ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.07.2021Справа № 910/4418/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТ"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 1 673 520,00 грн.
Представники:
від позивача: Сапронов О.В.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 1 673 520,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06461 від 10.07.2020, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1673520,00 грн.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на ціну позову, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 20.04.2021.
16.04.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
У підготовче засідання 20.04.2021 прибув представник позивача, представники відповідача в підготовче засідання не прибули.
Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 20.04.2021 в режимі відеоконференції, що міститься у відзиві, судом відмовлено у його задоволенні з огляду на відсутність у суду технічної можливості.
Разом з тим, відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 20.04.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 15.06.2021.
29.04.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2021 у задоволенні заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.06.2021 в режимі відеоконференції відмовлено з підстав відсутності у суду технічної можливості.
11.06.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
У підготовче засідання 15.06.2021 прибув представник позивача, представники відповідача в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні 15.06.2021 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.2021.
08.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 13.07.2021 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 у задоволенні заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні, призначеному на 13.07.2021 в режимі відеоконференції відмовлено з підстав відсутності у суду технічної можливості.
У судове засідання 13.07.2021 прибув представник позивача, представники відповідача в судове засідання не прибули.
Представник позивача подав заяву в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 13.07.2021, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні 13.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінт» (позивач, постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (відповідач, покупець) укладено Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06461 від 10.07.2020 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код СРV 30230000-0 по ДК 021:2015 - Комп'ютерне обладнання (Картриджи та ЗІП до оргтехніки), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору загальна вартість товару є твердою та складає 1 394 600,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 278920,00 грн, всього з ПДВ 1 673 520,00 грн.
За даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що постачання здійснюється на протязі 45 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 31.08.2020.
З товаром постачальник надає покупцю:
-видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ);
-електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановлену чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;
- документ, підтверджуючий якість товару або гарантійний лист з указанням дати виготовлення, умов зберігання та гарантійний термін продукції.
Відповідно до п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою. Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021 (п. 12.1, 12.2 Договору).
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Специфікацією № 1 до договору № 53-123-01-20-06461 від 10.07.2020 сторонами було погоджено кількість, асортимент і ціну товару який постачається. Зазначена специфікація підписана сторонами та скріплена їх печатками.
Додатковою угодою № 1 від 11.12.2020 до договору на постачання товару від 10.07.2020 року № 53-123-01-20-06461 сторони домовилася внести зміни в Специфікацію № 1 та викласти позиції № 16, 17, 45, 47, 48,58 в редакції додаткової угоди.
Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, відповідно до видаткових накладних № С-00000480 від 28.07.2020, № С-00000525 від 19.08.2020, № С-00000553 від 02.09.2020, № С-00000579 від 15.09.2020, № С-00000603 від 25.09.2020, № С-00000610 від 30.09.2020, № С-00000665 від 29.10.2020, № С-00000741 від 11.12.2020 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 673 520,00 грн. Вказані накладні підписані сторонами та скріплені їх печатками без зауважень.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням вих. № 23/02-01 від 23.02.2021 щодо необхідності сплати заборгованості за Договором, однак, як зазначає позивач, вказані вимоги відповідачем виконані не були.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06461 від 10.07.2020, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1673520,00 грн.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що невиконання умов спірного договору зумовлене тяжким фінансовим станом відповідача, відтак, вина як підстава для відповідальності Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відсутня.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінт» та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» укладено Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06461 від 10.07.2020, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код СРV 30230000-0 по ДК 021:2015 - Комп'ютерне обладнання (Картриджи та ЗІП до оргтехніки), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року.
Судом було встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, відповідно до видаткових накладних № С-00000480 від 28.07.2020, № С-00000525 від 19.08.2020, № С-00000553 від 02.09.2020, № С-00000579 від 15.09.2020, № С-00000603 від 25.09.2020, № С-00000610 від 30.09.2020, № С-00000665 від 29.10.2020, № С-00000741 від 11.12.2020 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 673 520,00 грн. Вказані накладні підписані сторонами та скріплені їх печатками без зауважень.
Відповідно до п. 2.2 Договору, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відтак, суд зазначає, що станом на дату розгляду справи, відповідачем не надано доказів сплати вартості поставленого за видатковими накладними № С-00000480 від 28.07.2020, № С-00000525 від 19.08.2020, № С-00000553 від 02.09.2020, № С-00000579 від 15.09.2020, № С-00000603 від 25.09.2020, № С-00000610 від 30.09.2020, № С-00000665 від 29.10.2020, № С-00000741 від 11.12.2020 товару в розмірі 1 673 520,00 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв'язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 1 673 520,00 грн, а відтак, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТ" (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 131; ідентифікаційний код: 16285789) заборгованість у розмірі 1 673 520 (один мільйон шістсот сімдесят три тисячі п'ятсот двадцять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 25102 (двадцять п'ять тисяч сто дві) грн 80 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 23.07.2021
Суддя Ю.В. Картавцева