ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.07.2021Справа № 910/3200/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзнасосмаркет"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 886 418,40 грн
Представники:
від позивача: Мазурова К.Д.
від відповідача: Мариніч Н.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзнасосмаркет» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 886418,40 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем всупереч умовам Договору поставки продукції № 256(2)20УК від 09.06.2020 (№ 53-121-01-80-09476 від 26.06.2020) та Договору поставки продукції № 284(2)20УК від 03.07.2020 (№ 53-121-01-20-09516 від 03.07.2020) не виконано зобов'язання з оплати поставленої продукції, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 886418,40 грн заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзнасосмаркет» залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви надати докази доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (0,01 грн); встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
19.03.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, зважаючи на категорію та складність спору, а також ціну позову, суд приходить до висновку про розгляд справи № 910/3200/21 в порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 20.04.2021.
19.04.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання 20.04.2021 прибув представник позивача, представники відповідача в підготовче засідання не прибули.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 20.04.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 15.06.2021.
У підготовче засідання 15.06.2021 прибув представник позивача, представники відповідача в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні 15.06.2021 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.2021.
У судове засідання 13.07.2021 прибули представники сторін.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 13.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союзнасосмаркет» (позивач, постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (відповідач, покупець) укладено Договір поставки продукції № 256(2)20УК від 09.06.2020 (53-121-01-80-09476 від 26.06.2020) - далі Договір, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію згідно з специфікацією.
Відповідно до п. 2.1 Договору продукція, що поставляється, за своєю якістю повинна підтверджуватися сертифікатом якості або паспортом, виданим підприємством-виробником і відповідати кресленням, ТУ, ГОСТам зазначеним у специфікації (невід'ємний додаток до договору) та супроводжуватися документацією зазначеною в пункті 4.4 цього договору.
Вартість продукції за договором - 460 892,00 грн, крім того ПДВ 20% - 92 178,40 грн. Загальна сума договору 553 070,40 грн (п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1).
Згідно з п. 3.2 Договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з моменту постачання продукції. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з дати укладання (п. 11.1 Договору).
Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Союзнасосмаркет» (позивач, постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (відповідач, покупець) укладено Договір поставки продукції № 284(2)20УК від 03.07.2020 (53-121-01-20-09516 від 20.07.2020) - далі Договір-2, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію згідно з специфікацією.
Відповідно до п. 2.1 Договору-2 продукція, що поставляється, за своєю якістю повинна підтверджуватися сертифікатом якості або паспортом, виданим підприємством-виробником і відповідати кресленням, ТУ, ГОСТам зазначеним у специфікації (невід'ємний додаток до договору) та супроводжуватися документацією зазначеною в пункті 4.4 цього длоговору.
Вартість продукції за договором - 277 790,00 грн, крім того ПДВ 20% - 55 558,00 грн. Загальна сума договору 333348,00 грн (п. 3.1 Договору-2).
Згідно з п. 3.2 Договору-2 розрахунки за поставлену продукцію проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з моменту постачання продукції. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з дати укладання (п. 11.1 Договору-2).
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем Договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Специфікаціями до Договору та Договору-2 сторонами було погоджено кількість, асортимент і ціну товару який постачається. Зазначені специфікації підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначених договорів, відповідно до видаткових накладних № 29 від 14.08.2020, № 33 від 04.09.2020, № 34 від 04.09.2020 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 886 418,40 грн з ПДВ.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією вих. 2021-020 від 25.01.2021 щодо сплати заборгованості у розмірі 886418,40 грн (докази надіслання містяться в матеріалах справи).
У відповіді на претензію № 28-23/4094 від 19.02.2021 відповідач зазначив про відсутність можливості вчасно та в повній мірі здійснювати розрахунки за зобов'язаннями перед контрагентами через складну ситуацію на ринку електричної енергії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем всупереч умовам Договору поставки продукції № 256(2)20УК від 09.06.2020 (№ 53-121-01-80-09476 від 26.06.2020) та Договору поставки продукції № 284(2)20УК від 03.07.2020 (№ 53-121-01-20-09516 від 03.07.2020) не виконано зобов'язання з оплати поставленої продукції, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 886418,40 грн заборгованості.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що строк виконання Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зобов'язання щодо здійснення оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ не встановлений, вимог щодо сплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ за спірними договорами не надходило, відтак, строк виконання зазначеного зобов'язання не настав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки продукції № 256(2)20УК від 09.06.2020 (53-121-01-80-09476 від 26.06.2020) та Договір поставки продукції № 284(2)20УК від 03.07.2020 (53-121-01-20-09516 від 20.07.2020), відповідно до п. 1.1 яких постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію згідно з специфікацією.
Судом було встановлено, що на виконання умов вищезазначених договорів, відповідно до видаткових накладних № 29 від 14.08.2020, № 33 від 04.09.2020, № 34 від 04.09.2020 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 886 418,40 грн з ПДВ.
Пунктом 3.2 зазначених договорів визначено, що розрахунки за поставлену продукцію проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з моменту постачання продукції. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Судом було встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією вих. 2021-020 від 25.01.2021 щодо сплати заборгованості у розмірі 886418,40 грн (у тому числі ПДВ 147736,40 грн) (докази надіслання містяться в матеріалах справи).
У відповіді на претензію № 28-23/4094 від 19.02.2021 відповідач зазначив про відсутність можливості вчасно та в повній мірі здійснювати розрахунки за зобов'язаннями перед контрагентами через складну ситуацію на ринку електричної енергії.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд зазначає, що станом на дату розгляду справи, відповідачем не надано доказів сплати вартості поставленого за видатковими накладними № 29 від 14.08.2020, № 33 від 04.09.2020, № 34 від 04.09.2020 товару в розмірі 886 418,40 грн, строк оплати за якими в силу положень договорів є таким, що настав, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв'язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у сумі 886 418,40 грн.
При цьому доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку сплачувати частину вартості товару в розмірі суми ПДВ - 92178,40 грн та 55558,00 грн через відсутність вимоги позивача про таку сплату, є необґрунтованими та спростовуються встановленими вище обставинами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзнасосмаркет» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 886418,40 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзнасосмаркет" (40024, м. Суми, вул. Харківська, 40/2, кв. 57; ідентифікаційний код: 38868358) заборгованість у розмірі 886 418 (вісімсот вісімдесят шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 13296 (тринадцять тисяч двісті дев'яносто шість) грн 28 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 23.07.2021
Суддя Ю.В. Картавцева