ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.07.2021Справа № 910/18830/20
За позовом Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Телеком", м. Київ
про стягнення 262 930,88 грн, -
суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Коц Д.В. (в порядку самопредставництва);
від відповідача: Гончаров А.М. (адвокат за ордером серії АО№1021069 від 15.05.2021 року).
30.11.2020 року Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Телеком" (відповідач) суми штрафу в розмірі 262 930,88 грн, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору №39 від 19.07.2019 року щодо поставки якісного (комплектного) товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено засідання на 16.02.2021.
28.12.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час приймання товару зауваження від позивача щодо комплектності товару не надходили. Крім того, акт про некомплектність товару не складався. Відповідач наголошує на тому, що номенклатура товару має однакове (тотожне) технічне, функціональне призначення, що підтверджується висновками експертизи, таким чином позивачем не доведено наявності правових підстав для стягнення з відповідача штрафу за передачу (постачання) неякісного (некомплектного) товару.
11.01.2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив в якому зазначено, що некомплектність поставленого відповідачем товару не могла була бути виявленою під час звичайної для даного виду продукції перевірки та були виявлені у процесі обробки. Окрім того, позивача листом було повідомлено про виявлені недоліки. Позивач зазначає, що відповідач застосовуючи софізми вводить суд в оману достовірно знаючи, що частина поставленого товару не співпадає із специфікаціє, проте приховав цей факт, розраховуючи на складність ідентифікування платформ через їхню ідентичність і майже стовідсоткову подібність технічних параметрів.
В підготовчому засіданні 16.02.2021 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 30.03.2021.
09.03.2021 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що позивачем не доведено, що поставлений відповідачем товар є некомплектним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2021.
Ухвалою від 26.04.2021 року було виправлено допущену технічну описку в ухвалі від 30.03.2021 року.
В засіданні 27.04.2021 року було оголошено перерву до 13.07.2021 року.
В судовому засіданні 13.07.2021 року судом було виключено з числа доказів у справі подані 19.04.2021 року позивачем документи.
В судовому засіданні 13.07.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
19.07.2019 між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено Договір №39 (надалі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується у 2019 році передати (поставити) покупцю товар, зазначений в специфікації №1 та в специфікації №2, які є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування (номенклатура, асортимент) товару6 спеціальне обладнання для розвитку та модернізації навчального ситуаційного центру з кібербезпеки - 2 комплекти у складі згідно з специфікацією №1 та специфікацією №2 до цього Договору (ДК 021:201532520000-4) (далі - товар).
Продавець повинен передати покупцю товар, якість якого відповідає діючим державним стандартам та технічним умовам на даний тип товару, вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів. (п. 2.1. Договору).
Загальна ціна Договору становить 2 181 930,00 грн, в т.ч. ПДВ 363 655,00 грн. (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 4.3. Договору оплата покупцем здійснюється впродовж 10 банківських днів після отримання товару на підставі належним чином оформлених документів (рахунків-фактур, накладних, актів приймання-передачі тощо).
Згідно п. 5.4 Договору під час приймання-передачі товару сторони зобов'язані належним чином оформити і підписати усі необхідні документи, що засвідчують факт приймання-передачі товару (накладні, довіреність, акти приймання-передачі тощо) та перевірити у повному обсязі кількість, а також комплектність і якість товару.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором. За передачу (постачання) неякісного (некомплектного) товару з продавця стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару. (пункти 8.1., 8.2. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту укладання і діє до 31.12.2019 включно. Сторони встановлюють, що Договір вважається виконаним, якщо в останній день дії Договору сторони всі зобов'язання за Договором сторонами виконані (крім гарантійних) і сторони не мають претензій одна до одної. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань за цим договором, що залишились невиконаними та гарантійних зобов'язань. (п. 11.1. Договору).
Специфікаціях №1 та №2 до Договору сторони погодили який товар підлягає поставці, зокрема: спеціальна електронно-обчислювальна платформа Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR з блоком безперебійного живлення Legrand Daker DK Plus у кількості 2 шт на суму в розмірі 547 772,66 грн без ПДВ, спеціальна електронно-обчислювальна платформа Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR у кількості 2 шт на суму в розмірі 547 772,66 грн без ПДВ.
Додатковою угодою №1 від 29.10.2019 року до Договору сторони погодили, що строк передачі товару - до 30.11.2019 року.
На виконання умов Договору відповідач згідно видаткової накладної №4304 від 28.11.2019 року передав позивачу товар на загальну суму в розмірі 2 181 930,00 грн з урахуванням ПДВ, а саме, зокрема, наступний: спеціальну електронно-обчислювальна платформа Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR з блоком безперебійного живлення Legrand Daker DK Plus у кількості 2 шт та спеціальну електронно-обчислювальна платформа Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR у кількості 2 шт.
Відповідно до Акту приймання-передачі товару та здійснення послуг установки, налаштування, конфігурування, інтеграції, перевірки працездатності №295 від 28.11.2019 року продавець передав, а покупець прийняв товар на загальну суму в розмірі 2 181 930,00 грн з урахуванням ПДВ, а саме, зокрема: спеціальну електронно-обчислювальна платформа Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR з блоком безперебійного живлення Legrand Daker DK Plus у кількості 2 шт та спеціальну електронно-обчислювальна платформа Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR у кількості 2 шт.
В подальшому позивачем було складено акт інвентаризації від 26.06.2020 року в якому зазначено, що під час перевірки матеріальних засобів в аудиторії №405 виявлено, зокрема, наступне: вироби, які за обліковими документами значаться - спеціальна електронно-обчислювальна платформа Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR з блоком безперебійного живлення Legrand Daker DK Plus у кількості 2 шт (інв. №№ 111600725, 111600724) та спеціальна електронно-обчислювальна платформа Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR у кількості 2 шт (інв. №№ 111600734, 111600733), мають маркування: «P/N: SYS-6019P-WTR».
У вказаному акті інвентаризаційна комісія пропонувала провести службове розслідування за фактом виявленої розбіжності маркування на корпусі фактично виявленого обладнання з метою встановлення причин виникнення зазначеного факту та приведення у відповідність даних бухгалтерського обліку та фактичної наявності обладнання.
Листом №25/16-1703 від 07.07.2020 року позивач просив відповідача надати інформацію про те, яка техніка була дійсно встановлена позивачу.
У відповідь листом №63 від 21.07.2020 року відповідач вказав позивачу, що поставлено було чотири сервери SYS-6019P-WTR, оскільки на момент поставки товару, компанією Supermicro Computer Inc. вже не відпускалися платформи з маркуванням SYS-6018R-WTR. У листі також зазначено, що платформи SYS-6019P-WTR та SYS-6018R-WTR входять до однієї лінійки серверів та сервер SYS-6019P-WTR можна ідентифікувати як SYS-6018R-WTR, оскільки обидва сервери мають ідентичні кількісні та якісні характеристики, при цьому, сервер SYS-6019P-WTR має додаткові переваги, так як в ньому встановлений процесор нового покоління, який має більш тактовну частоту та більшу кількість каналів. У зв'язку з цим, як виклав відповідач у листі, зміни в специфікацію та видаткову накладну не вносились.
12.11.2020 року позивач направив відповідачу претензію №25/16-2688, в якій зазначив про необхідність сплати останнім штрафу в розмірі 262 930,88 грн у зв'язку з поставкою не того обладнання, яке було замовлено за умовами Договору.
Суму штрафу відповідачем позивачем сплачено не було, відповіді на претензію не надано.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 262 930,88 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач наголосив на тому, що поставлена позивачу продукція має аналогічні технічні характеристики продукції, яка була замовлена за Договором.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, за умовами Договору, з урахуванням Специфікацій №1 та №2 до нього, позивачем було замовлено, зокрема, дві спеціальні електронно-обчислювальні платформи Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR з блоком безперебійного живлення Legrand Daker DK Plus та дві спеціальні електронно-обчислювальні платформи Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR.
Відповідно до зазначених вище видаткової накладної №4304 від 28.11.2019 року та Акту приймання-передачі товару та здійснення послуг установки, налаштування, конфігурування, інтеграції, перевірки працездатності №295 від 28.11.2019 року, відповідач поставив та встановив позивачу дві спеціальні електронно-обчислювальні платформи Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR з блоком безперебійного живлення Legrand Daker DK Plus та дві спеціальні електронно-обчислювальні платформи Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR.
В подальшому, на підставі наказу Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» від 11.06.2020 року №118-Г «Про проведення інвентаризації (з адміністративно-господарських питань)» позивачем була проведена інвентаризація окремого майна Інституту станом на 01 червня 2020 року.
За результатом проведеної інвентаризації окремого майна Інституту позивачем було складено акт інвентаризації від 26.06.2020 року в якому зазначено, що під час перевірки матеріальних засобів в аудиторії №405 виявлено, зокрема: вироби, які за обліковими документами значаться - спеціальна електронно-обчислювальна платформа Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR з блоком безперебійного живлення Legrand Daker DK Plus у кількості 2 шт (інв. №№ 111600725, 111600724) та спеціальна електронно-обчислювальна платформа Supermicro SuperServer SYS-6018R-WTR у кількості 2 шт (інв. №№ 111600734, 111600733), мають маркування: «P/N: SYS-6019P-WTR».
Позивач листом №25/16-1703 від 07.07.2020 року просив відповідача надати інформацію про те, яка техніка була дійсно встановлена позивачу.
У відповідь листом №63 від 21.07.2020 року відповідач вказав позивачу, що було поставлено сервери з маркуванням «SYS-6019P-WTR», оскільки на момент поставки товару, компанією Supermicro Computer Inc. вже не відпускалися платформи з маркуванням «SYS-6018R-WTR».
В підтвердження зазначеного до матеріалів справи надано лист ТОВ ПІІ «Асбіс-Україна» №747/04 від 17.10.2019 року, адресований відповідачу, в якому зазначено, що сервери «SYS-6018R-WTR» відвантажити неможливо, оскільки не виробляється вже процесор «Intel Xeon E5-2650 v4», якими комплектуються сервери «SYS-6018R-WTR». Натомість підприємство запропонувало відповідачу сервер «SYS-6019P-WTR» з процесором нового покоління Intel Xeon 4214, що має додаткові переваги порівняно з «Intel Xeon E5-2650 v4». У вказаному листі підприємство наводить порівняльну таблицю характеристик серверів, в якій зазначено, що сервер «SYS-6019P-WTR» по деяким параметрам краще ніж «SYS-6018R-WTR».
Однак, позивач наголошує на тому, що відповідач не повідомляв про зміну характеристик (комплектності) товару і зміни до Договору сторонами не вносились.
При цьому, відповідач заперечуючи проти таких тверджень, наголошує на тому, що позивач прийняв товар у день поставки без зауважень та претензій ніяких не висував.
Відповідно до ч. 2 ст. 688 Цивільного кодексу України якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.
Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. (ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що виявивши невідповідність поставленого відповідачем товару позивач звернувся до відповідача із відповідним листом та претензією на виконання вимог Цивільного кодексу України.
При цьому, судом також встановлено факт того, що відповідачу було відомо, станом на день поставки товару (серверів), що їх склад та маркування не відповідало визначеним сторонами у Договорі характеристикам, що підтверджується листом лист ТОВ ПІІ «Асбіс-Україна» №747/04 від 17.10.2019 року адресованим відповідачу, яке отримане останнім до здійснення ним поставки позивачу товару за видатковою накладною №4304 від 28.11.2019 року.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, поставка та встановлення товару з реальним маркуванням «SYS-6019P-WTR» відбулась за товаро-супровідними документами в яких зазначено маркування товару як «SYS-6018R-WTR».
Відповідач наголошував на тому, що сервери «SYS-6019P-WTR» та «SYS-6018R-WTR» мають майже однакові технічні характеристики, а сервер «SYS-6019P-WTR» навіть краще ніж «SYS-6018R-WTR», оскільки має у складі нову модель процесора.
В підтвердження зазначеного відповідачем надано до матеріалів наступні висновки:
- експертний висновок №І-1049 від 18.09.2020 року, складений експертом Київської торгово-промислової палати Ахтирською Т.А., в якому встановлено, що платформа «SYS-6019P-WTR» відповідає технічним вимогам тендерної документації та функціональному призначенню даного обладнання і порівняно з платформою «SYS-6018R-WTR» має ряд додаткових переваг;
- експертний висновок №01-381 від 28.10.2020 року, складений експертом Державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут зв'язку», в якому зазначено, що аналогічність (тотожність) за технічними характеристиками та функціональним призначенням обладнання з маркуванням «SYS-6019P-WTR» та «SYS-6018R-WTR» підтверджена.
Проте, відповідно до матеріалів справи сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов Договору, які визначили, зокрема, в п. 1.2. та Специфікаціях №1 та №2 до Договору, де зазначили відповідне найменування товару, яке має бути поставлене відповідачем позивачу.
Відповідно до п.п. 12 та 15 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак, зокрема, він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Окрім того, відповідно до практики застосування термінів, комплектність продукції, це наявність у поставленій продукції всіх деталей, вузлів, частин, пристроїв та ін., що становлять один закінчений виріб, а також сукупність окремих (самостійних) пристроїв, що відповідають умовам договору.
Судом встановлено, що поставлені відповідачем позивачу вироби (сервери) не відповідають комплектності та маркуванню, погодженому сторонами умовами Договору.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не доведено суду наявності об'єктивних підстав для поставки позивачу не передбаченого Договором товару, який має іншу комплектність, без попереднього узгодження зміни товару що поставляється, шляхом укладення додаткової угоди до Договору.
Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Зважаючи на встановлені обставини та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору, а відповідачем зазначені обставини обґрунтовано не заперечені, Суд дійшов висновку, що відповідачем порушено господарське зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 8.2. Договору за передачу (постачання) неякісного (некомплектного) товару з продавця стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару.
Судом перевірено наведений у матеріалах справи розрахунок суми штрафу і визнано його обґрунтованим та таким, що відповідає зазначеним вище нормам та умовам Договору, а тому до стягнення з відповідача підлягає сума штрафу в розмірі 262 930,88 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбаченим цим Кодексом.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд, вважає заявлені позивачем вимоги такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума штрафу в розмірі 262 930,88 грн.
Судовий збір, у розмірі 3 943,96 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Телеком" (ідентифікаційний код 31986110, місцезнаходження: 03067, місто Київ, вул. В.Гавела, будинок 7В) на користь Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (ідентифікаційний код 34979237, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Верхньоключова, буд. 48) суму штрафу в розмірі 262 930,88 (двісті шістдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять гривень 88 копійок) та суму судового збору у розмірі 3 943,96 грн (три тисячі дев'ятсот сорок три гривни 96 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 23.07.2021 року.
Суддя С.М. Морозов