ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2021справа №910/19010/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/19010/20
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524)
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» (03164, м. Київ, вул. Осіння, буд. 33; ідентифікаційний код 35755758),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
про стягнення 19 172,60 грн.,
за участю представників:
позивача - Піщанського О.В. (довіреність від 22.03.2021);
відповідача - Пищенка В.І. (ордер від 22.12.2020 серія КС №616759);
третьої особи - не з'явився.
1. Стислий виклад позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» (далі - ОСББ) про стягнення 19 172,60 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 16.07.2019 Компанією та ОСОБА_1 укладено договір №99-5000-19-00022 добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами (далі - Договір №99-5000-19-00022), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, а саме квартирою АДРЕСА_2 ;
- 09.11.2019 відбулося пошкодження застрахованого майна внаслідок його залиття через прорив труби водопостачання;
- на підтвердження факту страхового випадку комісією ОСББ складено та підписано акт від 09.11.2019 про залиття Квартири (далі - Акт);
- 13.11.2019 представником товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія» (далі - Товариство) було складено та підписано акт про огляд та перелік пошкодженого майна;
- 05.12.2019 Товариство надало звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна;
- 18.12.2019 Компанією складено страховий акт №МН-17 та 19.12.2019 перераховано 19 172,60 грн. страхового відшкодування на підставі розпорядження про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням від 19.12.2019 №30888;
- ОСББ повинно відшкодувати Компанії суму страхового відшкодування.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
24.12.2020 ОСББ подало суду письмові пояснення, в яких вказало про те, що: відповідач дізнався про наявність даного позову після отримання ухвали господарського суду міста Києва про відкриття провадження від 04.12.2020, але копії позовної заяви та додатків до неї не отримував; 14.12.2020 ОСББ ознайомилося з матеріалами справи №910/19010/20; керівництво ОСББ дізналося про факт залиття Квартири з матеріалів позовної заяви; в період з 2019 року по 2020 року до відповідача не надходило ніяких звернень чи повідомлень про залиття Квартири; посилання позивача на висновок Товариства від 05.12.2020 про вартість майна є необґрунтованим, оскільки даний висновок складений без повідомлення та участі представників ОСББ, а відтак є неналежним доказом у справі.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
24.12.2020 ОСББ подало суду клопотання про розгляд справи №910/19010/20 за правилами загального позовного провадження, оскільки долучений Компанією до позовної заяви Акт не складався та не підписувався головою правління ОСББ ОСОБА_6., головним інженером ОСББ ОСОБА_9. та начальником дільниці товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс 2100» Стасишеним Р.М.; крім того, вказаний акт не містить підпису власника Квартири ОСОБА_1 .
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2020 задоволено клопотання ОСББ про перехід до розгляду справи №910/19010/20 за правилами загального позовного провадження; розгляд справи №910/19010/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.02.2021; зобов'язано позивача подати суду оригінал Акта та оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору - для огляду безпосередньо у засіданні.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/19010/20 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.03.2021.
18.02.2021 позивач подав суду відповідь на письмові пояснення відповідача, в якій зазначив, що: під час визнання події страховим випадком в тому числі було прийнято до уваги саме Акт, оскільки він має підписи повноважних осіб ОСББ та відтиск печатки цієї юридичної особи, а тому законних підстав для неприйняття Акта як доказу про настання страхової події у Компанії не було; відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що печатка юридичної особи (станом на 09.11.2019) втрачена; правовідносини, пов'язані із визначенням розміру страхового відшкодування за договором майнового страхування, регулюються Законом України «Про страхування», норми якого не встановлюють обов'язкової присутності зацікавленої особи при проведенні огляду застрахованого майна; ОСББ не надано доказів на спростування визначеної вартості ремонтних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого майна; клопотань про призначення експертизи з приводу того, що встановлена вартість матеріального збитку суперечить дійсності, відповідач не заявляв; доказів в обґрунтування того, що сума страхового відшкодування, яка сплачена позивачем, не відповідає розміру спричинених збитків, є завищеною та відповідно є необґрунтованою, ОСББ також не надано та матеріалами справи не підтверджено.
01.03.2021 відповідач подав суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що:
- 05.06.2019 о 17.30 було складено акт про те, що ОСОБА_2 (колишній голова ОСББ) відмовився передати новому голові правління ОСББ ОСОБА_6. печатку ОСББ, установчі та інші документи ОСББ; цей факт було засвідчено в присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про що вказані особи поставили свої підписи в зазначеному акті;
- 26.06.2019 Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві було розпочато досудове розслідування під №12019100080004605 за фактом вчинення ОСОБА_2 протиправних дій стосовно ОСББ, про що було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- печатка ОСББ наявна у сторонньої особи, що не має відношення до здійснення функцій з управління діяльністю ОСББ та може використовувати печатку для виготовлення різного роду документів;
- 25.07.2019 було здійснено обстеження технічного стану труб розводки системи гарячого та холодного водопостачання першої зони секції на 13 поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; за результатом такого обстеження було встановлено, що в квартирах АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 неможливо оцінити стан трубопроводів, так як власники вказаних квартир зашили їх гіпсокартоном, про результати даного обстеження було складено відповідний акт;
- власники вказаних квартир самовільно без дозволу та погодження з обслуговуючою стороною здійснили ізоляцію комунікаційних труб, що унеможливлює контроль за станом труб та належне їх обслуговування, що, в свою чергу, є порушенням інженерних та технічних вимог з експлуатації внутрішньобудинкових комунікацій;
- у звіті про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна від 05.12.2019 експерт не зазначає причини залиття Квартири.
Представник ОСББ у підготовчому засіданні 01.03.2021 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів та письмових заяв свідків.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2021 відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/19010/20 на 19.04.2021; залучено до участі у справі ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; визнано явку ОСОБА_1 в підготовче засідання обов'язковою; зобов'язано ОСОБА_1 у строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали подати суду: оригінал Акта - для огляду безпосередньо у засіданні; письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів позивачу та відповідачу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2021 відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/19010/20 на 17.05.2021; повторно зобов'язано ОСОБА_1 у строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали подати суду: оригінал Акта - для огляду безпосередньо у засіданні; письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів позивачу та відповідачу.
23.04.2021 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів повторного надіслання третій особі позовної заяви з додатками.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2021 відкладено підготовче засідання на 22.06.2021.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/19010/20 до судового розгляду по суті на 19.07.2021.
У судове засідання 19.07.2021 з'явилися представники позивача та відповідача; представник третьої особи не з'явився; про причини неявки суду не повідомив.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.06.2021 було надіслано третій особі на адресу, зазначену у Договорі №99-5000-19-00022.
Разом з тим, до матеріалів справи долучено конверт з ухвалою суду від 22.06.2021, який повернувся з адреси третьої особи ( АДРЕСА_1 ) з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2021 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 19.07.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
16.07.2019 Компанією (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір №99-5000-19-00022, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, а саме Квартирою.
09.11.2019 відбулося пошкодження застрахованого майна внаслідок його залиття. На підтвердження вказаного факту позивачем подано копію Акта.
13.11.2019 представником Товариства було складено акт огляду Квартири та перелік пошкодженого майна.
05.12.2019 Товариство надало звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна - пошкоджене приміщення - водопровід та освітлення, меблі, внутрішнє оздоблення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 (далі - Звіт), відповідно до якого вартість матеріального збитку пошкодженого майна становить: водопровід та освітлення - 5 077,92 грн. з ПДВ; меблі - 5 082 грн.; внутрішнє оздоблення - 14 647,2 грн.
Відповідно до пункту 2.3 Звіту проведення оцінки не передбачає встановлення яких-небудь фактів стосовно подій виникнення збитку.
18.12.2019 Компанією складено страховий акт №МН-17 та 19.12.2019 перераховано ОСОБА_1 19 172,60 грн. страхового відшкодування на підставі розпорядження про виплату страхового відшкодування від 19.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням від 19.12.2019 №30888.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Відповідно до частини першої статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою і другою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов'язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вини боржника.
Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності виконавця у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а тому важливим є встановлення того, що протиправна дія чи бездіяльність особи є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Відповідно до приписів Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 (далі - Правила): балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Пунктом 2 Правил передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Згідно з підпунктом 2.3.6 пункту 2.3 Правил у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена Правилами. Зазначений акт має містити опис того, що трапилося і наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); причину залиття/аварії (зокрема, несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи, незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу трубопроводів); висновки і рекомендації комісії, у тому числі про те, хто заподіяв шкоду. Вказаний акт підписується членами комісії, а також мешканцями квартир, які з ним ознайомлені.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписом частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження факту залиття Квартири позивачем подано копію Акта.
Водночас, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що підписантами Акта зазначено Голову правління ОСББ ОСОБА_6., головного інженера ОСББ ОСОБА_10 та начальника дільниці ТОВ «Теплоенергосервіс 2100» Стасишена Р.М., однак вказані особи, за твердженням відповідача, такого акта не підписували. З урахуванням наведеного, ОСББ просило суд витребувати оригінал Акта.
Відповідач також зазначив, що печатка ОСББ наявна у сторонньої особи, що не має відношення до здійснення функцій з управління діяльністю ОСББ та може використовувати печатку для виготовлення різного роду документів. На підтвердження цієї обставини ОСББ подано акт від 05.06.2019 про те, що ОСОБА_2 (колишній голова ОСББ) відмовився передати новому голові правління ОСББ ОСОБА_6. печатку ОСББ, установчі та інші документи ОСББ. Окрім того, 26.06.2019 Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві було розпочато досудове розслідування під №12019100080004605 за фактом вчинення ОСОБА_2 протиправних дій стосовно ОСББ, про що було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з частиною шостою статті 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Суд неодноразово зобов'язував позивача та третю особу подати суду оригінал Акта для огляду безпосередньо в засіданні, однак відповідний Акт подано не було.
Будь-яких інших доказів на підтвердження протиправності дій відповідача, а також того, що саме протиправні дії чи бездіяльність ОСББ є причиною завданих третій особі збитків, позивачем не надано.
Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що 25.07.2019 комісією у складі: голови правління ОСББ ОСОБА_6., головного інженера ОСОБА_10 та начальника дільниці ТОВ «Теплоенергосервіс 2100» Стасишена Р.М., проведено огляд технічного стану труб розводки системи гарячого та холодного водопостачання першої зони секції на 13 поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; за результатом такого обстеження було встановлено, що в квартирах АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 неможливо оцінити стан трубопроводів, оскільки власники вказаних квартир зашили їх гіпсокартоном. Про результати даного обстеження було складено відповідний акт, підписаний усіма членами комісії.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факту завдання третій особі збитків саме протиправними діями чи бездіяльністю ОСББ. Отже, позовні вимоги Компанії є необґрунтованими, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» (03164, м. Київ, вул. Осіння, буд. 33; ідентифікаційний код 35755758), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про стягнення 19 172,60 грн.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.07.2021.
Суддя О.В. Марченко