ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.07.2021Справа № 910/8385/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальний дата центр" м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження нових технологій" м. Києва
про стягнення попередньої оплати, ціна позову 33000 грн.
Суддя Паламар П.І.
Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
у травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальний дата центр" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що платіжним дорученням № 246 від 25 вересня 2016 р. ним перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 35700 грн. з призначенням платежу - за брандмауер FG-80E (Firewall) по рахунку № Б-00007857 від 22 вересня 2020 р.
На час платежу указаний рахунок був недійсний, оскільки строк оплати по ньому був встановлений до 24 вересня 2020 р.
Вказував, що обов'язок оплати на користь відповідача у нього був відсутній, тому кошти в указаному розмірі були одержані відповідачем безпідставно.
Посилаючись на те, що після пред'явлення вимоги відповідач одержані кошти йому повернув частково у розмірі 2700 грн., позивач на підставі ст. 1212 ЦК України просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 33000 грн. безпідставно набутих коштів, а також понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 12000 грн. з попереднього розрахунку витрат по оплаті послуг адвоката.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про розгляд судом справи щодо нього повідомлений в установленому порядку.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 22 вересня 2020 р. відповідач виставив позивачу рахунок № Б-00007857 на сплату 35700 грн. за брандмауер FG-80E (Firewall) Fortinet FortiGate-80E.
Строк дії оплати указаного рахунку встановлений до 24 вересня 2020 р.
Указаний рахунок був оплачений позивачем 25 вересня 2020 р. у повному розмірі.
Це підтверджується поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, наявними у матеріалах справи копіями рахунку, платіжного доручення № 246 від 25 вересня 2016 р.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до вимог ст. 645 ЦК України якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань.
Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням.
Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією.
За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
Суд вважає, що дії сторін з виставлення рахунку та його оплати хоча із запізненням відповідно до вищевказаних вимог ч. 3 ст. 645 ЦК України та вимог ч. 1 ст. 181 ГК України, ст. 202 ЦК України свідчать про схвалення ними правочину, що створило для них цивільні права та обов'язки.
Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору поставки, укладеного в усній формі, врегульовані гл. 54 ЦК України, за яким відповідач зобов'язався передати позивачу у власність товар, а позивач - прийняти указаний товар та сплатити за нього встановлену ціну.
Заперечення позивача з цього приводу суперечать зібраним у справі доказам та встановленим обставинам, тому є необґрунтованими.
Крім того, про факт укладення між сторонами договору поставки свідчать наявний у матеріалах справи лист позивача № 001/26-11-2020 від 26 листопада 2020 р., за змістом якого позивач визнавав зобов'язання відповідача як продавця щодо поставки товару.
Відповідно до вимог ч. 2. ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.
Згідно з роз'ясненнями пленуму Вищого господарського суду України, наданими у п. 2 постанови № 6 від 23 березня 2012 р. "Про судове рішення", суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Суд вважає, що до спірних правовідносини підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 693 ЦК України. Згідно цими вимогами закону, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Вимогами №№ 001/26-11-2020 від 26 листопада 2020 р., 22 від 5 квітня 2021 р. позивач заявив відповідачу про повернення йому зазначених коштів.
Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 1146 від 3 грудня 2020 р. стверджується факт часткового повернення відповідачем позивачу коштів у розмірі 2700 грн.
Доказів повернення відповідачем одержаних сум у повному розмірі суду не надано.
За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 693 ЦК України підлягає стягненню 33000 грн. (35700 грн-2700 грн) боргу.
Питання відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката підлягає вирішенню в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальний дата центр" м. Києва задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження нових технологій" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код 21637322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальний дата центр" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 45-А, код 35962030) 33000 грн. боргу, 2270 грн. витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар