ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2021Справа № 910/18384/15
За зустрічною позовною заявою Українського консорціуму "Екосорб" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ковалко Г.І.
до Державного підприємства "Чайка"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1-А)
про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою
в межах справи №910/18384/15
За заявою Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж"
до Українського консорціуму "Екосорб" (ідентифікаційний код 02023732)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
секретар судового засідання Судак С.С.
Представники учасників:
від позивача - Ковалко Г.І.
від відповідача - Шевцова Т.М.
від третьої особи - не з'явився
вільний слухач -Махмет Б.Ю.
На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/18384/15 за заявою Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб".
У листопаді 2019 року ДП "Чайка" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Українського консорціуму "Екосорб" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.
Не погодившись з позовом, ліквідатор УК "Екосорб" подав зустрічну позовну заяву до ДП "Чайка" з вимогами про визнання недійсним державного акта на право постійного користування серії ЯЯ № 38399 від 29.12.2012 на земельну ділянку кадастровий номер 3222485903:03:004:5003, виданого ДП "Чайка", та про зобов'язання органу місцевого самоврядування - Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради передати земельну ділянку площею 0,6 га, яка була виділена для будівництва каналізаційної насосної станції, у користування УК "Екосорб".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2020 (суддя Пасько М.В.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право постійного користування серії ЯЯ № 38399 від 29.12.2012 на земельну ділянку кадастровий номер 3222485903:03:004:5003, виданий ДП "Чайка". У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарський суду від 17.06.2020 (колегія суддів: Копитова О.С.- головуючий, Остапенко О.М., Грек Б.М.) ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі № 910/18384/15 скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволенні первісного позову відмовлено повністю. У задоволення зустрічного позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 20.01.2021 касаційну скаргу ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" - арбітражного керуючого Ковалко Галини Іванівни задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 та ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі № 910/18384/15 в частині вимог за зустрічним позовом Українського консорціуму "Екосорб" про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою - скасовано. Справу 910/18384/15 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/18384/15 передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 суддею Мандичевим Д.В. прийнято до свого провадження справу № 910/18384/15 в частині вимог за зустрічним позовом Українського консорціуму "Екосорб" про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та призначено підготовче засідання на 24.03.2021.
23.03.2021 від відповідача надійшов відзив відповідача на зустрічну позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 відкладено підготовче засідання на 12.05.2021. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1-А).
06.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив.
11.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування технічної документації проекту землеустрою до Державного акту та право постійного користування на земельну ділянку.
11.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну предмету та підстав зустрічного позову шляхом його доповнення позовною вимогою.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2021 відкладено підготовче засідання у справі №910/18384/15 на 02.06.2021. Задоволено клопотання позивача про витребування технічної документації. Витребувано у Державного підприємства "Чайка" проект землеустрою до Державного акту та право постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 3222485903:03:004:5003.
У судовому засіданні, що відбулося 02.06.2021, позивачем подано заяву про укладення мирової угоди. Представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи заперечень на заяву про зміну предмета та підстав зустрічного позову.
У судовому засіданні 02.06.2021 судом оголошено перерву до 23.06.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2021 закрито підготовче провадження у справі № 910/18384/15 за зустрічною позовною заявою Українського консорціуму "Екосорб" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ковалко Г.І. до Державного підприємства "Чайка" про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та призначено справу № 910/18384/15 до розгляду по суті на 21.07.2021.
Разом із цим, під час судового засідання 23.06.2021 суд не прийняв подану позивачем заяву про укладення мирової угоди у справі, оскільки остання не була підписана уповноваженим представником відповідача. Суд зауважив, що згідно частини 2 статті 192 ГПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву. Таким чином, за відсутності підпису обох сторін, мирова угода не відповідає вищенаведеним положенням процесуального закону.
24.06.2021 від Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до суду надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
У судовому засіданні 21.07.2021 представник позивача за зустрічним позовом просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача за зустрічним позовом проти задоволення позову заперечував.
Також судом розглянуто та відмовлено в задоволенні поданої Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Разом із цим, подана Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» заява про вступ у справу в якості третьої подана після закриття судом підготовчого судового засідання в даній справі на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.2021.
Отже, суд позбавлений можливості залучити до участі у справі третю особу на стадії розгляду справи по суті, а відтак відповідна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволенню не підлягає.
Після виходу суду з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням 2-ої сесії V скликання 2-го пленарного засідання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 15.06.2006 земельну ділянку площею 0,6 га виділено для будівництва каналізаційної насосної станції та передано у строкове платне користування, про що з Українським консорціумом "Екосорб" укладено договір оренди від 20.02.2008.
У відповідності до договору оренди, земельна ділянка площею 0,6 га перебуває на землях загального користування сільської ради на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради в межах населеного пункту за адресою: с. Чайки Петропавлівсько-Борщагівської сільради. Зокрема вказано, що вказана земельна ділянка відноситься до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради згідно з проектом формування та встановлення меж сільської ради, виданого Київським відділенням Інституту землеустрою Української академії аграрних наук. Цільове призначення - для будівництва каналізаційно-насосної станції (КНС) та очисних споруд дощової каналізації.
Рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради 5-ої сесії VI скликання № 19 від 24.02.2011 продовжено договір оренди на земельну ділянку УК "Екосорб" для реконструкції існуючої каналізаційно-насосної станції та очисних споруд дощової каналізації загальною площею 0,60 га в селі Чайки Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради на три роки з дня підписання сторонами договору оренди, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Каналізаційна насосна станція прийнята в експлуатацію, що підтверджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який затверджено розпорядженням райдержадміністрації Києво-Святошинського району Київської області № 1387 від 26.12.2008 та зареєстровано управлінням Державного архітектурно будівельного контролю Київської області № 2111-12/08 від 26.12.2018.
Рішенням №109 від 24.04.2009 визнано право приватної власності на каналізаційну насосну станцію загальною площею 131,6 кв.м. по вул. Коцюбінського, 60 у с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області за УК "Екосорб"; прийнято рішення оформити свідоцтво про право власності на каналізаційну насосну станцію загальною площею 131,6 кв.м. по вул. Коцюбінського, 60 у с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області за УК "Екосорб".
На підставі вказаного рішення Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" 10.07.2009 здійснено реєстрацію вказаного об'єкту та видано УК "Екосорб" свідоцтво про право власності на нерухоме майно - каналізаційна насосна станція загальною площею 131,6 кв.м. за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 60.
Одночасно судом встановлено, що Державне підприємство "Чайка" володіє земельною ділянкою загальною площею 3,2919 га, що перебуває у постійному користуванні на підставі державного акту серії ЯЯ №38399 від 29.12.2012, кадастровий номер 3222485903:03:004:5003, що знаходиться на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Спір між сторонами виник щодо права користування земельною ділянкою 0,6 га, що розташована у с. Чайка за адресою; вул. Коцюбинського, 60, та на якій побудована каналізаційна насосна станція із каналізаційним колектором, яка належить на праві власності УК "Екосорб".
ДП "Чайка" вважає, що вказана земельна ділянка належить йому на праві постійного користування, що підтверджується державним актом на право постійного користування серії ЯЯ № 38399 від 29.12.2012 на земельну ділянку площею 3,2919 га з кадастровим номером 3222485903:03:004:5003, виданий ДП "Чайка" та, відповідно, споруда, що належить УК "Екосорб" та розташована на вказаній земельній ділянці здійснює йому перешкоди в користуванні його майном в належний спосіб.
УК "Екосорб" вказані обставини заперечує та стверджує, що ДП "Чайка" отримало спірну земельну ділянку незаконно, оскільки згідно рішенням 2-ї сесії У скликання 2-го пленарного засідання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 15.06.2006 земельну ділянку 0,6 га, що розташована у с. Чайка за адресою: вул. Коцюбинського, 60 передано у строкове платне користування УК "Екосорб", про що укладено договір оренди від 20.02.2008, а в подальшому, рішенням ради від 24.02.2011 договір оренди продовжено на три роки. У зв'язку з зазначеним, ліквідатор УК "Екосорб" вважає, що акт постійного користування серії ЯЯ № 38399 від 29.12.2012 на земельну ділянку кадастровий номер 3222485903:03:004:5003, виданий ДП "Чайка", який охоплює і спірну земельну ділянку, підлягає визнанню недійсним, оскільки був виданий, незважаючи на діючий договір оренди, укладений з УК "Екосорб".
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Приписами ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Водночас питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Зазначеними нормами закріплено загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває в прямій залежності від права власності на будівлю та споруду й передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного й цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.
В разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на цій ділянці об'єкти.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2017 у справі № 705/6917/14-ц та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 910/14212/17.
Як встановлено судом, УК "Екосорб" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - каналізаційну насосну станцію, загальною площею 131,6 кв.м., що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 60. На підставі вказаного свідоцтва УК "Екосорб" проведено державну реєстрацію права власності 10.07.2009.
Обставини щодо знаходження каналізаційної насосної станції, що належить УК "Екосорб" на праві власності, на частині земельної ділянки кадастровий номер 3222485903:03:004:5003, на право постійного користування якою ДП "Чайка" виданий спірний державний акт, визнаються обома сторонами.
Відтак, судом досліджені посилання УК "Екосорб" на принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, а також враховані положення статті 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно яких кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
При цьому, суд звертає увагу, що предметом позову в даній справі є визнання виданого ДП "Чайка" державного акту недійсним, а відтак до предмету позову не входить встановлення обставин наявності чи відсутності правових підстав для надання УК "Екосорб" земельної ділянки в користування, виходячи з положень статті 120 ЗК України.
У той же час, щодо посилань УК "Екосорб" на правомірність користування ним земельною ділянкою 0,6 га, що розташована у с. Чайка за адресою; вул. Коцюбинського, 60, на підставі договору оренди від 20.02.2008, суд зазначає наступне.
Рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради 5-ої сесії VI скликання № 19 від 24.02.2011 продовжено договір оренди від 20.02.2008 на земельну ділянку УК "Екосорб" для реконструкції існуючої каналізаційно-насосної станції та очисних споруд дощової каналізації загальною площею 0,60 га в селі Чайки Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради на три роки з дня підписання сторонами договору оренди, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Натомість, доказів державної реєстрації як договору оренди від 20.02.2008, так і після винесення Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою рішення про продовження строку дії вказаного договору, матеріали справи не містять.
За положеннями статті 18 Закону України «Про оренду землі» (у редакції станом на день підписання договору 20.02.2008 та винесення рішення 24.02.2011 про його продовження) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі» у наведеній вище редакції).
Таким чином, хоча обставини щодо чинності договору оренди від 20.02.2008 безпосередньо не є предметом даного спору, однак відсутність доказів обов'язкової державної реєстрації даного правочину та дотримання домовленості сторін щодо його нотаріального посвідчення свідчать про відсутність даних правових підстав для користування земельною ділянкою 0,6 га, що розташована у с. Чайка за адресою; вул. Коцюбинського, 60, на які посилався УК "Екосорб".
Разом із цим, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки.
Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Однак, УК "Екосорб" не наведено правових підстав, з яких останній вважає, що виданий ДП "Чайка" державний акт на право постійного користування серії ЯЯ № 38399 від 29.12.2012 на земельну ділянку площею 3,2919 га з кадастровим номером 3222485903:03:004:5003, не відповідає вимогам чинного законодавства та/або виданий поза компетенцією Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради.
Натомість, підставами даного зустрічного позову УК "Екосорб" визначає лише те, що належна йому на праві власності каналізаційна насосна станція знаходиться на частині земельної ділянки, право постійного користування якою посвідчено виданим ДП "Чайка" спірним державним актом. Обставин щодо невідповідності даного державного акту вимогам чинного законодавства, видачі акту некомпетентним органом, а також порушення таким актом будь-яких прав УК "Екосорб" останнім не наведено.
Суд зауважує, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).
Виходячи з наданих до суду пояснень, спір у справі стосується права користування земельною ділянкою 0,6 га, що розташована у с. Чайка за адресою; вул. Коцюбинського, 60, та належить на праві постійного користування ДП "Чайка" у складі земельної ділянки загальною площею 3,2919 га, та на якій розташоване, в той же час, нерухоме майно УК "Екосорб".
Таким чином, ураховуючи зміст спірних правовідносин, УК "Екосорб" жодним чином не доведено, яким чином порушуються та в якій спосіб будуть відновлені його права внаслідок визнання недійсним та скасування виданого ДП "Чайка" державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 3,2919 га.
Суд також наголошує, що УК "Екосорб" порушує питання про визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування ДП "Чайка" земельною ділянкою загальною площею 3,2919 га, у той час як обґрунтування ним спірних правовідносин стосується лише частини земельної ділянки площею 0,6 га, на якій розміщується каналізаційна насосна станція УК "Екосорб".
Однак, за приписами статті 120 ЗК України до набувача нерухомості може перейти лише право на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлями, спорудами, та яка необхідна для їх обслуговування.
При цьому судом враховано, що об'єкт каналізаційної насосної станції належить до об'єктів життєзабезпечення та має стратегічне значення для населеного пункту с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області та належить до об'єктів інфраструктури.
Відповідно до частини другої статті 1 Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом, яка ратифікована Верховною Радою України, Законом України "Про приєднання України до міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом", об'єкти інфраструктури - це будь-який об'єкт, який знаходиться в державній чи приватній власності та надає або розподіляє послуги в інтересах населення такі, як водопостачання, каналізація, енергопостачання, постачання палива чи зв'язок.
Об'єкт каналізаційної насосної станції є об'єктом підвищеної небезпеки відповідно положень Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", та є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, каналізаційна насосна станція є діючим об'єктом, приймає стоки понад 8 куб/год, що підтверджується нормативним розрахунком водовідведення житлового масиву у с. Чайки, проведеним управляючою компанією ТОВ "Петропавлівське", погодженим міжрегіональним офісом захисних масивів Дніпровських водосховищ.
Ураховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність УК "Екосорб" правових підстав для визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування ДП "Чайка" земельною ділянкою загальною площею 3,2919 га з кадастровим номером 3222485903:03:004:5003.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1.Відмовити Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» у задоволенні заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
2. У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.
3. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23.07.2021
Суддя Мандичев Д.В.