ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2021Справа № 910/11802/21
За заявою Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про забезпечення позову у справі
за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Протекшен",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп",
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-21",
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем Груп",
5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ордер Прайм"
про визнання договорів недійними та скасування державної реєстрації,
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику сторін
Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Протекшен" (надалі - ТОВ "Трейд Протекшен"), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп" (надалі - ТОВ "Каргоніс Груп"), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-21" (надалі - ТОВ "Столиця-21"), 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем Груп" (надалі - ТОВ "Едем Груп") та 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ордер Прайм" (надалі - ТОВ "Ордер Прайм"), у якому просить суд:
1. визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.07.2014, укладений між ТОВ "Трейд Протекшен" та ТОВ "Каргоніс Груп" (реєстраційний номер 4880);
2. визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.08.2014, укладений між ТОВ "Каргоніс Груп" та ТОВ "Столиця-21"(реєстраційний номер 5107);
3. визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.05.2016, укладений між ТОВ "Столиця-21" та ТОВ "Едем Груп"(реєстраційний номер 1504);
4. визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.04.2021, укладений між ТОВ "Едем Груп" та ТОВ "Ордер Прайм"(реєстраційний номер 113);
5. скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення державного реєстратора Мощонської І.В. від 02.06.2014 за № 13475231;
6. припинити право власності за ТОВ "Трейд Протекшн" із закриттям розділу реєстру речових прав на нерухоме майно;
7. скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. від 23.07.2014 за № 14652995;
8. припинити право власності за ТОВ «Каргоніс Груп»;
9. скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. від 01.08.2014 за № 14874427;
10. припинити право власності за ТОВ «Столиця 21»;
11. скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манойло Н.Г. від 27.05.2016 за № 28794495;
12. припинити право власності за ТОВ "Едем Груп";
13. скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. від 20.04.2021 за № 57745932;
14. припинити право власності за ТОВ "Ордер Прайм".
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву, в якій останній просить суд забезпечити пред'явлений ним позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 1 в літ "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 375145080000, та зареєстроване на праві приватної власності за ТОВ "Ордер Прайм".
В обґрунтування заяви зазначено, що в Господарському суді Одеської області триває розгляд справи № 916/1185/21 про стягнення з ТОВ "Ордер Прайм" суми грошових коштів у розмірі 350 000,00 грн і ухвалою цього ж суду від 29.04.2021 накладено арешт на майно вказаного товариства в межах розміру заявлених позовних вимог у сумі 350 522,39 грн, що свідчить про те, що спірне нерухоме майно, на його думку, після розгляду даної справи може відійти іншій особі, яка зможе в подальшому його відчужити. За таких обставин, на думку позивача, існують обґрунтовані підстави вважати, що перехід права власності до третьої особи може відбутись у будь-який момент, що унеможливить виконання рішення суду в цій справі в разі задоволення позовної заяви.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення в разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
У той же час позивачем у встановленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Саме лише посилання позивача на те, що спірне майно після розгляду Господарським судом Одеської області справи № 916/1185/21 може відійти іншій особі, яка зможе відчужувати його надалі, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У той же час з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що на момент вирішення даної заяви розгляд справи № 916/1185/21 триває в суді першої інстанції та остаточне рішення в ній не прийнято.
Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведені позивачем обставини щодо необхідності застосування заходів до забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені відповідними доказами.
З огляду на наведене вище, підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд на даний час не вбачає, тому в задоволенні заяви відмовляє.
У зв'язку з відмовою в задоволенні заяви, сплачена позивачем сума судового збору за її подання покладається на позивача та йому не відшкодовується.
У випадку надання позивачем належних, допустимих, достовірних або вірогідних у сукупності доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду - позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову у загальному порядку.
За таких обставин, керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Я.А.Карабань