна кінцевих бенефіціарних власників відповідача - відбувся 20.05.2020 внаслідок відчуження ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 акцій компанії Brociti Investments Limited на підставі відповідних договорів дарування.
В свою чергу, інформація про таку зміну в Єдиному державному реєстрі була відображена лише 19.08.2020.
За таких обставин, оскільки фактична зміна кінцевого бенефіціарного власника відповідача відбулася 20.05.2020, в силу п.п. 4.11, 4.12 Договору відповідач зобов'язаний був повідомити позивача про такі зміни шляхом направлення позивачу письмового повідомлення із зазначенням реквізитів нових кінцевих бенефіціарних власників у строк до 19.06.2020 включно (30 календарних днів з дати зміни).
Відповідачем факт зміни з 20.05.2020 кінцевих бенефіціарних власників Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» визнається.
Разом з тим, в ході розгляду справи представник відповідача стверджував про те, що датою, від якої повинен відраховуватись строк на повідомлення, є 17.09.2020, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_5 завершили всі дії щодо ТОВ «Еско-Північ».
Так, з матеріалів справи вбачається, що 13.08.2020 було зареєстровано компанію-резидента Республіки Кіпр Glasimo Limited (реєстраційний № НОМЕР_2 ), а 19.08.2020 створено компанію Serminaria Limited (реєстраційний № НОМЕР_3 ). ОСОБА_5 є власницею 100% акцій у Serminaria Limited, а ОСОБА_6 є власницею 100% акцій у Glasimo Limited.
02.09.2020 ОСОБА_5 передала 50% акцій у Brociti Investments Limited своїй компанії Serminaria Limited, і остання стала власником 50% акцій у Brociti Investments Limited.????
02.09.2020 ОСОБА_6 передала 50% акцій у Brociti Investments Limited своїй компанії Glasimo Limited, і остання стала власником 50% акцій у Brociti Investments Limited.????
10.09.2020 Вurіsма Ноldіngs?Lімітеd на підставі договору купівлі-продажу відчужила на користь компанії Diloretio Holdings Limited 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Еско-Північ» та за рішенням компанії Вurіsма Ноldіngs Lімітеd від 10.09.2020 надала згоду на передачу 100% розміру статутного капіталу товариства на користь компанії Diloretio Holdings Limited та виключення Вurіsма Ноldіngs Lімітеd із складу учасників товариства.
12.09.2020 інформація про нового учасника відповідача - Diloretio Holdings Limited була внесена до Єдиного державного реєстру.
17.09.2020 Вurіsма Ноldіngs?Lімітеd відчужила на користь Serminaria Limited і Glasimo Limited належні їй акції компанії Diloretio Holdings Limited.
Отже, 10.09.2020 змінився учасник відповідача, інформація про якого була оновлена у Єдиному державному реєстрі 12.09.2020, а 17.09.2020 - змінилися акціонери цього учасника, що не є тотожним кінцевому бенефіціарному власнику.
Ці зміни не стосувалися кінцевих бенефіціарних власників, які залишилися незмінними з 20.05.2020.
У позовній заяві позивач, серед іншого, стверджує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 20.05.2020 є лише номінальними власниками відповідача, а ОСОБА_8 продовжує управляти групою компаній.
Однак, суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 87, ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
Для долучення до матеріалів справи відповідачем були надані, заяви свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .
Зазначені заяви свідків за своєю формою та змістом відповідають положенням ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, а тому прийняті судом до розгляду та оцінюються разом з іншими доказами, наданими сторонами в обґрунтування своїх позицій.
При цьому, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 допитано у судовому засіданні 08.07.2021.
Своїми показаннями свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтвердили, що 20.05.2020 на них було оформлено дарування у рівних долях - по 50% акцій Brociti Invesments Limited, яка була холдингом кіпрських компаній, і вони надалі продовжили процедуру внутрішньої реструктуризації компаній самостійно, а ОСОБА_8 20.05.2020 повністю усунувся від цього бізнесу; у цьому процесі їм допомагала кіпрська юридична фірма Andreas Sofocleous & Co та її керуючий юрист ОСОБА_23 . ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вказали, що вони мають необхідну профільну освіту, управляють отриманим бізнесом, постійно радяться з юридичних питань, що виникають у компаніях з юристом ОСОБА_24 , радяться з керівниками українських підприємств, що входять у групу компаній Diloretio Holdings Limited, беруть участь у спільних нарадах та зустрічах, зокрема, мають особисті та дистанційні - у режимі відеоконференції зустрічі з директором ТОВ «Еско-Північ» ОСОБА_7 , беруть участь у засіданнях науково-технічної ради компанії тощо.
Свідок ОСОБА_23 пояснив, що пан ОСОБА_25 довгий час планував передачу належного йому бізнесу наступному поколінню - своїм двом донькам ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , і у травні 2020 року надав остаточні інструкції щодо проведення відповідних дій. При цьому, як зазначив свідок ОСОБА_23 , пані ОСОБА_28 та пані ОСОБА_29 взяли на себе керівництво компаніями. і він регулярно зустрічається з ними обома, щоб обговорити поточне управління бізнесом та юридичні питання, які з цього виникають, а пан Злочевський відійшов від справ.
Свідок ОСОБА_7 (як керівник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ») зазначив, що ОСОБА_8 у травні 2020 року подарував акції своєї холдингової компанії Brociti Investments Limited (яка є холдинговою компанією Вurіsма Ноldіngs?Lімітеd і була зареєстрована учасником ТОВ «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ») у рівних долях своїм дочкам - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тобто у травні 2020 році змінився кінцевий бенефіціарний власник групи компаній на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Також ОСОБА_7 наголосив на тому, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 здійснюють реальний вплив на господарську діяльність підприємств групи компаній, в яку, зокрема, входить ТОВ «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ», за їх участі на спільних засіданнях приймалися рішення щодо внесення змін до програм на користування надрами спеціальних дозволів, визначення поточного стану та напрямків робіт по свердловинам, питання буріння свердловини тощо. Крім того, свідок підтвердив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 активно співпрацюють з ним як з керівником товариства з питань фінансових результатів та подальшої діяльності товариства шляхом проведення нарад, особистих зустрічей та комунікації засобами телефонного та інтернет зв'язку.
Свідки ОСОБА_12 (як керівник ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування»), ОСОБА_13 (як керівник ТОВ ДП «Алдеа Україна»), ОСОБА_14 (як керівник ТОВ «Кластер 1»), ОСОБА_15 (як керівник ТОВ «Перша українська газонафтова компанія»), ОСОБА_16 (як керівник ТОВ «Системойлінженерінг»), ОСОБА_17 (як керівник ТОВ «Бурізма Сервіс»), ОСОБА_18 (як керівник ТОВ «Компанія «Технокомсервіс»), ОСОБА_19 (як керівник ТОВ «Надрагазвидобування», ТОВ «Нафтогазопромислова геологія»), ОСОБА_20 (як керівник ТОВ «Газойлінвест»), ОСОБА_21 (як керівник ТОВ «Надрагаз-Плюс»), ОСОБА_22 (як керівник ТОВ «Парі», ТОВ «Надрагаз») своїми показаннями підтвердили, що у травні 2020 попередній бенефіціарний власник вищевказаних компаній ОСОБА_8 передав свій бізнес, що складається з групи компаній, своїм дочкам - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які активно беруть участь у діяльності цих компаній, співпрацюють з керівниками компаній щодо питань господарської діяльності товариств, здійснюють регулярну координацію дій, які стосуються функціонування компаній (зокрема, шляхом проведення нарад, співбесід, відеоконференцій з працівниками, перевірки документації тощо) та фактично здійснюють контроль над зазначеною групою компаній.
Також для долучення до матеріалів справи відповідачем надані копії Протоколу спільного засідання науково-технічної ради ТОВ «Еско-Північ», ДП «Укрнаукагеоцентр», ТОВ «Полтавська бурова компанія» від 28.08.2019, Протоколу спільного засідання науково-технічної ради ТОВ «Еско-Північ», ТОВ «Перша українська газонафтова компанія», ТОВ «Компанія «Технокомсервіс», ТОВ «Парі», ДГП «Укргеофізика», ТОВ «Геоюніт» від 22.11.2019, Протоколу спільного засідання науково-технічної ради ТОВ «Еско-Північ», ДП «Укрнаукагеоцентр», ТОВ «БК Укрбурсервіс», ТОВ «Геологорозвідувальне підприємство «Східукргеологія» від 16.12.2019, Протоколу спільного засідання НТР ТОВ «Еско-Північ», ТОВ «Геоюніт, ТОВ «Перша українська газонафтова компанія», ТОВ «Технокомсервіс», ТЦ ДГП «Укргеофізика» від 12.01.2020, Протоколу засідання НТР ТОВ «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» від 11.02.2020, Протоколу спільного засідання науково-технічної ради ТОВ «Еско-Північ», ТОВ «Перша українська газонафтова компанія», ТОВ «Компанія «Технокомсервіс», ТОВ «Парі», ДГП «Укргеофізика», ТОВ «Геоюніт» від 25.02.2020, Протоколу спільного засідання науково-технічної ради ТОВ «Еско-Північ», ДГП «Укргеофізика», ТОВ «Геоюніт», ТОВ «Перша українська газонафтова компанія» від 07.07.2020, Протоколу засідання науково-технічної ради ТОВ «Еско-Північ» від 28.12.2020, Протоколу спільного засідання науково-технічної ради ТОВ «Еско-Північ», ДП «Укрнаукагеоцентр», ТОВ «Полтавська бурова компанія» від 18.01.2021, Протоколу спільного засідання науково-технічної ради ТОВ «Еско-Північ», ТОВ «Перша українська газонафтова компанія», ТОВ «Системойлінженерінг», ТОВ «Надрагазвидобування», ДГП «Укргеофізика», ТОВ «Геоюніт» від 10.03.2021, Протоколу спільного засідання науково-технічної ради ТОВ «Еско-Північ», ТОВ «Системойлінженерінг» від 13.04.2021.
За змістом вказаних протоколів, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 протягом серпня 2019 року - квітня 2021 року брали участь у засіданнях науково-технічних рад групи компаній (в тому числі і відповідача) та обговорювали питання порядку денного таких засідань.
Таким чином, показаннями свідків, протоколами засідань науково-технічних рад підтверджується, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , здійснюють фактичний контроль ТОВ «Еско-Північ» та інших підприємств, що входять у групу Diloretio Holdings Limited, беруть участь у робочих процесах компаній.
В свою чергу, стверджуючи про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 20.05.2020 є лише номінальними власниками відповідача, а ОСОБА_8 продовжує управляти групою компаній, до яких входить відповідач, позивач жодних доказів на підтвердження вказаних доводів не надав.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що 20.05.2020 відбулася зміна кінцевих бенефіціарних власників відповідача.
Відповідно, з огляду на положення п.п. 4.11 - 4.13 Договору, відповідач зобов'язаний був у строк до 19.06.2020 (протягом 30 календарних днів з дати такої зміни) направити позивачу письмове повідомлення із зазначенням реквізитів нових кінцевих бенефіціарних власників, а у позивача виникло право протягом 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення ініціювати перегляд умов Договору.
Суд зазначає, що доказів направлення позивачу письмового повідомлення про зміни у кінцевих бенефіціарних власниках відповідач суду не надав.
Разом з тим, як зазначає сам позивач, про такі зміни він був обізнаний із відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, як пояснив відповідач, у вересні 2020 року, коли сторони у телефонних розмовах та листуваннях у месенджерах обговорювали необхідність укласти додаткову угоду про продовження термінів виконання робіт за Договором, співробітники відповідача інформували представників позивача про зміни у складі кінцевих бенефіціарних власниках Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ», і під час укладення додаткової угоди сторони звіряли між собою дані та реквізити, тому вже станом на 11.11.2020 позивачу було відомо про зміни у кінцевих бенефіціарних власниках відповідача.
У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд стверджує, що дізнавшись про зміни у контролі власності відповідача, позивач направив відповідачу пропозицію укласти додаткову угоду до Договору про необхідність внесення змін до договору, а саме змінити існуючу суму попередньої оплати (аванс) на фінансування робіт 100% попередню оплату (аванс).
Суд зазначає, що відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Пунктом 4.13 Договору передбачено, що після отримання письмового повідомлення сторони, у якої змінився(лись) кінцевий(і) бенефіціарний(і) власник(и) інша сторона має право протягом 10 календарних днів ініціювати перегляд умов цього договору і у такому разі, сторони зобов'язані укласти додаткову угоду до договору протягом 60 календарних днів з дати направлення письмового повідомлення.
Однак, жодних доказів на підтвердження ініціювання укладення додаткової угоди (щодо зміни умов оплати за Договором на 100% попередню оплату) в порядку п. 4.13 Договору (в тому числі доказів направлення відповідачу відповідної пропозиції, як про те зазначено в позові) позивач суду не надав, як і не надав доказів ухилення відповідача від укладення такої додаткової угоди.
Також позивач належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не довів допущення відповідачем істотного порушення умов Договору як підстави для зміни Договору в судовому порядку у відповідності до вимог ст. 651 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду на умовах, запропонованих позивачем, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Разом з цим судом відхиляються доводи відповідача стосовно того, що Договір припинив свою дію (є розірваним) на 91 календарний день з дати зміни кінцевого бенефіціарного власника відповідача на підставі п. 5.7 Договору.
Так, відповідно до п. 5.7 Договору якщо сторони не уклали додаткову угоду до договору у строк, визначений у п. 4.13 цього договору, договір вважається розірваним на 91 календарний день з дати зміни кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів).
Водночас, з положень Договору слідує, що обов'язок укласти додаткову угоду в порядку п.4.13 у сторін виникає виключно у випадку ініціювання стороною, яка дізналася про зміну кінцевих бенефіціарних власників іншої сторони, питання про перегляд умов Договору, що, в свою чергу, є правом (а не обов'язком) такої сторони.
Відтак, враховуючи, що доказів ініціювання позивачем питання про перегляд умов Договору після отримання інформації про зміну кінцевих бенефіціарних власників відповідача, матеріали справи не містять, обов'язок укласти таку додаткову угоду у відповідності до п. 4.13 Договору у сторін не виникав, а тому підстави вважати Договір розірваним у зв'язку із не укладенням додаткової угоди в даному випадку відсутні.
Більш того, з матеріалів справи вбачається, що 11.11.2020 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони збільшили обсяг робіт та змінили терміни їх виконання.
Такими діями як позивач, так і відповідач фактично визнали факт чинності Договору станом на 11.11.2020 та підтвердили намір продовжувати договірні відносини між собою.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25000,00 грн суд зазначає таке.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 5.8 Договору передбачено, що у випадку невиконання стороною, у якої змінився(лись) кінцевий(і) бенефіціарний(і) власник(и) обов'язку, передбаченого п. 4.11 Договору, така сторона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 25000,00 грн.
Отже, з положень п. 5.8 Договору, на який позивач посилається як на підставу для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25000,00 грн, слідує, що штраф нараховується за невиконання стороною обов'язку, передбаченого саме п. 4.11 Договору.
В свою чергу, у п. 4.11 Договору вказано, що сторони зобов'язуються інформувати одна одну про зміни у кінцевих бенефіціарних власниках. При цьому, будь-яких вимог щодо строку та форми такого інформування вказаний пункт Договору не містить.
Таким чином, оскільки з матеріалів справи слідує, що станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду останній був поінформований про зміну кінцевого бенефіціарного власника відповідача (зокрема, під час укладення додаткової угоди від 11.11.2020 до Договору), підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого п. 5.8 Договору, відсутні.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25000,00 грн також задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгазбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ» про зобов'язання укласти додаткову угоду та про стягнення 25000,00 грн штрафу суд відмовляє.
Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257, п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 23.07.2021.
Суддя Ю.М. Смирнова